1.6. Аналіз собівартості окремих видів продукції.

Важливим показником загальної собівартості продукції є собівартість її окремих видів. Для аналізу використовують планові та фактичні калькуляції собівартості продукції. Об’єктом калькулювання можуть бути продукція чи роботи (послуги). Проте головний об’єкт калькулювання — це готові вироби, які поставляються за межі підприємства. Ураховуючи значну трудомісткість процесу калькулювання, підприємства обмежуються калькулюванням собівартості лише найважливіших видів продукції.

Під час аналізу встановлюють ступінь виконання плану за собівартістю окремих видів продукції, вивчають відхилення за статтями калькуляції від плану або базових показників, визначають причини, що зумовили значні відхилення за найбільш вагомими статтями калькуляції.

Якщо підприємство тривалий час випускає певний вид продукції, обов’язково треба вивчити динаміку показників її собівартості за цей період. Вважається, що собівартість продукції має тенденцію до постійного зниження. І це правильно. Проте існують і протилежні напрями її зміни. Так, підвищення якості продукції у деяких виробництвах поєднується із зростанням її собівартості. Причому її зростання, починаючи з певної межі, може мати нестримний характер.

В інших випадках періоди сталого зниження витрат виробництва поступово переходять у повільне їх зростання, наприклад, коли погіршуються умови роботи або склад руд у гірничій промисловості. У машинобудуванні та інших фінішних виробництвах, де періодично оновлюється асортимент продукції, зміна показників собівартості може мати пульсуючий характер. Періоди плавного зниження витрат чергуються із різким стрибком внаслідок освоєння виробництва нової моделі виробу.

Аналіз собівартості окремих видів продукції слід закінчувати пошуком резервів її зниження. Поточні резерви собівартості включають усі види непродуктивних витрат (як явні, так і приховані), а також виявлені під час аналізу перевитрати ресурсів і надмірні витрати грошових коштів.

Перспективні резерви зниження собівартості продукції, як правило, передбачають проведення значних організаційних, технологічних, конструкторських та інших видів робіт, що, до речі, потребує певних додаткових інвестицій. Насамперед це стосується можливого збільшення обсягів виробництва. Добре відомо, що за інших рівних обставин збільшення обсягів виробництва знижує собівартість продукції через відносно сталі витрати на управління виробництвом (так звані умовно-постійні витрати). Цей шлях зниження собівартості хоч і дуже простий, але має певні згасаючі можливості одержання позитивного ефекту. До того ж, наявні виробничі потужності підприємства і попит на даний виріб можуть обмежувати збільшення обсягів виробництва продукції.

Собівартість одиниці продукції розраховують за формулою

(1.2)

де П — умовно-незмінні витрати; V — змінні витрати; - обсяг виробництва, - ціна.

Важливим фактором здешевлення виробництва основної продукції може стати виготовлення з відходів основного виробництва побічної продукції (комбінування виробництва). Цей шлях особливо ефективний у харчовій галузі, підприємствах будівельних матеріалів тощо.

У галузях обробної промисловості гарні результати дають фактори, пов’язані зі стандартизацією (нормалізацією, уніфікацією) продукції, а також зі спеціалізацією та кооперуванням підприємств. Все це разом дає змогу збільшувати обсяги та економити ресурси виробництва, а отже, зменшувати собівартість продукції.

Зазначені фактори діятимуть ще результативніше, коли вони спиратимуться на фактор упровадження досягнень науково-технічного прогресу. Але цей фактор, хоча й один із наймогутніших і найвпливовіших, завжди потребує значних інвестицій і часу. Він всеохоплюючий і довготерміновий, має різні напрями і терміни. Одним із наслідків його дії є поява нових видів продукції і підвищення якості інших видів. Усе це сприяє оновленню асортименту і підвищенню якості продукції. Зазначений фактор здебільшого зумовлює потребу в одночасних значних додаткових витратах, що, природно, підвищує собівартість нової продукції. Фактором подорожчання виробництва є, як зазначалося вище, погіршання умов видобутку палива і сировини, поступове зниження якості продукції видобувних галузей промисловості.

2.Аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства

2.1. Загальна характеристика підприємства

Найменування та юридичний статус товариства. Повне найменування Товариства:

- українською мовою: Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»;

- російською мовою: Частное акционерное общество «Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича»;

- англійською мовою:private joint stock company «iron and steel works of Mariupol ».

Скорочене найменування Товариства:

- українською мовою: ПРАТ «ММК ім. Ілліча»;

- російською мовою: ЧАО «ММК им. Ильича»ЧАО;

- англійською мовою: PJSC «Ilyich iron and steel works of Mariupol».

• Організаційно-правова форма Товариства – акціонерне товариство.

• Тип акціонерного товариства - приватне.

• Товариство створюється без обмеження строку діяльності.

• Засновниками Товариства були держава в особі Фонду державного майна України та Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

• Товариство з моменту його державної реєстрації є юридичною особою, створеною за законодавством України, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банківських установах, знак для товарів та послуг, інші реквізити, виступає в цивільному обігу від власного імені. Товариство здійснює свою діяльність в межах чинного законодавства України, цього Статуту, а також внутрішніх положень та інструкцій.

• Здійснюючи право власності, Товариство володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до мети своєї діяльності.

• Товариство має право визначати зміст і розмір інформації, що складає його комерційну таємницю. Товариство володіє, користується та розпоряджається належною йому інформацією, що складає його комерційну таємницю.

• Товариство має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск відповідно до чинного законодавства України.

• За власними зобов’язаннями Товариство відповідає всім своїм майном.

• Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Товариством або іншими акціонерами. Акціонери, які не повністю оплатили Товариству акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями Товариства також у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій. Товариство не відповідає за зобов’язаннями своїх акціонерів та держави. До Товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій, крім випадків, визначених законом. Держава не відповідає за зобов’язаннями Товариства.

• Товариство має самостійний баланс, поточні (розрахункові), вкладні (депозитні), інвестиційні, валютні та інші рахунки в банках та інших кредитних й фінансових установах як на території України, так і за її межами.

• Товариство має право зареєструвати згідно з чинним законодавством та використовувати знак для товарів і послуг. Статут Приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча»

• Товариство має круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням та зареєстрованим (фірмовим) знаком (символікою), торгову марку, зареєстровані знаки для товарів та послуг, бланки, емблеми та інші засоби візуальної ідентифікації. На печатці Товариства може бути вказано найменування Товариства на будь-якій іншій мові. Товариство може мати інші печатки та штампи, які необхідні для забезпечення господарської діяльності Товариства.

• Товариство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи виробничого і соціального розвитку. Товариство будує свої відносини з замовниками, постачальниками та іншими юридичними та фізичними особами переважно на договірній основі. Товариство вільне у виборі форм господарських відносин, що не суперечать чинному законодавству України.

• Спори Товариства з вітчизняними та іноземними юридичними та фізичними особами розглядаються згідно з чинним законодавством України, судом, господарським судом, третейським судом (у тому числі за кордоном) або іншими органами. Спори між Товариством та його акціонерами розглядаються згідно з законодавством України судом, господарським судом, третейським судом або іншими органами.

• Повноваження, права та привілеї Товариства, які є в цьому Статуті, не повинні розглядатись як обмеження подібних, інших або додаткових повноважень, прав та привілеїв, які надаються чинним законодавством, отже воно (Товариство) має всі права, повноваження та привілеї, які є в законодавстві.

• Метою діяльності Товариства є здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, покращення добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

• Статутний капітал Товариства становить 3 092 815 187,50 гривень (три мільярди дев’яносто два мільйони вісімсот п’ятнадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень п’ятдесят копійок), поділений на 12 371 260 750 (дванадцять мільярдів триста сімдесят один мільйон двісті шістдесят тисяч сімсот п’ятдесят) штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень (двадцять п’ять копійок) кожна.

• Товариство може здійснювати тільки приватне (закрите) розміщення акцій. Приватне (закрите) розміщення акцій здійснюється Товариством відповідно до порядку, встановленого цим Статутом та чинним законодавством України.

• Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, та в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

• Рішення про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу Товариства приймається Загальними зборами акціонерів.

• Розмір статутного капіталу може бути збільшено шляхом: - підвищення (збільшення) номінальної вартості акцій; - розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості.

• Вкладами акціонерів Товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу векселі, бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Грошова оцінка матеріальних цінностей, цінних паперів і майнових прав, що передаються акціонерами в оплату акцій Товариства, проводиться за рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства, а у випадках, встановлених чинним законодавством України, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

• Акціонери (інвестори) зобов’язані оплатити повну вартість акцій, що придбаваються ними, у порядку та строки, що встановлені чинним законодавством та рішенням уповноваженого органу Товариства. При несплаті акціонером (інвестором) повної вартості акцій протягом встановленого строку платежу, Товариство має право реалізувати несплачені акції акціонерам Товариства чи третім особам відповідно до вимог чинного законодавства та рішення уповноваженого органу Товариства. За несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті акцій матеріальна відповідальність перед Товариством відсутня.

• Розмір статутного капіталу може бути зменшено шляхом: - зменшення номінальної вартості акцій; - анулювання раніше викуплених Товариством акцій та зменшення їх загальної кількості.

• Товариство зобов’язане у випадках, передбачених чинним законодавством України, здійснити оцінку та викуп акцій у акціонерів, які вимагають цього. Оцінка та викуп акцій здійснюються відповідно до цього Статуту, чинного законодавства України та внутрішніх документів Товариства.

• У випадку викупу Товариством власних акцій, Товариство повинно протягом року з моменту викупу продати викуплені акції або анулювати їх відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів. Ціна продажу викуплених Товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до законодавства.

• У разі анулювання викуплених акцій Товариство повинно зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши при цьому без змін розмір статутного капіталу.