Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

3.Занулення

Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмопровідиих частин, які можуть опинитися під напругою при ушкодженні ізоляції або при падінні на ці частини фазного проводу, який обірвався.

Основним призначенням занулення є забезпечення відключення ці ділянки мережі, на якій відбулося замикання провідників, що знаходилися під напругою, на занулені частини установки.

При напрузі до 1000 В у електроустановках з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виведенням джерела однофазного струму, або з глухозаземленою середньою точкою постійного струму повинне бути виконане занулення.

Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення забороняється

В електроустановках з ізольованою нейтраллю повинне бути виконане заземлення і передбачена можливість виявлення і швидкого знаходження замикання на землю.

Застосування занулення в електроустановках з ізольованою нейтраллю не допускається.

Заземленню або зануленню підлягають: корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, приводи електричних апаратів;

вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; каркаси розподільних щитів, щитів і пультів управління, шаф;

металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві,конструкції, металеві кабельні сполучні муфти, броня силових і контрольних кабелів, металеві оболонки

. Заземленню або зануленню не підлягають:

корпуси електроприймачів з подвійною ізоляцією, а також корпуси електроприймачів, що підключаються до мережі через роздільний трансформатор;

рейкові шляхи (окрім кранів), що виходять за територію електростанцій, підстанцій, розподільних пристроїв і промислових підприємств.

4 Пристрої вирівнювання електричних потенціалів

Вирівнювання електричних потенціалів - один із основних спо­собів електричного захисту. Захист застосовується між струмопровідною підлогою або фундаментом з одного боку і доступними для дотику до металевих неструмопровідних часттин електроустановки і технологічного обладнання з іншого боку.

Цей спосіб застосовується для забезпечення електричної небезпеки тварин на тваринницьких фермах.

Принцип дії ВЕП полягає в зменшенні до допустимих значені, різниці електричного потенціалу, що потрапляє на тіло людини або тварини, яка знаходиться на підлозі і торкається до металевих не струмопровідних частин, які знаходяться під напругою.

У даний час розроблена і широко застосовується для дослідженим і прогнозування аварійного стану заземлювальних пристроїв об'єкті електроенергетики методика розрахунку на ЕОМ складних заземлювальних пристроїв з урахуванням неоднорідної структури грунту і ряду інших чинників. Саме за допомогою металевих сіток на території електричної підстанції, де зосереджено багато одиниць високовольтного електроустаткування, простіше і найефективніше вдається здійснити потрібний за умовами електробезпеки рівномірний розподіл електричних потенціалів, як би "підперши" їх і тим самим вирівнявши в окремих точках підстанції. В принципі, аналогічний ефект може бути отриманий (правда, з набагато меншим успіхом) також шляхом істотної зміни конфігурації самого заземлювача і його заглиблення в ґрунт, а при застосуванні групових заземлювальних електродів - шляхом їх оптимального розміщення. Проте такий спосіб отримання рівномірного розподілу потенціалів є дорогам і на практиці не застосовується. Металеві сітки, що розміщуються в грунті на території відкритого розподільного пристрою (або під підлогою виробничого приміщення), призначені для вирівнювання електричного потенціалу, прийнято називати вирівнювальними сітками. Такі сітки зазвичай виконують з тих що перехрещуються під поверхнею ґрунту і сполучених між собою металевих голих проводів або шин. Це дозволяє найбільш природним чином створити на всій території електричної підстанції і в безпосередній близькості від неї по зовнішньому периметру розподіл електричних потенціалів, що плавно змінюється і забезпечує Необхідний ступінь безпеки.

Усередині виробничих приміщень вирівнювання електричних Потенціалів в більшості випадків відбувається природним чином за рахунок наявності в них металоконструкцій, трубопроводів, кабелів тощо, які пов'язані з розгалуженою мережею заземлення. У випадку Недостатньо розгалуженої мережі заземлення по контуру приміщення розміщують сталеву або мідну смугу заземлення, пов'язану із заземлювачем. Конструкції, які заземлюються, з'єднуються з шиною заземлювальними провідниками, перетин яких вибирається з умов Механічної міцності або термічної стійкості до струмів замикання.

Розташування заземлювальних магістралей уздовж рядів встановленого на електричній підстанції електроустаткування визначає план підстанції. Ці магістралі, по суті, і складають основу вирівнювальних сіток. Звичайне електроустаткування на підстанції розміщують на стороні високої напруги у вигляді наступних рядів:лінійні роз'єднувачі, лінійні вимикачі, шинні роз'єднувачі ліній, шинні роз'єднувачі трансформаторів, вимикачі трансформаторів Приблизно таким же чином розміщують електроустаткування і на боці напруги нижче 1000 В. Вздовж всього фронту устаткування, на кожній лінії його установки, прокладають систему паралельних смуг для підключення заземлювальної проводки, що йде до устаткування, яке заземляється. В той же час ці смуги (шини) забезпечують вирівнювання потенціалів на території підстанції.

Враховуючи основне призначення вирівнювальних заземлювальних смуг, їх слід укладати не ближче ніж на відстані 0,8-1 м від устаткування, яке заземляється, і від стін. При такому укладанні смуг людина зможе торкнутися цього устаткування, знаходячись тільки за цими смугами, а не перед ними.

З метою максимального зменшення напруги дотику вирівнювальну сітку розміщують якомога ближче до поверхні землі. Для набуття ж найменших значень напруги кроку сітку необхідно заглиблювати. Тому там, де вирішується завдання забезпечення необхідних значень напруги дотику, сітку треба розташувати можливо ближче до поверхні землі, а там, де ця вимога відсутня (територія підстанції тісна), сітку слід заглибити. Такі рішення найбільш раціональні, проте на практиці для спрощення будівельно-монтажних робіт в більшості випадків вдаються до "уніфікації", яка полягає в тому, що всю вирівнювальну сітку на всій території підстанції укладають на одній глибині, зазвичай на відстані від 0,5 до 0,9 м від поверхні грунту.