3.3 Досвід зарубіжних країн з питань забезпечення фінансової безпеки держави

Дане питання особливе своєю важливістю, адже не має сенсу витрачати час на здобуття знань, які ми можемо отримати виходячи з міжнародного досвіду.

Вивчаючи погляди різних науковців, можна зрозуміти, що міжнародний досвід у даній сфері слід досліджувати вибравши такі напрями:

1) роль фіскальних органів у розслідуванні податкових злочинів;

2) забезпечення валютної безпеки держави;

3) інноваційна спрямованість іноземних інвестицій як фактор підвищення рівня фінансової безпеки держави.

Перший напрям дасть змогу з’ясувати чи є такі органи ефективними і якщо є, то які саме.

У світі існують різні моделі функціонування правоохоронних органів, на яких покладено обов’язок боротьби з податковою злочинністю, що негативно відображається на фінансовій безпеці держави. Так, ефективність створення у складі податкових органів спеціалізованого підрозділу боротьби з економічною злочинністю підтверджує німецький досвід. Ця спеціалізована правоохоронна структура – служба податкового розшуку «Штойфа», належить до Міністерства фінансів. В Іспанії на базі Міністерства економіки та фінансів утворено Податкове агентство, основним завданням якого є планування діяльності податкових органів, проведення загальнодержавних заходів по контролю за законодавством в сфері оподаткування тощо. В його структурі утворені підрозділи по боротьбі з податковим шахрайством серед яких найчастіше пов’язані з податком на додану вартість. У Сполучених Штатах Америки контроль за податковою злочинністю здійснює Служба внутрішніх доходів, що знаходиться у структурі Міністерства фінансів. У складі внутрішніх доходів діє слідчий департамент, до компетенції якого відносяться розслідування податкових правопорушень та злочинів, а також усіх порушень закону про банківську таємницю. В Італії розкриттям і розслідуванням злочинів у галузі оподаткування поряд з поліцією та Корпусом карабінерів займається Фінансова гвардія, що структурно знаходиться у Міністерстві фінансів. Фінансова гвардія виконує одночасно функції податкової інспекції, податкової міліції, митних та прикордонних органів.

Отже, можна побачити, що в основному у структурі Міністерства фінансів створюється відповідний підрозділ, на який і покладається дана функція. В Україні діють податкові інспекції у складі Державної фіскальної служби України, проте на разі проводиться реформування їх діяльності. А отже, зарано говорити про ефективність їхньої діяльності, проте слід мати на увазі досвід зарубіжних країн з цього питання.

Вивчення питання забезпечення валютної безпеки держави є не менш важливим.

У сучасних умовах інтеграції України до світового фінансового простору одним із пріоритетних завдань є забезпечення фінансової, та, зокрема, валютної безпеки держави, адже від стану забезпечення останньої залежить економічний розвиток країни. Для цього потрібно досягти стабільності і оборотності гривні, спираючись на валютне законодавство, нормально функціонуючий валютний ринок, валютну систему та обґрунтовану валютну політику.

На сьогодні курс гривні прив’язується до долара США, що робить валютний ринок України залежним від валютного ринку Сполучених штатів. Тому доцільно було б упровадити більш гнучкий режим курсоутворення – інфляційне таргетування. Воно складається з трьох елементів, а саме з законодавчого закріплення цінової стабільності як прямої мети монетарної політики в довгостроковій перспективі, офіційного оголошення центральним банком кількісних цільових показників інфляції на визначений період та відповідальності за їх дотримання, роз’яснення дій органів монетарної влади громадськості.

Закордонний досвід свідчить про існування двох методів дедоларизації економіки: м’яка та примусова. М’яка дедоларизація, яку успішно провели економіки Ізраїль, Польща, Чилі та Єгипет. У цих країнах сформували ринок облігацій, деномінованих у місцевій грошовій одиниці, запровадили диференційовані норми резервування для банків залежно від валюти кредиту. Примусова дедоларизація була застосована у Пакистані, Мексиці, Болівії та Перу. Виходячи з сьогоднішнього розвитку цих країн, можна дійти висновку, що вона не є ефективною.

Отже, ситуація, яка склалася на валютному ринку України, не є ідеальною і потребує змін. Насамперед потрібно розробити і закріпити на законодавчому рівні дієву державну політику забезпечення валютної безпеки, враховуючи міжнародний досвід.

Третім напрямом є інноваційна спрямованість іноземних інвестицій як фактор підвищення рівня фінансової безпеки держави. Для формування конкурентоспроможності економіки та фінансової безпеки держави її інноваційна система повинна органічно вписуватися у створену розвинутими країнами глобальну інноваційну сферу. Успіху досягають ті країни, які спроможні розвинути внутрішній потенціал інноваційно-технологічної модернізації економіки.

Доцільно запозичити досвід іноземного інвестування «нових індустріальних країн» (НІК), які ефективно використовували зовнішні джерела фінансування для інноваційного економічного зростання з промислово розвинутих країн. Це сприятиме індустріалізації національної економіки, формуванню потужної виробничої бази та зростанню конкурентоспроможності експорту і одночасно гарантуватиме фінансову безпеку [17, с.179-184].

Таким чином, були встановлені проблеми фінансової безпеки на сучасному етапі, на основі яких побудовано заходи щодо їх подолання. Дані проблеми були поділені на внутрішні та зовнішні, а також розглядалися зі сторони не лише фінансової безпеки, але й економічної. Був також опрацьований досвід зарубіжних країн з трьох напрямів, а саме діяльності фіскальних органів у розслідуванні податкових злочинів, забезпечення валютної безпеки держави, а також інноваційної спрямованості іноземних інвестицій як фактору підвищення рівня фінансової безпеки держави. Дане дослідження є важливим зі сторони майбутнього реформування даної сфери.