- •Виробництво хімічної речовини з урахуванням витрат на постачання та переробку сировини
- •13.1.1. Постановка виробничої ситуації
- •13.1.2. Загальна схема розв’язування
- •Математичні моделі задач виробничої ситуації
- •13.1.4. Розв’язування задач виробничої ситуації
- •Приклад.
- •13.2.2. Загальна схема розв’язування
- •13.2.3. Математичні моделі задач виробничої ситуації
- •13.2. Планування складання опорних конструкцій
- •13.2.1. Постановка виробничої ситуації
- •Мережа постачання
- •13.2.4. Розв’язування задач виробничої ситуації
- •13.3. Робота деревообробного виробництва з урахуванням
- •13.3.1. Постановка виробничої ситуації
- •13.3.2. Загальна схема розв’язування
- •13.3.3. Математичні моделі задач виробничої ситуації
- •13.3.4. Розв’язування задач виробничої ситуації
- •Будівництво промислового комплексу регіону для виробництва металоконструкцій
- •13.4.1. Постановка виробничої ситуації
- •13.4.2. Загальна схема розв’язування
- •Приклад.
- •Визначення оптимальних схем постачання сировини
- •13.5.1. Постановка виробничої ситуації
- •13.5.2. Загальна схема розв’язування
- •13.5.3. Математичні моделі задач виробничої ситуації
- •13.5.4. Розв’язування задач виробничої ситуації
- •13.5.5. Приклад.
- •Список літератури ................................................................................251
Математичні моделі задач виробничої ситуації
Задача про максимальний потік :
.
Транспортна задача :
.
Задача розподілу методом динамічного програмування :
.
13.1.4. Розв’язування задач виробничої ситуації
I етап.
Складається мережа залізниці з одним початком та однією кінцевою точкою. Для цього вводиться фіктивна початкова точка S. Пропускні спроможності фіктивних дуг від точки S до j-ї фабрики у вигляді Psj складаються з спроможностей Pjl для дуг,які виходять з j-ї фабрики:
.
Потім розв’язується задача про максимальний потік і знаходиться величина Vmax. Згідно з кінцевою матрицею X обчислюються усі значення bj, тобто усі можливості перевезень від кожної j-ї фабрики:
bj
= xsj
(
).
Таким чином, величини bj є попитом на сировину по кожній j-й фабриці. Загальний попит на сировину
тобто дорівнює максимальному потоку заданої мережі з її пропускними спроможностями.
II етап.
Розв’язується питання прив’язки складів до фабрик. Попит фабрик – це величини bj, а можливості кожного i-го складу
.
Отже, на даному етапі розв’язується відкрита транспортна задача, у якій
з початковими даними { ai }, { bj }, || Cij || .
Для розв’язування цієї задачі вводиться фіктивний споживач (фіктивна фабрика), для якого
.
Після розв’язування транспортної задачі фіктивний споживач та прив’язані до нього фіктивні поставки виключаться з подальшого розв’язування.
Обсяги складів
.
Транспортні витрати
.
III етап.
Згідно із заданими функціями витрат fk ( xk ) за кожною k-ю технологією, загальною величиною постачання сировини b, а також обмеженнями на складські приміщення akmin та akmax розв’язується задача розподілу сировини методом динамічного програмування.
За наслідками розв’язування знаходять обсяги завантаження сировиною кожної k-ї технологічної лінії xk та загальні витрати на виробництво реактивів F у цілому по заводу.
IV етап.
Складається загальна схема постачання сировини та виробництва реактивів і визначаються загальні витрати:
Fо = F + Fтр.
V етап.
Висновки та пропозиції щодо поліпшення розв’язку, повторне розв’язування виробничої ситуації. Остаточний розв’язок.
Приклад.
Початкові дані наступні.
М
ережа
залізниці у вигляді зваженого графу
показана на рис.13.3.
рис.13.3.
Транспортні витрати на перевезення сировини
.
Витрати на виробництво реактивів за кожною k-ю технологією
умови 5
xk
12
та цілочисловий розподіл сировини.
Додаткові умови.
У разі необхідності можливо знизити нижню межу значень xk до нуля, пропускні спроможності S5t, S47 та S67 збільшити на дві одиниці, а спроможність S57 на чотири одиниці.
Розв’язування:
Задану мережу залізниці доповнюємо однією фіктивною початковою вершиною S (рис.13.4).
Р
ис.13.4.
Знаходимо пропускні спроможності від s–ї вершини до кожної j–ї фабрики Psj:
PS1 = P14 = 4 ,
PS2 = P24 + P26 = 2 + 3 =5 ,
PS3 = P35 = 10 .
Внаслідок розв’язування задачі про максимальний потік по кінцевій матриці потоків
-
S
1
2
3
4
5
6
7
t
S
x
4
4
6
1
x
4
2
x
2
2
Х =
3
x
6
4
x
6
5
x
2
4
6
x
2
7
x
4
t
x
б
удується
мережа залізниці з розрахованими
пропускними спроможностями xjl
(рис.13.5.).
Рис.13.5.
Таким чином, дуги (45), (46), (56), (47) – зайві, дуги (26), (35), (4t), (7t) – не повністю завантажені (у дужках фактичні спроможності Pjl ). Жирні лінії – робоча мережа залізниці.
Отже, максимальний потік
Vmax = b = xs1 + xs2 + xs3 = 4 + 4 + 6 =14,
а попит на сировину по кожній фабриці дорівнює
b1 = xs1 = 4;
b2 = xs2 = 4;
b3 = xs3 = 6.
Для розв’язування транспортної задачі визначають можливості постачання складів
a1 = a2 = a3 = b1 + b2 + b3 = 4 + 4 + 6 = 14,
а потім розв’язують транспортну задачу з початковими даними:
ai = 14, 14, 14,
bi = 4, 4, 6,
Кінцева таблиця розподілу:
-
I
II
III
IV
ai
1
4
10
14
2
6
8
14
3
4
10
14
bj
4
4
6
28
Оскільки четвертий споживач фіктивний, тому що
то він не береться до уваги при знаходженні обсягів постачання сировини від складів:
A1 = x11 + x12 + x13 = 0 + 4 + 0 = 4;
A2 = x21 + x22 + x23 = 0 + 0 + 6 = 6;
A3 = x31 + x32 + x33 = 4 + 0 + 0 = 4.
Витрати на постачання сировини
Fтр = 64 + 56 + 54 = 74 тис. грн.
Схема прив’язки постачальників-складів до споживачів-фабрик
показана на рис.13.6.
Рис.13.6
Щоб знайти оптимальний розподіл сировини b =14 одиниць між k технологічними лініями, розв’язується задача розподілу методом динамічного програмування
x1 + x2 = 14,
5 x1 12,
5 x2 12
з цілочисловими значенням xk.
Результатом розв’язку є наступна таблиця:
-
∆
x1(
)φ1( )
x2( )
φ2( )
5
5
7,5
-
-
6
6
51,0
-
-
7
7
71,5
-
-
8
8
84,5
-
-
9
9
104,5
-
-
10
10
125,0
5
62,5
11
11
148,5
6
69,0
12
12
174,0
7
76,0
13
-
-
8
83,5
14
-
-
9
91,5
Отже, розв’язком задачі розподілу буде: x1= 5, x2 = 9, F =91,5 тис. грн.
С
хема
розподілу показана на рис.13.7.
Рис.13.7
Загальні витрати на виробництво хімічних речовин
F0 = F + Fтр = 91,5 + 74,0 = 165,5 тис.грн.
За результатами розв’язування даної виробничої ситуації схема постачання сировини та виробництва хімічних речовин зображена на рис.13.8.
С
клади
Фабрики
Мережа Завод
Рис.13.8
Висновки та пропозиції
Згідно з додатковими умовами до прикладу доцільно буде така зміна початкових даних:
перша технологічна лінія працює на нижній межі (x1 = 5), тому що ефективність переробки сировини має гірший показник; цю лінію треба менше завантажувати, а по другій лінії вигідно збільшити виробництво. Це можливо передбачити, якщо
0 x1 12,
5 x2 12.
З такою зміною початкових умов ведеться повторне розв’язування виробничої ситуації, що дає наступний розв’язок:
F = 90,0, x1 = 2, x2 = 12.
Загальні ватрати:
F0 = F + Fтр = 90,0 + 74,0 = 164,0 тис. грн.,
що зменшило на 1.5 тис. грн. витрати на виробництво хімічної речовини.
Щоб збільшити обсяги виробництва, скористаємося додатковими умовами на збільшення перевезення сировини.
Спроможності дуг (47), (67) та (5t) можливо збільшити на дві одиниці, а дугу (57) – на чотири. Але дуга (47) зовсім не потрібна (немає сенсу збільшувати ії спроможність), щодо інших, то їх спроможності можливо збільшити: Р67 = 4, Р5t = 6, Р57 = 6.
Якщо виробничу ситуацію повторно розв’язати за цими змінами, то оптимальний розв’язок наступний:
Vmax = b = 19,
a1 = 5, a2 = 10, a3 = 4,
b1 = 4, b2 = 5, b3 = 10,
Fтр = 100,
F = 152,5,
x1 = 7, x2 = 12,
F0 = F + Fтр = 100 + 152,5 = 252,5 тис.грн.
Цей варіант розв’язку передбачає зміну 0 x1 12, тобто для обсягу переробки сировини b=19 одиниць витрати оптимального варіанта дорівнюють 252,5 тис. грн., тобто гірші, ніж було одержано.
