- •Функції одягу.
- •Зв'язок оката рукава з проймою.
- •Розподіл надсічок по лініях пройми (а) та окату (б) рукав
- •Побудова основних та допоміжних лекал.
- •1. Класифікація матеріалів, які використовують для виготовлення одягу.
- •2. Дрібновізерункові переплетення.
- •3. Тканини для суконь та сорочок.
- •Стандартизація в умовах художнього проектування.
- •Види жіночого легкого одягу.
- •Зорові ілюзії в костюмі.
3. Тканини для суконь та сорочок.
Асортимент платтєво-сорочкових тканин дуже багаточисельний та різноманітний за волокнистим складом, структурою, оздобленням. Він нараховує декілька сотень артикулів бавовняних, лляних, вовняних та шовкових тканин.
Тканини для суконь виробляють різними видами переплетень. За характером забарвлення їх випускають відбіленими, гладкофарбованими, надрукованими, строкатими, меланжевими, мулінованими та меланжево-строкатими. Тканини для суконь та блуз дуже різноманітні за видами оздоблень. Їх випускають гладкими (гладдєвими), ворсовими (з розрізним або начісним ворсом), гофрированими, тисненими, травленими, флокірованими, з різноманітними за технікою виконання друкарськими малюнками, зі спеціальними оздобленнями, які покращують експлуатаційні якості тканин. За призначенням платтєві тканини поділяються на тканини для нарядних, повсякденних та домашніх суконь; жіночих та для дівчаток. Вимоги до тканин визначаються їх призначенням.
Тканини для нарядних суконь повинні відповідати основній функції – мати красивий зовнішній вид, відповідати за колористичним оформленням, фактурою, оздобленням сучасному напрямку моди та стилю.
Тканини для повсякденних та домашніх суконь, поряд з красивим зовнішнім видом, повинні мати добрі показники гігієнічних властивостей, високу зносостійкість, раціональну вартість.
Тканини для сорочок за структурою виробляють переважно гладдєвими, переплетеннями: полотняним, різними комбінованими (поздовжньо-смугастими), саржевим та похідними від нього, деякі види - простими жакардовими (на основі полотняного). За забарвленням їх випускають відбіленими з високим ступенем білизни, гладкофарбованими переважно в світлі кольори, строкатими в клітинку або смужку, деякі види - надрукованими (в клітинку або смужку) та меланжевими. З метою покращання експлуатаційних властивостей тканин їх піддають різним видам оздоблень: протиусадочним, незминальним, ворсуванню та іншим. За призначенням сорочкові тканини поділяються на тканини для нарядних, повсякденних літніх та зимових сорочок та для верхніх сорочок спортивного типу. Для нарядних сорочок використовують тканини високого ступеня білизни. Для повсякденних сорочок використовують тканини широкої гамми кольорів: гладкофарбовані, надруковані, строкаті, меланжеві.
Зразок відповіді на питання контрольного завдання
комплексної контрольної роботи
з дисципліни «Основи моделювання і художнє оформлення виробів»
галузі знань _0516 «Текстильна та легка промисловість»
спеціальності 5.05160201 «Швейне виробництво»
ККЗ №7
Стандартизація в умовах художнього проектування.
Сьогодні неможливо проектувати вироби для промислового виробництва без врахування стандартизації, яка лежить в основі проектування і спирається на гармонію і єдність предметного світу. Стиль в мистецтві також не може бути сприйнятий без поняття стандарту, тому що в межах будь якого стилю існують стабільні елементи, завдяки яким відбувається фіксація визначених рис, які його характеризують.
Стандарт повинен фіксувати на визначеному етапі досягнення в області науки, техніки і естетики і в цьому смислі він є відображенням стабілізації елементів і рис в якісній зміні костюму.
Стандартизація є важливим засобом забезпечення і стимулювання процесу суспільного виробництва, тільки естетично повноцінні сучасні стандартні елементи виробу дозволяють створити визначений стиль і єдність в одязі. В цьому випадку стандарт як категорія чисто технічна стає категорією естетичною.
Відомо, що моделі – зразки промислового проектування – володіють прихованим художнім потенціалом, який може бути виявлений лише в комплексі або типі виробу, в якому передбачені різноманітні серії моделей.
На цій основі розробляється принципова структура типу виробів, в якій передбачена різноманітність серії моделей. Тип виробу формується на основі відбору найбільш істотних функціонально і естетично виправданих вузлів і елементів виробів.
Яскравим прикладом відбору елементів для стандартизації є народний костюм, при створенні якого виходять із етнічного і антропологічного типу людей даної області, естетичних ідеалів, технічних умов виробництва, розмірів відрізу тканини.При цьому помічено, що всі деталі крою при різних комбінаціях в костюмах зберігають геометричну подібність, що надзвичайно важливо для економного використання тканин.
Таким чином, з одного боку, стандарт – це жорстка система зв’язків уніфікованих вузлів і деталей, з іншого – гнучка система, яка складається з набору визначених функціональних вузлів і деталей, безперечною умовою якої є варіантність використання їх без втрати образності виробу. Стандарт і мода – поняття, які не виключають один одного, тому що стандарт включає в себе раціональне, розумне, прогресивне і нове, класичне з точки зору сучасності, що зазвичай приносить мода. Інколи модні речі входять в арсенал стандартних, а стандартні, такі, наприклад, як джинси, стають модними.
Що ж може підлягати стандартизації в костюмі? Перш за все в костюмі можуть бути стандартизовані слідуючи деталі: коміри, манжети, кишені, частини ліфу, спідниці; можуть бути стандартизовані або уніфіковані окремі конструктивні вузли, наприклад, плече – рукав, або ціла конструкція виробу (класичний покрій «принцес» або реглан, кімоно і т. п.).
