- •Функції одягу.
- •Зв'язок оката рукава з проймою.
- •Розподіл надсічок по лініях пройми (а) та окату (б) рукав
- •Побудова основних та допоміжних лекал.
- •1. Класифікація матеріалів, які використовують для виготовлення одягу.
- •2. Дрібновізерункові переплетення.
- •3. Тканини для суконь та сорочок.
- •Стандартизація в умовах художнього проектування.
- •Види жіночого легкого одягу.
- •Зорові ілюзії в костюмі.
Зорові ілюзії в костюмі.
Костюм сприймається тільки на фігурі конкретної людини, зливаючись з його індивідуальним виглядом та манерою поведінки. Але не завжди фігура людини відповідає тій формі костюма, модному одягу, який хотілося б носити. Тому в костюмі слід підкреслювати бажані форми і маскувати невигідні. Так, вузькі груди приховають розширені рукава, в костюмі на худу високу постать вводять додаткові поперечні членування або смуги, а короткі ноги «маскують» довжиною сукні, високою лінією талії і високими підборами і т. д. Тут фактично затушовуються ті недоліки, які небажано виділяти у даній формі костюма.
Ми перерахували лише незначні недоліки, де ще не вступають в силу зорові ілюзії *, тобто оптичний обман, який слід використовувати при виправленні серйозних недоліків фігури. Цими зоровими ілюзіями не можна нехтувати, тому що вони можуть викликати небажані явища в костюмі.
Під зорової ілюзією слід розуміти безпосередньо зорове враження, що не співпадає з іншими видами сприйняття даного предмета, із загальною сукупністю наших знань про нього.
Ілюзії можуть бути обумовлені різними причинами.
Всього існують три типи ілюзій:
фізичні, які виникають внаслідок відбиття або заломлення променів, коли ми бачимо зміну напряму предмета (ложка в стакані чаю);
фізиологічні, залежні від будови нашого ока (різна чуттєвість ока для різних місць зорового поля);
психологічні, до них відноситься сприйняття сенсу цілої фігури, спрямування уваги, вплив минулого досвіду.
До костюма мають пряме відношення другий і третій типи ілюзій, пов'язані зі сприйняттям кольору, напрямків ліній, кутів, розмірів, форм, площ, переоцінки відстаней і т. п.
Особливо сильно ілюзії виявляються при сприйнятті кольорових поєднань. Різна кривизна поверхні може послаблювати або посилювати сприйняття кольору. Поверхні увігнуті, криві, можуть збирати колір і згущувати його на цих ділянках, форми опуклі можуть послаблювати колір у окремих ділянках. Це відбувається через зміни положення ділянок відносно напрямку променів світла, в результаті чого змінюється їх освітлюваність.Тому один і той же колір на різних ділянках виробу виглядає по-різному і важко встановити його локальність, хоча ми звикли визначати колір предмета за його локальністю. Око може вловлювати найтонші переходи кольору в залежності від розташування предмета і джерела освітлення; він може розрізняти види матеріалів за світловідбиваючій і поглинаючій їх здібності: оксамитові, ворсові матеріали здаються ще більш насиченими, ніж матеріали прозорі або з блискучими поверхнями. Одним з найяскравіших проявів ілюзії кольору є крайовий контраст, виникає від зіставлення двох кольорів (ахроматичного та хроматичного). На межі зіставлення виникає колір контрастний із зіставляємим. Разом з цим колір невіддільний від форми, силуету предмета.
Оскільки форма костюма є поєднанням геометричних об’ємів, особливого значення набувають оптичні ілюзії.
Вченими доведено, що форма предмету, в тому числі і костюма, сприймається за його геометричним силуетом або виділяємим найбільш зрозумілим простим геометричним елементом форми. Око як би з'єднує в просторі невидимі чи реальні точки, «будуючи» геометричні конфігурації. Будь-який складний силует костюма може бути представлений як сукупність геометричних форм, число яких в природі дуже обмежена: це поєднання прямокутників, трапецій, овалів, трикутників. Завдяки цьому костюм сприймається за асоціацією то гостродинамічним, то спокійним, то веселим і радісним. Силуети кістюмів, побудованих на основі прямокутників, здаються більш статичними, а силуети побудовані на основі гострокутних нерівнобедрених трикутиків, здаються дуже гострими та святковими. Велике значення мають характер розчленування цих форм і тональні відношення.
