5. Особливості укладення лізингової угоди

При підготовці лізингового договору сторони повинні враховувати, що в існуючій практиці немає єдиних типових лізингових договорів. Проте вони повинні містити в собі такі основні статті, як назва сторін; об'єкт лізингу; термін, на який приймається договір; доставка і прийом в експлуатацію об'єкта лізингу; розмір і порядок виплати лізингових платежів; використання обладнання; умови повернення об'єкта лізингу; умови страхування об'єкта лізингу; права й обов'язки сторін; порядок вирішення суперечок; форс-мажорні обставини; різне; додатки.

При визначенні об'єкту лізингового договору вимагається його чітке описання, точна назва і вказівка на приналежність. В договорі повинно бути чітко визначено місцезнаходження об'єкту договору. При зміні місця його знаходження потрібна письмова згода лізингової фірми.

В статті про період дії лізингового договору необхідно вказати термін, протягом якого договір не можна розірвати. Він, як пра­вило, становить від 40 до 90% терміну користування майном у відповідності до вимог експлуатації. В різних країнах термін дії лізингового договору може бути різним (наприклад, в Австралії він становить до 90% терміну служби обладнання).

Лізинговий договір вступає в силу з дати підписання акту прийому обладнання як об'єкта угоди, зданого в експлуатацію, і діє протягом встановленого в ньому терміну.

Не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну договору, лізингодавець може запропонувати лізингоодержувачу переговори про форму подальшого користування об'єктом договору. Лізингоодержувач має право або подовжити термін дії договору на тих або ж інших умовах, або купити об’єкт договору за ціною, раніше встановленою в договорі, чи за кінцевою вартістю.

В статті "Права й обов'язки сторін" лізингового договору передбачаються обов'язки лізингодавця:

• підписати договір купівлі-продажу з фірмою-постачальником на узгоджених комерційних і технічних умовах;

• відправити постачальнику розпорядження про поставку об’єкта угоди.

Лізингоодержувач має право після повідомлення постачальника про готовність об'єкта до поставки оглянути його і перевірити комплектність. Він зобов'язаний підписати протокол прийому після введення об'єкта в експлуатацію. Після підписання даного протоколу лізингодавець звільняється від будь-якої відповідальності перед лізингоодержувачем. оскільки останній сам собі підібрав об'єкт угоди і його постачальника.

Лізингоодержувач зобов’язаний:

1) прийняти всі права лізингодавця по відношенню до постачальника і звільнити його від усіх зв’язаних з цим витрат;

2) провести прийом об’єкта лізингової угоди, здійснити за свій рахунок монтаж і введення обладнання в експлуатацію;

3) при виявленні недоліків, їх перелік вказується в протоколі приймання і повідомляється лізингодавцю, який повинен вимагати від постачальника їх усунення.

Лізингоодержувач проводить за свій рахунок технічне обслуговування обладнання і необхідний ремонт, виплачує всі податки, що сплачуються в країні відповідно до лізингового контракту.

В статті "Лізингові платежі" вказується їх склад, розмір, спосіб, форма і періодичність виплат а також метод визначення лізингових платежів за згодою сторін

Лізингові платежі - це виплати лізингодавцю, що проводяться лізингоодержувачем за надане йому право користування майном.

До складу лізингових входять такі платежі: ті, що повертають повну (чи близьку до неї) вартість майна; виплачувані лізингодавцю для погашення проценту за кредит для придбання майна: комісійна винагорода лізингодавцю: страхові платежі відповідно договору страхування майна, якщо воно застраховане лізингодавцем; за додаткові послуги лізингодавця; податки на власників транспортних засобів і т.і.

За формою лізингові платежі можуть бути:

• грошовими,

• компенсаційними (продукцією або послугами),

• змішаними.

За періодичністю виплат — щорічними, піврічними, квартальними, щомісячними.

Загальна сума лізингових платежів складається з кількості платежів, кожен із яких враховує виплату вартості майна (амортизаційні відрахування) і відсотків з невиплаченої вартості лізингового майна.

Лізингові платежі не є постійною величиною. Чим швидше буде погашатися сума лізингового майна (шляхом авансу), тим менше будуть нараховуватися відсотки на вартість, що залишилася. Розрахунок лізингових платежів може здійснюватися за такою схемою:

ЛП=А+ПК+ПКОМ+ПП+ПД,

де ЛП — сума лізингового платежу;

А — сума, що повертає вартість лізингового майна (амортизаційні відчислення);

ПК — сума, виплачена лізингоодержувачу за взятий кредит на покупку майна;

ПКОМ — сума комісійної винагороди лізингодавця (у відсотках до невиплаченої вартості майна);

ПП — сума платежів за додаткові послуги лізингодавця;

ПД — сума ПДВ, яку виплачує лізингодавець в бюджет.

Розрахунок лізингових платежів дає можливість оцінити доцільність лізингового проекту.

Міжнародними орендними операціями займається велика кількість фірм. Вони різні за характером і сферою діяльності правовим статусом, характером власності і контролю. Найбільше значення в міжнародній оренді мають спеціалізовані лізингові фірми, а також фірми, що входять в систему банків та інших кре­дитних закладів.

Лізингові фірми рідко виступають як незалежні. В більшості вони є філіями і дочірніми компаніями великих промислових і торгових фірм, банків і страхових товариств.

Українська лізингова асоціація була формально заснована в червні 1997 року. До неї ввійшло 16 лізингових компаній із загальною кількістю персоналу в 100 співробітників. На сьогоднішній день обсяг місцевих лізингових операцій, що фінансується з внутрішніх джерел, досить низький і оцінюється на рівні 10 млн. Дол. США. Всі інші операції пов’язані з лізингом або подібні до нього, фінансуються міжнародними постачальниками устаткування.

Останнім часом процес впровадження лізингу в Україні помітно пожвавився, з'явилися нові компанії як державного, так і комерційного спрямування. Зацікавленість до ринкової структури почали виявляти банки, страхові компанії. Зрозуміло, це ті фінансові інституції, які можуть стати реальними каталізаторами процесу утвердження лізингу. Однак політика Національного банку, що проявляється в завищенні облікової ставки, зробила проблематичним фінансування лізингових операцій.

11