- •Лекція №2 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 2: «Державна науково-технічна політика України. Організація наукової діяльності.»
- •2.1 Структура і класифікація науки блок-схема структури дисципліни "технологія наукових досліджень"
- •2.2 Основні напрями та тенденції розвитку.
- •2.3 Наукова діяльність та глобалізація науки.
- •3.1 Вимоги адекватності, змістовності, простоти моделі.
- •3.2 Наукове пізнання і моделювання
- •2.4.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №3 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 3: «Поняття моделі: фізична, математична»
- •3.4 Перелік рекомендованої літератури
- •3.3 Модель як метод описування системи.
- •3.4.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №4 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 4: «Поняття моделі: фізична, математична»
- •4.3 Перелік рекомендованої літератури
- •4.1 Поняття моделі: фізична, математична.
- •4.2 Класифікація моделей, методи побудови.
- •3.4.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №5 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 5: «Експеримент: терміни і визначення»
- •5.3 Перелік рекомендованої літератури
- •5.1 Поняття та задачі експерименту.
- •5.2 Основні терміни та визначення.
- •5.3.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №6 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 6: «Планування експерименту, параметри оптимізації»
- •6.Планування експерименту, параметри оптимізації
- •6.1 Загальна схема наукового дослідження та роль у ній вимірювального експерименту.
- •6.2 Математичне планування експерименту у науковому дослідженні.
- •1. Знаходження аналітичного виразу
- •6.3.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №7 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 7: «Повний факторний експеримент»
- •7.3 Перелік рекомендованої літератури
- •7. Повний факторний експеримент
- •7.1 Прийняття рішень перед плануванням експерименту.
- •7.2 Вибір інтервалів планування.
- •7.3.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №8 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 8: «Неповно факторний експеримент»
- •8.3 Перелік рекомендованої літератури
- •8. Неповно факторний експеримент
- •8.1 Плани неповного факторного аналізу
- •8.1.1. Графічна інтерпретація методу
- •8.1.2.Аналітична інтерпретація симплекс-методу
- •8.2 Матриця планування.
- •8.3.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №9 Модуль 1: Теоретичні і методологічні основи наукових досліджень.
- •Тема 9: «Методи обчислення експериментів. Засоби і методи рішення задач оптимізації»
- •9.3 Перелік рекомендованої літератури
- •9.Методи обчислення експериментів. Засоби і методи рішення задач оптимізації
- •9.1 Аналіз існуючих засобів та методів рішення задач оптимізації
- •9.2 Вибір параметра оптимізації.
- •9.3.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №10 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 10: «Методи оптимізації функції однією змінною»
- •10.3 Перелік рекомендованої літератури
- •10. Методи оптимізації функції однією змінною»
- •10.1 Методи виключення інтервалів
- •10.2 Методи послідовних ітерацій
- •10.3 Методи оптимізації функції декілька змінних
- •10.4.Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №11 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 11: «Методи лінійного програмування»
- •11.4 Перелік рекомендованої літератури
- •11.Методи лінійного програмування
- •11.1. Загальна постановка задачі лінійного програмування
- •11.2. Основні особливості задач лінійного програмування
- •11.3. Графічне розв’язання задач лінійного програмування
- •11.4. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №12 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 12: «Оформлення результатів експерименту. Обробка результатів»
- •12.3Перелік рекомендованої літератури
- •12. Оформлення результатів експерименту. Обробка результатів
- •12.1 Планування та обробка результатів експериментальних досліджень для отримання математичних моделей
- •12.2. Алгебраїчні методи перетворення систем рівнянь для вирішення задач лінійного програмування
- •12.3. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №13 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 13: «Оформлення результатів експерименту. Закони розподілу випадкових величин.»
- •12.3Перелік рекомендованої літератури
- •13. Оформлення результатів експерименту.
- •13.1Основні властивості кривої нормального розподілу
- •13.2. Цільова функція, обмеження та граничні умови при побудові моделі (опису) об’єкта
- •13.3. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №14 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 14: «Накопичення та обробка наукової і технічної інформації»
- •14.3Перелік рекомендованої літератури
- •14. Накопичення та обробка наукової і технічної інформації
- •14.1 Опис винаходів. Мкв
- •14.2 Патентна інформація в Україні
- •14.3. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №15 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 15: «Накопичення та обробка наукової і технічної інформації»
- •15.3Перелік рекомендованої літератури
- •15. Накопичення та обробка наукової і технічної інформації»
- •15.1 Планування пошуку. Види видань, картотека, каталоги, бібліографія, довідники, енциклопедії
- •15.2 Інтернет пошук.
- •15.3. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №16 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 16: «Технічні рішення. Методи нелінійного програмування. »
- •16.3Перелік рекомендованої літератури
- •16. Технічні рішення. Методи нелінійного програмування
- •16.1. Особливості задач нелінійного програмування
- •16.2. Активні стратегії пошуку екстремуму
- •16.2.1. Метод дихотомії
- •16.3. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №17 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 17: «Графічне розв’язання задач нелінійного програмування »
- •17.3Перелік рекомендованої літератури
- •17.Графічне розв’язання задач нелінійного програмування
- •17.1 Метод золотого перерізу
- •17.2. Графічне розв’язання задач нелінійного програмування
- •17.3. Перелік рекомендованої літератури
- •Лекція №18 Модуль 2. Розробка технічної документації щодо організації наукових досліджень
- •Тема 18: «Охорона прав інтелектуальної власності. »
- •18.3Перелік рекомендованої літератури
- •3. Принцип місцевої якості
- •8. Принцип антиваги
- •9. Принцип попередньої антидії
- •10. Принцип попередньої дії
- •12. Принцип еквіпотенціальності
- •13. Принцип «навпаки»
- •14. Принцип подоби до сфери
- •15. Принцип динамічності
- •16. Принцип часткової або надмірної дії
- •17. Принцип переходу в інше вимірювання
- •18. Використання механічних коливань
- •19. Принцип періодичної дії
- •20. Принцип безперервності корисної дії
- •21. Принцип проскакування
- •22. Принцип «обернути шкоду в користь»
- •23. Принцип зворотного зв'язку
- •18.1 Споживачі наукової продукції
- •24. Принцип «посередника»
- •25. Принцип самообслуговування
- •26. Принцип копіювання
- •28. Заміна механічної схеми
- •29. Використання пневмо- і гідроконструкцій
- •30. Використання гнучких оболонок і тонких плівок
- •31. Застосування пористих матеріалів
- •32. Принцип зміни забарвлення
- •33. Принцип однорідності
- •34. Принцип абстрагування і регенерація частин
- •35. Зміна агрегатного стану об'єкту
- •36. Застосування фазових переходів
- •37. Застосування теплового розширення
- •38. Застосування сильних окислювачів
- •39. Застосування інертного середовища
- •40. Застосування композиційних матеріалів Перейти від однорідних матеріалів до композиційних.
- •17.3. Перелік рекомендованої літератури
2.3 Наукова діяльність та глобалізація науки.
І на чому ж тоді заснований крик про "енергетичну кризу"?..
В кінці 60-х уряд Японії звернувся до нас із пропозицією продати їм за 100 млн. доларів фонд відмовних заявок нашого патентного
відомства. Тодішній Предсовміна А.Косигин зібрав нараду, запросивши на нього ряд академіків АН. На питання: "чи можна продати японцям наш фонд відмовних заявок?" вони тут же дружно відповіли - "у жодному випадку!" Мов, продаж цього фонду може заподіяти великий збиток (!?) не тільки нашій країні, але і іншим. Тим самим цей самий "інтелектуальний капітал" консервувався, а певні наукові клани діставали можливість безкарно займатися "патентним гешефтом".
Проте, під тиском результатів наукової практики, отриманих у ведучих науково-прикладних центрах, Госькомізобретеній в 1975 р. вводить спеціальний клас: псевдо-"перпетуум-мобіле", куди відносить реально працюючі досвідчені машини, що мають ККД більше ККД циклу Карно (або більше одиниці). Перерахую деякі: авт.св. №№ 270059, 762706, 743145, 890534, 748750, 738015... (їх багато томів). Заборона продовжує існувати.
Подібне можливо за умови, що в системі НІОКР діяла розгалужена організація, що має зв'язки і можливості контроля на всіх рівнях управління.
...У 1964 р. було прийнято закриту Ухвалу, що дозволяє застосовувати психіатрію до тих, що всім критикують "святі" академічні догмати. Підтверджуючи непорушність цих "святих" установок, акад. Ліфшиц всіх, хто критикує "святу відносність" і термодинаміку, публічно оголосив параноїками ("ЛГ" № 24/78г).
Давайте вдумаємося у факт, викладений у статті Е.Ленц (Викрадання вічного двигуна. "Сьогодні", 14.01.00 р.), присвяченій долі ученого О.Гріцкевіча, що працював у Владивостоку. Виявляється, О.Гріцкевіч займався вельми перспективною розробкою гідродинамічного генератора з КПЕ (коефіцієнт перетворення енергії) більше одиниці, яка дозволяла взагалі відмовитися від органічного палива і традиційних систем. Розробка була затверджена Вищою Інноваційною Радою. У 1994 р. О.Гріцевіч був на прийомі у Соськовца з питання збільшення фінансування і форсування закінчення робіт - в цьому йому було відмовлено. Звертався він і до прем'єр - секретаріати відповіли однотипно: ідея прекрасна, але засоби шукайте самі.
Установка О.Гріцкевіча була екологічно чистою. У результаті вся команда "параноїків", що займалася разом з О.Гріцкевічем "антинауковою" діяльністю, була разом з сім'ями вивезена в США, де ним через місяць було надано американське громадянство і створені всі умови для розвитку "параної" і розмноження "параноїдальних" студентів.
У 1974 р. в США був розроблений шеститактний ДВС, КПЕ, що має, в два рази більше традиційного. Суть: п'ятий такт - уприскування води; шостий такт - робота водяної пари. По-перше, цей двигун мав КПЕ, свідомо КПЕ циклу Карно, що перевищує. По-друге, приймаючи КПЕ хорошого ДВС того часу рівним 55% (наші "розпущені" мали 42-50%), то КПЕ шеститактного ДВС виявляється більше одиниці.
У 30-і роки компанія "Шелл" оголосила конкурс на створення автомобіля з мінімальною витратою палива. "Забудемо", що ще до війни були створені "студебеккери" з витратою палива 5,5 літра на 100 км. Рекорд належить японцям - в 1986 році спеціально створений ними автомобіль витратив на 100 км. всього... 0,055 літра бензину (близько 44 грамів). Сподіваюся, ясно, що немає сьогодні заводів, що проводять подібні двигуни.
Зрозуміло, що всі ці ДВС мають ККД більше, ніж "недосяжний" ККД циклу Карно. Це ж витікає з принципу роботи холодильників д.т.н. В.Зисина, що працюють по винайдених їм "трикутним циклам". Ці холодильники дрібносерійними партіями випускалися з 1962 грамом, і при своїй роботі взагалі не вимагали зовнішнього підведення енергії (див. його публікацію 1962 р.). У 1978 р. д.т.н. В.Зисину було видане авт. св. № 591667 на реально працюючий безпривідний холодильник, що проводить холод за рахунок тепла охолоджуваних тіл. Але... холодильники були зняті з виробництва і "забуті".
Як ще один приклад вилучення з наукового звернення досягнень науки приведу довідку про відкриття № 13 від 18.12.62 р. "Закономірність передачі енергії при ударі", що дозволяє створити механічний "перпетуум-мобіле". Відкриття доводить, що класична теорія удару не має місця на практиці і що енергія відскоку тіла після удару може бути більше його енергії до удару.
Добиваючись визнання, д.т.н. Е.Александров численним комісіям демонстрував переконливий експеримент: сталева загартована кулька вільно падала з висоти, скажімо, 10 метрів, на сталеву загартовану плиту, лежачу на жорсткій підставі, і підстрибував на... 14-15 метрів. На цьому принципі також можна створити просту енергоустановку.
У електротехніці ми виявляємо, що роки за 8-10 до початку уселенських компаній про "енергетичну кризу" вже були створені і реально працювали демонстраційні "перпетуум-мобіле".
У 1921 році у пресі повідомлялося про винахід А.Хаббарда, що створив генератор, який рухав човен без підведення до нього зовнішній енергії.
У 1928 році Л.Нідершот винайшов електричний генератор, що видавав 300 Вт без підведення до нього зовнішній енергії.
У 1927 році Т.Браун (Англія) отримує патент на способи створення рушійної сили і потужності за рахунок електричного поля. Пізніше, в 1955 році, працюючи у Франції, він демонстрував установку, яка розвивала швидкість до 600 миль в годину, використовуючи поле до 2 тисяч електрон-вольт. Після цього роботи були закриті, а винахідника відвезли на роботу в США.
У 1934 р. Н.Тесла демонстрував автомобіль з електродвигуном, джерелом для якого був генератор до цього дня невідомій конструкції.
У 1960 р. Стовбуненко, по розробках якого було ухвалено спеціальне рішення ВПК, демонстрував на старенькому "Москвичі" свої електродвигуни, що дозволяли їздити цілий день по місту на енергії звичайного акумулятора.
Ряд машин, що серійно випускаються, має КПД більше одиниці. Наприклад, електровідбійний молоток НЕТІ-2К має КПЕ перетворення електричної енергії в механічну, рівний 4,5.
У духовній общині (Лінден, Швейцарія) з 1980 року працюють електростатичні машини Баумана сумарною потужністю 750 кВт, що забезпечують всі побутові потреби селища. Таким чином, в 1980 році в світі з'явився населений пункт, який раз і назавжди вирішив всі енергетичні проблеми, вигнавши за поріг як органічне паливо, так і всі міфи про "кризу".
Якесь марення? - воно, звичайно, "але"... Це "але" полягає в тому, що ще в 70-і роки минулого століття при вивченні закономірностей роботи генераторів Грама росіяни учені довели, що закон Ома тут не має місця. До речі, синхронний генератор столяра Грама, без особливих змін що працює і до цього дня, був створений ще в 1842 р., коли в науці не було ні електротехніки, як такий, ні закону Ома, ні теорії Максвелла.
У 1881 р. Н.Слугинов (пізніше був убитий разом з Відеманом за публікацію роботи, де була доведена абсурдність концепції "теплової смерті" Всесвіту) відкрив енергетичну асиметрію в процесі електролізу води. У його дослідах енергія на виході була майже на 30% більше, ніж енергія на вході. Це суперечило ортодоксальним "законам збереження", і ефект "замазали".
Правда, в 1980 р. вчені США відновили цю енергетичну асиметрію електролізу води, довівши, що при використанні скидного тепла парової турбіни "ккд" електролізу води досягає 120%.
А ось приклад, що стосується використання електроенергії в процесах електролізу. Ще в 1890 році при електрохімічному отриманні міді з сірчистих руд в промисловості Німеччини і Франції на однієї неї кілограм витрачалося 0,6 кіловата електроенергії. Сьогодні - в п'ять разів більше. Це результат того, що багато ефективних технологічних процесів загублено нами із-за зарозумілого відношення до минулого науки.
Вся ця інформація - як прелюдія до вирішень російського винахідника Івана Степановича Філімоненко...
1957 рік. Під його керівництвом був створений "перпетуум-мобіле", який не просто проводив "шкідливу" енергію (у вигляді пари високого тиску) і давав на виході "шкідливий" водень і кисень, але і... пригнічував радіацію! По розвитку цієї розробки в 1960 р. було видано спеціальну секретну Ухвалу ЦК і СМ СРСР, відоме як "три До" (Келдиш, Курчатов, Королев). Проте після смерті Курчатова розробку почали "стискувати", а після смерті Королева - закрили взагалі. Роботу установки спеціальна комісія АН СРСР визнала таким, що суперечить "законам природи", автора звільнили, виключили з партії, розжалували аж до рядового і оголосили "шизиком". Потім в 1989-91 роках роботи були частково відновлені - декілька дослідних установок було закладено в Челябінській області, але до розуму їх не довели, а використовувати пересувну установку для ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відмовилися. Філімоненко був знов звільнений.
Доля приниження його розробок - це злочин проти Росії, здійснений нашої "святої ГАННИ (я закінчив факультет "T" МІФІ і представляю, про що говорю).
У 1991-93 роках експерти із США вивчали роботу установки Івана Степановича Філімоненко (її першого варіанту), що діяла, але так і не зуміли зрозуміти принципи роботи. У 1994 р. по указу Єльцина вона була демонтована і вивезена в США разом з частиною персоналу. І за минулих 10 років всі "експерти і специ", що вивчали роботу це "перпетуум-мобіле", не зуміли до ладу в нім розібратися. У 1996 році "ходоки" від Сороса пропонували Філімоненко отримати чек на $100 млн. за проведення "консультації" по роботі установки. Але підписати його можна було тільки в США або Канаді - як він пояснював мені ситуацію, "це був квиток в один кінець". Він відмовився від $100 млн. і можливості "жити красиво". "Філімоненко - людина украй непрактична, до того ж патріот. Він вважає за краще жити в бідності, зате на Батьківщині".
Підводячи межу під діяльністю і розробками "параноїків", хотілося б сказати "радетелям свобод і красивого життя": якщо США зуміли б починаючи з 1992 року зрозуміти принцип роботи подібних установок, то Росії б вже, можливо, не було.
І, до речі, "борзописці" сьогодні можуть писати статті "про красиве життя" у тому числі і завдяки тому, що Філімоненко влітку 1991 року (під час американської операції "Буривши в пустелі") "не полінувався" написати "пару сторіночок" в Кремль, внаслідок чого не відбулася Третя Світова Війна, в якій згоріли б не тільки "тупі совки" і "патріоти". Тому нагадаю слова Брюсова: "Не міркуй, не клопочи, Божевілля - шукає, Дурість - судить".
