1.4. Класифікація затрат підприємства за окремими ознаками.

  Елементні затрати є структурно однорідними і первинними, мають єдиний економічний зміст. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні затрати, ін. Комплексні затрати є різнорідними за складом, охоплюють кілька елементів затрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішньовиробничого економічного управління (наприклад  адміністративні затрати, затрати на збут). Вони можуть бути розраховані прямо на фізичну одиницю виробу.Непрямі затрати не можна безпосередньо визначити за окремим різновидом продукції, оскільки вони пов’язані з виготовленням різних виробів (наприклад, зарплата обслуговуючого управлінського персоналу, утримання та експлуатація засобів праці). Правило визначення прямих та непрямих затрат: чи залишається будь-який вид затрат, якщо товар не буде вироблено.

Якщо так – це не прямі затрати рямі затрати безпосередньо пов’язані з виготовленням певних видів

Кошторис цехових затрат:

1. Зарплата апарату управління з відрахуваннями на соціальні потреби.

2. Утримання іншого цехового персоналу.

3. Амортизація будівель, споруд, інвентарю.

4. Утримання та поточний ремонт будівель, споруд, інвентарю.

5. Випробування, дослідження, раціоналізація, винахідництво.

6. Охорона праці.

7. Інші затрати.

Кошторис адміністративних затрат:

1. Зарплат апарату управління підприємством.

2. Затрати на відрядження.

3. Утримання іншого, не управлінського персоналу.

4. Амортизація основних фондів загальновиробничого призначення.

5. Утримання та поточний ремонт будівель, споруд, загальновиробничого

призначення.

6. Випробування, дослідження, утримання лабораторій, затрати на

винахідництво.

7. Охорона праці.

8. Підготовка кадрів.

9. Інші загальновиробничі затрати.

Структура собівартості – це відношення (в %) окремих елементів затрат до їх загальної величини. ьВ залежності від структури собівартості підприємства поділяють на:

• матеріаломісткі;

• фондомісткі;

• енергомісткі;

• трудомісткі;

• зі змішаною структурою собівартості.

Основними показниками структури собівартості є співвідношення затрат

живої та машиної праці.

1.5. Особливості обліку затрат на підприємстві

Розрізняють :

• облік затрат за видами (за елементами);

• облік затрат за місцями їх виникнення;

• облік затрат за носіями.

Носіями затрат є товари та послуги, які виробляються на підприємстві. За статтями затрат визначають собівартість одиниці продукції, тобт калькуляцію. На деяких підприємствах, де виробництво є серійним застосовується “девізійна калькуляція». За цим методом загальну суму затрат необхідно розділити на кілька виробництв однотипової продукції. Якщо підприємство виробляє різноманітні товари, використовують повторний або частковий облік затрат. За методом повного обліку затрат, всі затрати поділяють на прямі і непрямі. За методом часткового обліку затрат на постійні та змінні. Приклад використання методів повного та часткового обліку затрат. Керівництво підприємства розглядає можливість зміни асортименту продукції. Повний облік затрат.

Ціна, грн. А В С 100 300 900 Собівартість, грн. 90 320 800 ,

Прибуток, грн. +10 -20 +100

Загальний прибуток, грн. +90

Частковий облік затрат

Ціна, грн. А В С 100 300 900

Змінні затрати, грн. 30 100 300

Маржинальний прибуток, грн. +70 +200 +600

Постійні затрати, грн. 780

Загальний прибуток, грн. +90

Керівництво підприємства розглядає можливість збільшити затрати на рекламу послуги В на 500000 грн. у рік. З метою вирішення цього питання необхідно розрахувати: точку ефективності реклами (Те). Вона показує на яка величину повинен зрости обсяг реалізації послуги (ціна реалізації не змінюються), щоб підприємство мало можливість окупити додаткові затрати на рекламу. Частковий облік затрат враховує тільки частину, затрат, які прямо переносять на виробництво (прямі змінні). Постійні затрати повинні бути відшкодовані за рахунок маржинального прибутку. Таким чином, якщо маржинальний прибуток від реалізації всіх товарів та послуг перевищує постійні затрати підприємства є прибутковим. Маржинальний прибуток зменшує збитки підприємства.