2.1. Стан організації проведення уроку в практиці роботи сучасної школи

Форма навчання є цілеспрямованою, чітко організованою, змістовно-насичену і методично оснащеною системою пізнавального і виховного спілкування, взаємодії, відносин вчителя і учнів. Результатом такої взаємодії є професійне вдосконалення вчителя, засвоєння дітьми знань, умінь, навиків, розвиток їх психічних процесів і етичних якостей.

Форма навчання реалізується як органічна єдність цілеспрямованої організації змісту, навчальних засобів і методів. Одинична і ізольована форма навчання (урок, лекція, лабораторна робота, семінарське заняття, екскурсія і ін) має приватне навчально-виховне значення. Вона забезпечує засвоєння дітьми конкретних фактів, узагальнень, висновків, обробку окремих умінь і навиків.

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок, як головна ланка всієї класно-кабінетної, урочно-поліморфної системи. Інші форми застосовуються для більш глибокого і повноцінного вирішення задач навчання.

По своїй суті і призначенню урок є обмеженою в часі, чітко організованою системою навчання, по якій заняття проводить вчитель з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки.

Зміст діяльності, види учбових робіт, спеціально підібрані ефективні методи і прийоми диктують в їх творчості підхід до формування структури, визначенню типу уроку [1, с. 127].

Не форма веде за собою зміст, а зміст визначає форму.

Аналіз уроків, що проводяться в школі свідчить, що їх структура і методика багато в чому залежать від тієї дидактичної мети і задач які розв'язуються в процесі вивчення тієї або іншої теми. Все це дозволяє говорити про методичну різноманітність уроків і виділяти ті з них, які характеризуються поряд загальних особливостей. Таким чином в педагогіці з'явилася необхідність в класифікації різних типів уроків.

В дидактиці існує декілька підходів до класифікації уроків залежно від їх ознак, узятих за основу:

1. За способом проведення: лабораторне заняття, практичне заняття, залік, контрольна робота і т.д.;

2. По етапах навчальної діяльності: ввідні, первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять і т.д.;

З педагогів минулого найбільш стійку класифікацію уроків дав відомий російський педагог К.Д. Ушинський. Він виділяв:

а) змішані уроки;

б) уроки усних вправ;

в) уроки письмових вправ;

г) уроки перевірки і оцінки знань [19, с. 120].

Сучасна дидактика в основному зберегла розроблену Ушинським класифікацію уроків, дещо уточнюючи її. Основними типами уроків, які проводяться в школі і що характеризуються певними методичними особливостями, є:

• комбіновані уроки;

• уроки викладу нового матеріалу;

• уроки закріплення вивченого матеріалу;

• уроки повторення, систематизації і узагальнення вивченого матеріалу;

• уроки перевірки і оцінки.

Таким чином всі вище перераховані типи уроків можна розділити на типові (стандартні) і нестандартні уроки.

Нестандартний урок - імпровізоване учбове заняття, що має нетрадиційну (невстановлену) структуру, зміст, і форми, які викликають перш за все інтерес учнів, розвиток їх творчого потенціалу, сприяючих їх оптимальному розвитку і вихованню.

Для них характерні: максимальна насиченість різними видами пізнавальної діяльності, використовування програмованого і проблемного навчання, здійснення міжнаочних зв'язків, відчуження перевантаженості учнів.

Класифікація нестандартних уроків (по Фіцула М.М.):

• Інтегровані уроки, на яких матеріал декількох тим дають блоками (В. Шаталов);

• Міжнаочні уроки, які ставлять мету об'єднати однорідний матеріал декількох предметів;

• Театралізовані уроки, які проводять в межах учбової програми, відведеного учбовим планом часу і згідно встановленому розкладу;

• Сугестопедичні уроки, які ще не придбали широке розповсюдження, оскільки механізм дії підсвідомості поки що технологічно не розроблений щодо педагогіки і окремих методик;

• Уроки з різновіковим складом учнів, що передбачає передачу блоками матеріалу, що за програмою вивчення в різних классах [1, с. 121].

Види нестандартних уроків (з аналізу педагогічної літератури):

1. Урок - ділова гра.

2. Урок - прес-конференція.

3. Урок - змагання.

4. Урок - консиліум.

5. Урок - залік.

6. Урок - КВН.

7. Урок - суд.

8. Урок - аукціон.

9. Урок - екскурсія.

10. Урок - семінар.

11. Урок - театральна вистава.

12. Урок - консультація.

13. Урок - блок-схема.

14. Урок - лекція.

Легко помітити, що в ряд нестандартних уроків потрапили деякі типи занять, які в колишніх класифікаціях фігурували як допоміжні, позакласні і позаурочні форми організації учбової роботи.

Передумови широкого застосування нестандартних уроків.

Чому ж нестандартні уроки отримали таке розповсюдження сучасній школі?

Творчий вчитель постійно шукає шляху удосконалення уроку. Такі пошуки направлені на рішення ланцюга навчально-виховних завдань, передусім на підвищення виховної ролі уроку, розвиток творчого потенціалу особи.