- •67. Сестема оподаткування в Україні її структура
- •68. Класифікація податків і зборів (обов'язкових платежів)
- •1. Залежно від компетенції органу, що вводить дію податкового платежу на відповідній території:
- •4. Залежно від форми оподаткування:
- •5. Залежно від способу стягнення:
- •6. Залежно від характеру використання:
- •7. Залежно від періодичності стягнення:
- •8. Залежно від обліку податкового платежу:
- •69. Податок на прибуток підприємств
- •71. Податок на додану вартість
- •72. Акзизний податок
- •73. Екологічний податок
- •74. Рентна плата
- •75.Мито
- •76.Місцеві податки та збори
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •265.5.3. Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:
- •77. Співвідношення податку мита збору
- •78. Облік платників податків як один із способів здійснення податкового контролю
- •63.2. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
- •63.6. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
- •79. Бюджетне фінансування: поняття, зміст і принципи
- •80. Податкові перевірки у системі валютного контролю
- •81. Поняття цільових позабюджетних фондів коштів
- •82. Пенсійний фонд України як цільовий позабюджетний фондів коштів
- •83. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •84. Фонд соціального страхування з тимчасової втраті працездатності.
- •85. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •86. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- •87. Банківська система України
- •88. Банківське регулювання та банківський нагляд
- •I. Адміністративне регулювання:
- •II. Індикативне регулювання:
- •89. Поняття й особливості державного кредиту
- •90. Державний борг : поняття та види
- •91. Форми державного боргу
- •1. Залежно від характеру, статусу кредиторів:
- •2. Залежно від позичальника:
- •3. Залежно від виду виплат:
- •92. Правовий режим державних цінних паперів
- •93. Правове регулювання грошового обігу поняття грошей та грошової системи
- •94. Організація та правове регулювання готівкових розрахунків
- •96. Контроль за дотриманням порядку ведення безготівкових розрахунків
- •97. Поняття валюти та валютні цінності
- •98. Валютне регулювання та валютний контроль
- •99. Органи що здійснюють валютне регулювання і валютний контроль
- •1) Залежно від правового статусу:
- •2) Залежно від обсягу повноважень:
- •1. Національний банк України:
96. Контроль за дотриманням порядку ведення безготівкових розрахунків
Важливою складовою системи безготівкових розрахунків є контроль установ банків за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у народному господарстві.
Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.
Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків.Підприємство, яке не дотримується встановлених строків платежів, згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" має сплачувати на користь одержувачів коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки також сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, передбаченому угодою про проведення касово-розрахункових операцій.
Відповідальність за необґрунтованість безспірного стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу України) має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.[4]
Особливого значення у практиці передачі боргів набувають векселі у разі простроченої кредиторської заборгованості, погашенні остаточної частини заборгованості за розрахунками під час заліку взаємозаборгованості. Вексель може забезпечити значно інтенсивнішу систему боротьби з неплатежами та заборгованістю. Крім того, вексель можна застосовувати в міжнародних кредитних відносинах, тому необхідно налагодити функціонування вексельного обігу на основі сучасного міжнародного вексельного права.
97. Поняття валюти та валютні цінності
Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. поняття "валютні цінності" включає такі елементи:
- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
- іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
- банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
У системі валютних цінностей особливий статус має валюта України. Законом "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" визначено, що "гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів".
Валюта в широкому розумінні означає грошову одиницю будь-якої країни (долар, фунт стерлінгів).
Поняття валюти включає:
1) грошові кошти у формі законних платіжних засобів, тобто готівки валютних коштів чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, які можуть служити міжнародним засобом платежу чи обігу;
2) інші валютні цінності, тобто платіжні документи у формі чеків, векселів, сертифікатів, акредитивів, а також фондові цінності (акції, облігації тощо) та фінансові інструменти.
Національна валюта - узаконений платіжний засіб на території певної країни (гривня - в Україні, рубль - у Росії);
Іноземна валюта - платіжний засіб інших держав, який на підставі закону або без таких підстав використовується на території певної країни.
Резервна валюта - це національна валюта провідних країн світу, що накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків.
Функції резервної валюти:
- виступає міжнародним платіжним засобом;
- служить базою для визначення валютного паритету і валютного курсу;
- використовується як інструмент для проведення валютної політики - валютної інтервенції.
Для набуття статусу резервної валюти повинні існувати об'єктивні передумови, а саме:
- домінуючі позиції країни у світовому виробництві, експорті товарів та капіталів;
- розвинута мережа кредитно-банківських установ;
- лібералізація валютних операцій;
- розвинутий ринок позичкових капіталів;
- наявність зовнішньої конвертації валюти.
До монетарних металів належать золото, срібло, платина та метали іридієво-платинової групи у будь-якому вигляді та стані за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.
