2.Типи протікання хвороб

Всі психічні хвороби протікають:

1) по типу процесу – цей тип передбачає виникнення і поступовий розвиток хвороби (розвиток незворотний). Характеризується прогредієнтним (прогресуючим) протіканням і утворенням психічного дефекту, під яким розуміють стійке зниження інтелекту, збіднення емоцій, які значно утруднюють пристосування хворого до життя в суспільстві. П-д: шизофренія (психічне захворювання, основними проявами якого є зміни особистості, різноманітні патопсихологічні продуктивні симптоми. Можуть спостерігатися різні варіанти процесуального типу протікання, наприклад безперервно-прогредієнтний або ремітуючий, тобто протікаючий з ремісіями.), синильна- та пресинильна дименсія (стійке випадіння психічних функцій перш за все інтелектуальних), епілепсія (хвороба, яка проявляється у вигляді повторних без судомних і судомних, зі втратою і без втрати свідомості нападів та характерних змін особистості), алкоголізм (хвороба, для якої характерне наростаюче протікання).

2) по типу фази – хвороба протікає у вигляді нападів між якими спостерігається тимчасове затухання хвороби (ремісія). П-д: депресія (стан журливо-пригніченого настрою в поєднанні з розумово-мовним і руховим гальмуванням, соматовегетативними симптомами), психопатія (сукупність стійких особливостей складу особистості, в основі яких лежить дисгармонія, неврівноваженість або нестійкість психічних процесів; проявляється неадекватною поведінкою, недостатнім рівнем соціальної адаптації).

3) по типу епізодів – проявляється у дуже короткочасних нападах досить розкиданими за частотою. П-д: епілептичні напади, сомнамбулізм (сноходіння).

4) по типу реакції – відповідь на зовнішні подразники. Цей тип має певні закономірності (трияда Ясперса):

- наявність причинно-наслідкового зв’язку між психотравмою і розладом;

- в зовнішніх ознаках психічного розладу відображаються особливості психотравми;

- при вирішенні цієї психогенної ситуації реактивний стан припиняється.

5) по типу розвитку – коли декілька психотравм, які ускладнюють хворобу накладаючись одна на одну призводять до зворотніх змін особистості.

3. Класифікація психічних розладів

Психічні розлади поділяють на дві групи. І група - за тяжкістю всі психічні хвороби поділяються на:

• розлади психотичного рівня (більш глибокі);

• розлади непсихотичного рівня.

При психотичних захворюваннях страждають вищі психічні функції (свідомість, інтелект, психічні процеси). П-д: Психоз – вид психічного розладу, за якого хворий не може правильно оцінювати себе, навколишню дійсність, ставлення інших людей до себе, вчинки його грубо неправильні.

При непсихотичних захворюваннях вищі психічні функції не затронуті. П-д: Невроз – тимчасовий розлад психовегетативної системи, який виникає внаслідок психічного або фізичного виснаження організму.

ІІ група - за походженням всі психічні хвороби поділяються на:

1) екзогенні – викликані зовнішніми факторами. П-д: горе, черепно-мозкова травма, інтоксикація, стрес. Можна поділити на психотичного і непсихотичного рівня;

2) ендогенні психічні захворювання. Причини – спадкові або індивідуальні. П-д: шизофренія, маніакально-деприсивний психоз, інволюційний психоз (внаслідок старіння організму);

3) ендогенно-органічні хвороби – причинами є порушення головного мозку або руйнування певної його частини. П-д: епілепсія, синильна деменція (недоумкуватість);

4) психогенні хвороби – в результаті психотравм. П-д: реактивні психози, які завжди мають психопатологічні синдроми, з чітко вираженою картиною психічного захворювання. Такі психози відрізняються глибиною функціонального розладу і тривалістю. Як правило, вони виникають в результаті сильної раптової психічної травми, але бувають випадки, коли й довгочасні психічні переживання ведуть до появи реактивного психозу;

5) патології психічного розвитку – П-д: патологія інтелекту (олігофренія), патологія характеру (психопатія ).