- •Державний експертний центр моз України є членом
- •Рецензенти:
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Профілактика серцево-судинних захворювань»
- •1. Що таке профілактика серцево-судинних захворювань?
- •1.1 Вступ
- •1.2 Розробка рекомендацій
- •1.3 Методи оцінки
- •1.4 Поєднання методів оцінки
- •2.1 Актуальність проблеми
- •2. Для чого потрібно проводити заходи профілактики серцево-судинних захворювань?
- •2.2 Профілактика серцево-судинних захворювань: пожиттєвий підхід
- •2.3 Профілактика серцево-судинних захворювань економічно ефективна
- •2.4 Широкі можливості для вдосконалення
- •3. Якій категорії населення доцільно проводити профілактичні заходи?
- •3.1 Стратегії профілактики та оцінка ризику
- •3.1.1 Вступ
- •3.1.2 Стратегії профілактики
- •3.1.3 Оцінка ризику
- •3.2 Генетика
- •3.3 Вік і стать
- •3.4. Психосоціальні фактори ризику
- •3.4.1 Фактори ризику
- •3.4.2 Кластеризація психосоціальних факторів ризику та поведінкових механізмів
- •3.4.3 Оцінка психосоціальних факторів ризику
- •3.5 Інші біомаркери ризику
- •3.5.1 Маркери запалення: високочутливий с-реактивний білок, фібриноген
- •3.5.2. Маркери тромбозу
- •3.6. Використання методик візуалізації для профілактики серцево-судинних захворювань
- •3.6.1. Рання діагностика серцево-судинних захворювань в осіб з безсимптомним перебігом за допомогою магнітно-резонансної томографії
- •3.6.2. Оцінка вмісту кальцію у коронарних судинах
- •3.6.3 Ультразвукове дослідження сонних артерій
- •3.6.4. Індекс «гомілка-плече»
- •3.6.5. Офтальмоскопія
- •3.7. Інші захворювання, що призводять до високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань
- •3.7.1. Грип
- •3.7.2. Хронічні захворювання нирок (хзн)
- •3.7.3. Синдром обструктивного апное уві сні
- •3.7.4. Еректильна дисфункція
- •3.7.5 Аутоімунні захворювання
- •3.7.5.1. Псоріаз
- •3.7.5.2. Ревматоїдний артрит
- •3.7.5.3. Системний червоний вовчак
- •3.7.6. Періодонтит
- •3.7.7. Судинні захворювання після радіаційного опромінення
- •3.7.8. Судинні захворювання після трансплантації
- •4. Як проводити заходи профілактики ссз
- •4.1. Принципи зміни поведінки
- •4.1.2. Ефективна комунікація і когнітивно-поведінкова стратегія як засоби, що допомагають змінити спосіб життя
- •4.1.3. Мультимодальні поведінкові втручання
- •4.2.1. Вступ
- •4.2.2. Доза та спосіб вживання тютюну
- •4.2.3. Пасивне куріння
- •4.2.4. Механізми негативного впливу куріння на ризик
- •4.2.5. Відмова від куріння
- •4.2.6. Фармакологічні засоби
- •4.2.7. Інші заходи, спрямовані на відмову від куріння
- •4.3. Харчування
- •4.3.1. Вступ
- •4.3.2. Складові продуктів харчування
- •4.3.2.1. Жирні кислоти
- •4.3.2.2. Мінерали
- •4.3.3. Продукти харчування та харчові групи
- •4.3.4. Функціональні продукти харчування
- •4.3.5. Раціон харчування
- •4.4. Фізична активність
- •4.4.1. Вступ
- •4.4.2. Біологічне обгрунтування
- •4.4.3. Здорові люди
- •4.4.4. Пацієнти з відомими серцево-судинними захворюваннями
- •4.5. Управління психосоціальними факторами
- •4.5.1. Вступ
- •4.5.2. Специфічні втручання зі зниження депресії, тривожності і стресу
- •4.6. Маса тіла
- •4.6.1. Вступ
- •4.6.2. Підвищена маса тіла як фактор ризику
- •4.6.3. Який індекс ожиріння є кращим предиктором серцево-судинного ризику?
- •4.6.4. Парадокс ожиріння при іхс
- •4.6.5. Лікування
- •4.7. Артеріальний тиск
- •4.7.1. Вступ
- •4.7.2. Визначення і класифікація артеріальної гіпертензії
- •4.7.3. Діагностична оцінка
- •4.7.4. Вимірювання артеріального тиску
- •4.7.5. Офісне або клінічне вимірювання артеріального тиску
- •4.7.6. Амбулаторний і домашній моніторинг артеріального тиску
- •4.7.7. Стратифікація ризиків при гіпертензії
- •4.7.8. Кого лікувати і коли починати антигіпертензивну терапію.
- •4.7.9. Як лікувати
- •4.7.9.1. Спосіб життя
- •4.7.9.2. Антигіпертензивні препарати
- •4.7.9.3. Комбіноване лікування.
- •4.7.9.4. Цільовий артеріальний тиск
- •4.7.9.6. Тривалість лікування.
- •4.7.9.7. Гіполіпідемічна терапія.
- •4.7.9.8. Антитромбоцитарна терапія
- •4.8. Цілі лікування у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
- •4.8.1. Вступ
- •4.8.4. Цільовий рівень глюкози.
- •4.8.2. Докази щодо рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань при діабеті
- •4.8.3. Контроль рівня глюкози
- •4.8.5. Метааналіз і систематичний огляд
- •4.8.6. Артеріальний тиск
- •4.8.7. Дисліпідемія
- •4.8.8. Антитромботична терапія
- •4.8.9. Мікроальбумінурія та мультифакторні втручання
- •4.9.1. Вступ
- •4.9.2. Холестерин ліпопротеїнів низької щільності
- •4.9.3. Аполіпопротеїн b
- •4.9.4. Tригліцериди
- •4.9.5. Холестерин ліпопротеїнів високої щільності (хс лпвщ)
- •4.9.6. Ліпопротеїн (a)
- •4.9.7. Співвідношення аполіпопротеїн b/аполіпопротеїн a1
- •4.9.8. Розрахункові значення ліпопротеїнів
- •4.9.9. Виключення вторинної дисліпідемії
- •4.9.10. Кого слід лікувати і які цілі?
- •4.9.11. Пацієнти з захворюваннями периферичних артерій
- •4.9.12. Профілактика інсульту
- •4.9.13. Пацієнти з хронічним захворюванням нирок (хзн)
- •4.9.14. Пацієнти після трансплантації
- •4.9.15. Пацієнти з гострим коронарним синдромом (гкс)
- •4.9.16. Препарати
- •4.9.17. Комбінація препаратів
- •4.9.18. Аферез лпнщ
- •4.10. Антитромбоцитарна терапія
- •4.10.1. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів без підвищення серцево-судинного ризику
- •4.10.2. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з підвищеним серцево-судинним або цереброваскулярним ризиком
- •4.10.3. Антитромботична терапія при фібриляції передсердь
- •4.11. Дотримання
- •4.11.1. Чому пацієнти не дотримуються призначеної терапії?
- •5. Де повинні впроваджуватися програми профілактики?
- •5.1. Профілактика ссз в закладах первинної медичної допомоги: роль медсестер
- •5.1.1. Програми, координовані медсестрами ефективні у різних системах охорони здоров'я
- •5.1.2. Тісний контакт необхідний для зміни способу життя
- •5.2. Профілактика ссз в загальній практиці
- •5.2.1. Виявлення осіб з ризиком
- •5.2.2. Використання шкал ризику у клінічній практиці
- •5.2.3. Перешкоди у впровадженні рутинної оцінки ризику ссз
- •5.2.4. Методи поліпшення обізнаності та імплементації шкали ризику
- •5.2.5. Поліпшення управління факторами ризику
- •5.3. Профілактика ссз: роль кардіолога
- •5.3.1. Роль кардіолога в загальній практиці як консультанта
- •5.3.2. Впровадження доказової медицини
- •5.3.3. Поліпшення рівня охорони здоров'я за допомогою ведення електронної медичної документації
- •5.4. Програми самодопомоги, засновані на первинній допомозі
- •5.5. Лікарняні програми: лікарняні послуги
- •5.5.1. Рекомендації пацієнту при виписуванні зі стаціонару, необхідні для оптимальної терапії, повинні ґрунтуватися на доказах
- •5.5.2. Важливість систематичного поліпшення програм
- •5.6. Госпітальні програми: спеціалізовані центри профілактики
- •5.6.1. Центри серцевої реабілітації допомагають у поліпшенні стилю життя
- •5.6.2. Серцево-судинна реабілітація економічно ефективна
- •5.6.3. Проблеми кардіологічної реабілітації: жіноча стать та супутні захворювання
- •5.6.4. Повторні заняття поліпшують дотримання
- •5.7. Програми неурядових організацій
- •5.8. Дії на європейському політичному рівні
Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Профілактика серцево-судинних захворювань»
Впродовж останніх десятиріч в усьому світі для забезпечення якості і ефективності медичної допомоги, для створення якісних клінічних протоколів (Clinical Pathway) та/або медичних стандартів як третинне джерело доказової медицини використовуються клінічні настанови (КН).
Клінічна настанова (Clinical practice guidelines) – це документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико-соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях.
Відповідно до положень наказу МОЗ України від 28.09.2012 р. № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2012 р. за № 2001/22313, створення КН в Україні здійснюється шляхом адаптації вже існуючих КН, що розроблені на засадах доказової медицини у відомих світових центрах. КН, що розроблені на науковій основі, мають основні ознаки, що відповідають назві, визначенню та змісту КН, а саме:
наявність переліку членів мультидисциплінарної робочої групи;
наявність зовнішніх рецензентів;
визначення дати перегляду КН;
наявність шкали рівнів доказів у КН;
список першоджерел літератури (статті за результатами рандомізованих клінічних досліджень, метааналізи, огляди літератури) тощо.
Адаптована КН за темою «Профілактика серцево-судинних захворювань» створена мультидисциплінарною робочою групою МОЗ України на основі оригінальної Клінічної настанови ESC «European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice», 2012 року, яка була попередньо оцінена групою експертів за допомогою Опитувальника AGREE. Результати оцінки задокументовані і зберігаються у робочих матеріалах групи. Механізм адаптації передбачає внесення в оригінальний текст настанови, що залишається незмінним, Коментарів робочої групи, в яких відбивається можливість виконання тих чи інших положень КН в реальних умовах системи охорони здоров’я України, доступність медичних втручань, наявність зареєстрованих в Україні ліків, що зазначені у КН, відповідність нормативної бази щодо організаційних засад надання медичної допомоги тощо.
Запропонована адаптована КН не повинна розцінюватись як стандарт медичного лікування. Дотримання положень КН не гарантує успішного лікування в кожному конкретному випадку, її не можна розглядати як посібник, що включає всі необхідні методи лікування або, навпаки, виключає інші. Остаточне рішення стосовно вибору конкретної клінічної процедури або плану лікування повинен приймати лікар з урахуванням клінічного стану пацієнта та можливостей для проведення заходів діагностики і лікування у медичному закладі. Адаптована КН «Профілактика серцево-судинних захворювань», відповідно до свого визначення, має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях, слугує інформаційною підтримкою щодо найкращої клінічної практики на основі доказів ефективності застосування певних медичних технологій, ліків та організаційних засад медичної допомоги.
КН – це рекомендаційний документ з найкращої медичної практики, заснованої на доказах ефективності, в першу чергу для практикуючих лікарів, які надають як первинну, так і спеціалізовану медичну допомогу.
На основі Адаптованої КН «Профілактика серцево-судинних захворювань» робоча група розробила Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги «Профілактика серцево-судинних захворювань», у якому використані доказові положення адаптованої КНвизначення індикаторів якості надання медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.
Представлена адаптована КН має бути переглянута не пізніше 2019 р. мультидисциплінарною робочою групою за участю головного позаштатного спеціаліста МОЗ України, практикуючих лікарів, які надають первинну, вторинну та третинну медичну допомогу, науковців, організаторів охорони здоров’я, представників громадських організацій, які зацікавлені у підвищенні якості медичної допомоги, та ін.