- •Державний експертний центр моз України є членом
- •Рецензенти:
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Профілактика серцево-судинних захворювань»
- •1. Що таке профілактика серцево-судинних захворювань?
- •1.1 Вступ
- •1.2 Розробка рекомендацій
- •1.3 Методи оцінки
- •1.4 Поєднання методів оцінки
- •2.1 Актуальність проблеми
- •2. Для чого потрібно проводити заходи профілактики серцево-судинних захворювань?
- •2.2 Профілактика серцево-судинних захворювань: пожиттєвий підхід
- •2.3 Профілактика серцево-судинних захворювань економічно ефективна
- •2.4 Широкі можливості для вдосконалення
- •3. Якій категорії населення доцільно проводити профілактичні заходи?
- •3.1 Стратегії профілактики та оцінка ризику
- •3.1.1 Вступ
- •3.1.2 Стратегії профілактики
- •3.1.3 Оцінка ризику
- •3.2 Генетика
- •3.3 Вік і стать
- •3.4. Психосоціальні фактори ризику
- •3.4.1 Фактори ризику
- •3.4.2 Кластеризація психосоціальних факторів ризику та поведінкових механізмів
- •3.4.3 Оцінка психосоціальних факторів ризику
- •3.5 Інші біомаркери ризику
- •3.5.1 Маркери запалення: високочутливий с-реактивний білок, фібриноген
- •3.5.2. Маркери тромбозу
- •3.6. Використання методик візуалізації для профілактики серцево-судинних захворювань
- •3.6.1. Рання діагностика серцево-судинних захворювань в осіб з безсимптомним перебігом за допомогою магнітно-резонансної томографії
- •3.6.2. Оцінка вмісту кальцію у коронарних судинах
- •3.6.3 Ультразвукове дослідження сонних артерій
- •3.6.4. Індекс «гомілка-плече»
- •3.6.5. Офтальмоскопія
- •3.7. Інші захворювання, що призводять до високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань
- •3.7.1. Грип
- •3.7.2. Хронічні захворювання нирок (хзн)
- •3.7.3. Синдром обструктивного апное уві сні
- •3.7.4. Еректильна дисфункція
- •3.7.5 Аутоімунні захворювання
- •3.7.5.1. Псоріаз
- •3.7.5.2. Ревматоїдний артрит
- •3.7.5.3. Системний червоний вовчак
- •3.7.6. Періодонтит
- •3.7.7. Судинні захворювання після радіаційного опромінення
- •3.7.8. Судинні захворювання після трансплантації
- •4. Як проводити заходи профілактики ссз
- •4.1. Принципи зміни поведінки
- •4.1.2. Ефективна комунікація і когнітивно-поведінкова стратегія як засоби, що допомагають змінити спосіб життя
- •4.1.3. Мультимодальні поведінкові втручання
- •4.2.1. Вступ
- •4.2.2. Доза та спосіб вживання тютюну
- •4.2.3. Пасивне куріння
- •4.2.4. Механізми негативного впливу куріння на ризик
- •4.2.5. Відмова від куріння
- •4.2.6. Фармакологічні засоби
- •4.2.7. Інші заходи, спрямовані на відмову від куріння
- •4.3. Харчування
- •4.3.1. Вступ
- •4.3.2. Складові продуктів харчування
- •4.3.2.1. Жирні кислоти
- •4.3.2.2. Мінерали
- •4.3.3. Продукти харчування та харчові групи
- •4.3.4. Функціональні продукти харчування
- •4.3.5. Раціон харчування
- •4.4. Фізична активність
- •4.4.1. Вступ
- •4.4.2. Біологічне обгрунтування
- •4.4.3. Здорові люди
- •4.4.4. Пацієнти з відомими серцево-судинними захворюваннями
- •4.5. Управління психосоціальними факторами
- •4.5.1. Вступ
- •4.5.2. Специфічні втручання зі зниження депресії, тривожності і стресу
- •4.6. Маса тіла
- •4.6.1. Вступ
- •4.6.2. Підвищена маса тіла як фактор ризику
- •4.6.3. Який індекс ожиріння є кращим предиктором серцево-судинного ризику?
- •4.6.4. Парадокс ожиріння при іхс
- •4.6.5. Лікування
- •4.7. Артеріальний тиск
- •4.7.1. Вступ
- •4.7.2. Визначення і класифікація артеріальної гіпертензії
- •4.7.3. Діагностична оцінка
- •4.7.4. Вимірювання артеріального тиску
- •4.7.5. Офісне або клінічне вимірювання артеріального тиску
- •4.7.6. Амбулаторний і домашній моніторинг артеріального тиску
- •4.7.7. Стратифікація ризиків при гіпертензії
- •4.7.8. Кого лікувати і коли починати антигіпертензивну терапію.
- •4.7.9. Як лікувати
- •4.7.9.1. Спосіб життя
- •4.7.9.2. Антигіпертензивні препарати
- •4.7.9.3. Комбіноване лікування.
- •4.7.9.4. Цільовий артеріальний тиск
- •4.7.9.6. Тривалість лікування.
- •4.7.9.7. Гіполіпідемічна терапія.
- •4.7.9.8. Антитромбоцитарна терапія
- •4.8. Цілі лікування у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
- •4.8.1. Вступ
- •4.8.4. Цільовий рівень глюкози.
- •4.8.2. Докази щодо рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань при діабеті
- •4.8.3. Контроль рівня глюкози
- •4.8.5. Метааналіз і систематичний огляд
- •4.8.6. Артеріальний тиск
- •4.8.7. Дисліпідемія
- •4.8.8. Антитромботична терапія
- •4.8.9. Мікроальбумінурія та мультифакторні втручання
- •4.9.1. Вступ
- •4.9.2. Холестерин ліпопротеїнів низької щільності
- •4.9.3. Аполіпопротеїн b
- •4.9.4. Tригліцериди
- •4.9.5. Холестерин ліпопротеїнів високої щільності (хс лпвщ)
- •4.9.6. Ліпопротеїн (a)
- •4.9.7. Співвідношення аполіпопротеїн b/аполіпопротеїн a1
- •4.9.8. Розрахункові значення ліпопротеїнів
- •4.9.9. Виключення вторинної дисліпідемії
- •4.9.10. Кого слід лікувати і які цілі?
- •4.9.11. Пацієнти з захворюваннями периферичних артерій
- •4.9.12. Профілактика інсульту
- •4.9.13. Пацієнти з хронічним захворюванням нирок (хзн)
- •4.9.14. Пацієнти після трансплантації
- •4.9.15. Пацієнти з гострим коронарним синдромом (гкс)
- •4.9.16. Препарати
- •4.9.17. Комбінація препаратів
- •4.9.18. Аферез лпнщ
- •4.10. Антитромбоцитарна терапія
- •4.10.1. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів без підвищення серцево-судинного ризику
- •4.10.2. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з підвищеним серцево-судинним або цереброваскулярним ризиком
- •4.10.3. Антитромботична терапія при фібриляції передсердь
- •4.11. Дотримання
- •4.11.1. Чому пацієнти не дотримуються призначеної терапії?
- •5. Де повинні впроваджуватися програми профілактики?
- •5.1. Профілактика ссз в закладах первинної медичної допомоги: роль медсестер
- •5.1.1. Програми, координовані медсестрами ефективні у різних системах охорони здоров'я
- •5.1.2. Тісний контакт необхідний для зміни способу життя
- •5.2. Профілактика ссз в загальній практиці
- •5.2.1. Виявлення осіб з ризиком
- •5.2.2. Використання шкал ризику у клінічній практиці
- •5.2.3. Перешкоди у впровадженні рутинної оцінки ризику ссз
- •5.2.4. Методи поліпшення обізнаності та імплементації шкали ризику
- •5.2.5. Поліпшення управління факторами ризику
- •5.3. Профілактика ссз: роль кардіолога
- •5.3.1. Роль кардіолога в загальній практиці як консультанта
- •5.3.2. Впровадження доказової медицини
- •5.3.3. Поліпшення рівня охорони здоров'я за допомогою ведення електронної медичної документації
- •5.4. Програми самодопомоги, засновані на первинній допомозі
- •5.5. Лікарняні програми: лікарняні послуги
- •5.5.1. Рекомендації пацієнту при виписуванні зі стаціонару, необхідні для оптимальної терапії, повинні ґрунтуватися на доказах
- •5.5.2. Важливість систематичного поліпшення програм
- •5.6. Госпітальні програми: спеціалізовані центри профілактики
- •5.6.1. Центри серцевої реабілітації допомагають у поліпшенні стилю життя
- •5.6.2. Серцево-судинна реабілітація економічно ефективна
- •5.6.3. Проблеми кардіологічної реабілітації: жіноча стать та супутні захворювання
- •5.6.4. Повторні заняття поліпшують дотримання
- •5.7. Програми неурядових організацій
- •5.8. Дії на європейському політичному рівні
4.6. Маса тіла
Основні тези
• Надмірна вага і ожиріння асоціюються з ризиком смерті при ССЗ. [363-365]
• Існує позитивна лінійна залежність ІМТ з смертністю від усіх причин. [363]
• Смертність від усіх причин найнижча при ІМТ 20-25 кг/м2. [363-365]
• Подальше зниження маси тіла не розглядається в якості захисту від ССЗ. [366-369]
Рекомендації щодо маси тіла
Рекомендації |
Клас |
Рівень |
Ступінь |
Рекомендації |
Рекомендується зниження маси тіла у людей з надлишковою масою тіла та пацієнтів з ожирінням, оскільки асоціюється з позитивним впливом на АТ та дисліпідемію, що може уповільнити розвиток ССЗ. |
I |
AFA |
Сильний |
363-365 |
4.6.1. Вступ
У багатьох країнах, зменшення основних ФР, таких як підвищений холестерин крові, АТ та куріння призвело до зниження серцево-судинної смертності. Винятком є підвищена маса тіла та ЦД, які збільшуються в той час, як інші ФР знижуються. В усьому світі ожиріння стає епідемією серед дітей та дорослих. [370] Ситуація змінилася настільки, що у США, якщо ожиріння безперервно буде рости такими темпами як у даний час, то до 2020 року це нівелює позитивний ефект від зменшення куріння. [371] Недавнє дослідження у Європі серед майже 360 тисяч учасників з дев'яти країн показало, що ожиріння, в тому числі абдомінальне, асоціюється з підвищеним ризиком смертності. [372]
Коментар робочої групи:
В Україні за оцінками ВООЗ надлишкову масу тіла мають 50,5% чоловіків, з них ожиріння – 16%, та 56% та 26% жінок відповідно. В середньому на ожиріння страждає близько 15% населення країни, що відповідає середньоєвропейському рівню. За результатами епідеміологічних досліджень, проведених ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», поширеність ожиріння серед міського населення становить 12% у чоловіків та 21% у жінок.
4.6.2. Підвищена маса тіла як фактор ризику
Відомо, що вісцеральний жир – метаболічно активний ендокринний орган, здатний синтезувати і вивільняти в кров різні пептиди та не пептидні сполуки, які можуть брати участь у серцево-судинному гомеостазі. [373] Цей процес впливає на ФР розвитку ССЗ і, таким чином, надмірна маса тіла призводить до не-серцево-судинної захворюваності та смертності. Вплив підвищеної маси тіла на здоров’я наведено в таблиці 10. Цікаво, що залежність між рівнем ліпідів та ризиком ССЗ, а також між надмірною масою тіла та ризиком ССЗ різні. Підвищений рівень холестерину в крові і зниження ЛПВЩ незалежно пов'язані з підвищеним ризиком після корекції інших основних ФР, у той час як залежність між масою тіла і ризиком ССЗ як правило, втрачає значення. Це не повинно бути тлумачитися так, що надлишкова маса тіла не має значення; навпаки, вона дуже важлива, оскільки має несприятливий ефект на багато інших ФР.
Таблиця 10. Потенційно несприятливі серцево-судинні ефекти при збільшенні маси тіла
• Збільшення резистентності до інсуліну (порушення толерантності до глюкози, ЦД 2 типу) |
• Підвищення АТ |
• Збільшення системного запалення та тромбозів |
• Альбумінурія |
• Дисліпідемія (підвищення ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну В, ЛПНЩ, зниження ХС ЛПВЩ, аполіпопротеїну А1). |
• Серцево-судинні та цереброваскулярні порушення (дисфункція ендотелію, серцева недостатність, ІХС, фібриляція передсердь, інсульт, порушення геометрії лівого шлуночка, систолічна та діастолічна дисфункція). |
