19. Поняття та юридична природа відсторонення від роботи.

Вiдсторонення вiд роботи — це тимчасове недопущення роботодавцем або безпосереднiм керiвником (адмiнiстрацiєю) працiвника до виконання ним своїх функцiональних обов’язкiв iз збереженням мiсця роботи, як правило, з одночасним зупиненням оплати працi у випадках, передбачених чинними нормативноправовими актами (при появi на роботi у нетверезому станi, наркотичному чи iншому сп’янiннi, при хворобi, небезпечнiй для

оточуючих, за вимогою правоохоронних та iнших уповноважених органiв тощо).

На вiдмiну вiд звiльнення, при вiдстороненнi вiд роботи трудовий договiр з працiвникомне припиняється, трудова книжка не видається i розрахунок не провадиться. На певний час працiвник до роботи не допускається, заробiтна плата за цей перiод не нараховується i не виплачується (за винятком вiдсторонення вiдповiдно до медичних показникiв). Вiдсторонення вiд роботи може застосовуватися на вимогу як власника або уповноваженого ним органу, так i спецiально уповноважених державою органiв (наприклад, органи по нагляду за безпечним веденням робiт у промисловостi, органи державного енергетичного нагляду, державного санiтарного нагляду, прокурор, слiдчий, органи

дiзнання, державтоiнспекцiї та iн.).

Власник або уповноважений ниморган зобов’язаний вiдсторонити працiвника, який з’явився на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного чи токсичного сп’янiння або довiв себе до такого стану пiд час роботи. Поява на роботi чи доведення себе до такого стану є тотожним.

Роботодавець має також право вiдсторонити вiд роботи працiвникiв:

а) якi вiдмовляються або ухиляються вiд проходження обов’язкових попереднiх чи перiодичних медичних оглядiв;

б) якi ухиляються вiд навчання, iнструктажу i перевiрки

знань з охорони працi та протипожежної охорони;

в) якi працюють без спецодягу, спецвзуття i захисних пристроїв, що їмвиданi;

г) при виявленнi вiдповiдно до медичного висновку протипоказань для виконання працiвником дорученої йому за трудовим договором роботи та в iнших випадках, передбачених законодавством.

Вiдсторонення вiд роботи не уповноваженими на те органами, а також у випадках, не передбачених законодавством, є незаконним. Наприклад, єнезаконним вiдсторонення працiвника власником або уповноваженим ним органом за вiдмову вiд тимчасового переведення чи вiд виїзду у вiдрядження та iншi проступки, за якi працiвник може бути притягнутий до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Працiвник допускається до роботи пiсля усунення причин, що призвели до вiдсторонення.

Вiдсторонення вiд роботи повинно оформлятися наказом або розпорядженням керiвника по пiдприємству. До трудової книжки запис про вiдсторонення не заноситься, оскiльки воно не припиняє трудовi правовiдносини.

20. Поняття “переведення” та відмежування його від поняття “переміщення” працівників на іншу роботу.

Переведення на iншу роботу — це доручення працiвниковi виконання роботи, не передбаченої в трудовому договорi, тобто такої, яка не вiдповiдає його посадi, спецiальностi, квалiфiкацiї, або роботи, при виконаннi якої змiнюється розмiр заробiтної плати, мiсцевiсть та iншi iстотнi умови працi (за вiдсутностi змiн в органiзацiї виробництва i працi).

Не вважається переведеннямна iншу роботу i не потребує згоди працiвника перемiщення його на одному пiдприємствi, в установi, органiзацiї на iнше робоче мiсце, в iнший структурний пiдроздiл у тiй же мiсцевостi, доручення роботи на iншому механiзмi або агрегатi у межах спецiальностi, квалiфiкацiї чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права перемiщати працiвника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я (ст. 32 КЗпП України).

Проте й для перемiщення повинна бути пiдстава (наприклад, реорганiзацiя, перепрофiлювання та iн.), а не лише воля роботодавця. Оскiльки тут можливi зловживання з боку роботодавця, наприклад перемiщення працiвника в iнший структурний пiдроздiл (змiна колективу, керiвника та iн.), це може стати передумовою для звiльнення працiвника за ст. 38 КЗпП.