Характеристика термінів Інкотермс-2000

EXW. Продавець виконав свої зобов’язання щодо постачання в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому місці (наприклад, на заводі, складі тощо), а покупець, у свою чергу, несе всі витрати й ризики у зв’язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення, в тому числі щодо одержання будь-яких експортних та імпортних ліцензій (інших офіційних дозвільних документів), виконання всіх митних формальностей (сплати мита, податків та зборів під час перевезення товару через кордон), оплати транспортних послуг та послуг страхової організації. Продавець може взяти на себе обов’язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати, пов’язані з таким завантаженням, у разі, коли ці умови буде зазначено в контракті.

FСА. Продавець за рахунок покупця здійснює поставку та сплачує платежі (збори, мито тощо), необхідні для вивезення (експорту) товару за межі митної території країни. Поставка здійснюється шляхом передання товару призначеному покупцем перевізникові в зазначеному місці. Якщо поставка товару здійснюється на території продавця, то він відповідає за завантаження, а якщо в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Покупець зобов’язаний оформити на себе будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати всі митні формальності, необхідні для імпорту придбаного товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

FАS. Поставка вважається здійсненою продавцем, якщо товар розміщено біля борту судна у названому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати від втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Витрати, пов’язані з митним оформленням експорту товару, покладаються на продавця, а витрати, пов’язані з митним оформленням імпорту товару, – на покупця. Якщо сторони ЗЕД вважають за потрібне, щоб покупець узяв на себе обов’язки стосовно експортного оформлення товару, то про це слід чітко вказати у договорі купівлі-продажу.

FОВ. Умови, що використовуються під час застосування цього терміна, майже ідентичні до вищенаведених умов терміна FАS. Головна відмінність у тому, що поставка вважається здійсненою продавцем, якщо товар завантажено ним на борт судна, вказаного продавцем.

СFR та СІF. При застосуванні умов обох термінів поставка вважається здійсненою продавцем, якщо товар завантажений ним на борт судна (що перебуває в порту відвантаження), вказаного продавцем; продавець зобов’язаний оплатити вартість фрахту судна, необхідного для доставки товару, до названого порту призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення постачання, переходять від продавця до покупця; продавець повинен виконати за свій кошт процедури, пов’язані з митним оформленням товару, що експортується, а покупець – товару, що імпортується. Відмінність умов полягає в тому, що при застосуванні сторонами ЗЕД терміна СІF продавець додатково до вищенаведених обов’язків повинен взяти на себе ще один, а саме: забезпечити морське (річкове) страхування на користь покупця щодо ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

СРТ та СІР. Умови цих термінів, крім багатьох спільних моментів (продавець має здійснити постачання товару шляхом його передачі перевізнику, з яким сам укладає договір перевезення та сплачує надані ним транспортні послуги до місця призначення, вказаного покупцем; покупець повинен прийняти на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення постачання товару перевізнику; покупець та продавець здійснюють митне оформлення товару, так само, як і під час використання умов термінів СFR та СІF), хоча є одна відмінність. А саме: за умовами терміна СІР продавець зобов’язаний за власний рахунок застрахувати товар, що транспортується, відповідно до положень контракту. Страхування вантажу має здійснюватися на умовах надання права покупцю заявляти вимоги безпосередньо до страховика (тобто з наданням покупцеві страхового полісу тощо).

DАF. Вважається, що продавець виконав свої обов’язки поставки, коли товар, що пройшов митне оформлення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця у вигляді вантажу (нерозвантажений транспортний засіб) у визначеному місці (пункті) на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Усі витрати (митне оформлення для експорту, транспортні витрати тощо), пов’язані з поставкою товару, здійснюються за рахунок продавця. Якщо ж сторони ЗЕД дійшли згоди про покладення обов’язків на продавця стосовно розвантаження товару з транспортного засобу, то це слід зазначити в контракті. Термін DАF може застосовуватися незалежно від виду транспорту за умови, що товар доставляється до сухопутного пункту (місця, кордону), в іншому випадку, тобто під час поставки в порт призначення, слід застосовувати терміни DЕS або DЕQ.

DЕS. Вважається, що продавець виконав свої обов’язки стосовно поставки, коли товар, що не пройшов митного оформлення для імпорту, надано у розпорядження покупця на борту судна в зазначеному покупцем порту призначення. Тобто продавець у цьому випадку несе всі витрати та ризики, пов’язані з доставкою товару до названого порту призначення до моменту розвантаження. Якщо сторони ЗЕД дійшли згоди про покладання на продавця витрат і ризиків щодо розвантаження товару, слід застосовувати термін DЕQ.

DЕQ. Продавець виконав свої обов’язки стосовно постачання, якщо товар, який не пройшов митного оформлення для імпорту, надано у розпорядження покупця на причалі (набережній) у названому ним порту призначення. Продавець у цьому разі несе всі витрати та ризики, пов’язані з доставкою товару у порт призначення та його розвантаженням на причалі (набережній). Термін DЕQ покладає на покупця обов’язок здійснити митне оформлення товару для його імпорту і сплатити всі податки, якими супроводжується імпорт товару. Якщо ж сторони ЗЕД бажають включити у зобов’язання продавця сплату всіх або частини витрат, пов’язаних з імпортом товару, то це слід обумовити в зовнішньоекономічному контракті.

DDU. Умови ідентичні умовам терміна DЕQ, але необхідно врахувати, що цей термін може застосовуватися незалежно від використовуваного виду транспорту (залізничний, автомобільний та ін.), якщо ж постачання здійснюється на борту судна або на причалі (набережній) у порту призначення, потрібно застосовувати термін DЕS або DЕQ.

DDР. Передбачає виконання продавцем максимальних обов’язків: здійснення поставки покупцеві товару, який пройшов експортно-імпортне оформлення (проходження митних процедур, сплата податків, митних та інших зборів тощо), але без розвантаження з будь-якого транспортного засобу, що перебуває в місці призначення, названому в контракті. У цьому випадку продавець несе всі витрати та ризики, пов’язані з доставкою товару до визначеного покупцем місця. Зазначимо, що цей термін не повинен застосовуватися, якщо продавець не може одержати імпортну ліцензію. Якщо ж сторони ЗЕД бажають включити у зобов’язання покупця сплату частини витрат, пов’язаних з імпортом товару (наприклад, ПДВ), то це слід зафіксувати в зовнішньоекономічному контракті. Так само, як і термін DDU, цей термін може застосовуватися незалежно від використовуваного виду транспорту, крім здійснення поставки на борту судна або на причалі (набережній) у порту призначення.

Крім характеристики групи термінів, в ІНКОТЕРМС-2000 розглядаються детально також питання, пов’язані з обов’язками сторін ЗЕД у розрізі окремих термінів щодо надання товару, сплати вартості товару, ліцензування та експортно-імпортного (в тому числі митного) оформлення товару, укладення договорів перевезення та страхування, поставки товарів, моменту переходу ризиків, розподілу витрат, документального доказу поставки товару, перевірки упакування (маркування), огляду товару та інших обов’язків. Як бачимо, застосування умов ІНКОТЕРМС-2000 значно полегшує суб’єктові ЗЕД процедуру укладення та виконання типового зовнішньоекономічного контракту.

Під час імпорту товарів українські підприємства всіх форм власності подають такий комплект документів митним брокерам для митного оформлення:

1.   Накладна DHL/AWB (авіанакладна).

2.   Інвойс (рахунок), переклад інвойсу.

3.   Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу (оригінал та копія). У разі безоплатної основи – факсимільне підтвердження відправника.

4.   Картка акредитації в митниці (оригінал, копія).

5.   Довідка про декларування валютних цінностей (оригінал, копія).

6.   Оригінал платіжного доручення в регіональну митницю.

7.   Сертифікат походження товару (оригінал). За відсутності сертифіката або зазначення країни походження в інвойсі товари декларуються за повною ставкою мита.

8.   За необхідності подаються дозволи державних органів (Держстандарт, Держкарантин, ветеринарний контроль, Центральна митна лабораторія і т. д.).

9.   При вартості вантажу більше 5000 євро подаються відомості, необхідні для заповнення декларації митної вартості.

10.    За необхідності подається технічна інформація на товар, який отримують.

11.    Договір про надання брокерських послуг (на випадок оформлення вантажу).

12.    Якщо в контракті передбачено попередню оплату, подаються довідки банку (виписки) про переказ грошей.

13.    Експортна декларація або лист про неможливість її подання.

Примітка.

Документи подаються в єдиному примірнику. Копії документів повинні бути завірені печаткою та підписом отримувача. На всіх копіях проставляється: “Копія згідно з оригіналом” (прізвище, посада, дата).