5.4. Висновки

У висновках та пропозиціях містяться підсумки проведеного дослідження, рекомендації щодо їх використання.

Висновки формулюються відповідно до визначених завдань.

Висновки до дипломної роботи в цілому містять головні наукові результати, отримані студентом особисто, показують його пріоритет у розв'язанні наукової проблеми. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, формулюють суть розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики.

Висновки в кінці роботи не повинні підмінюватися механічним підсумовуванням висновків, що наводилися в кінці розділів, а мають містити те нове, суттєве, що становить підсумкові результати дослідження, які часто подаються у вигляді певної кількості пронумерованих абзаців. Їх послідовність визначається логікою побудови досліджень дипломної роботи.

Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку здійсненої роботи. При цьому важливо зазначити, в чому полягає її основний зміст, які важливі наукові результати отримані, які нові наукові завдання виникають у зв'язку з проведеним дослідженням. Важливо вказати на новизну, теоретичну і практичну цінність дослідження, які результати теоретичної та експериментальної частини дипломної роботи. Інколи виникає необхідність зазначити шляхи продовження дослідження, конкретні завдання, які майбутнім дослідникам доведеться вирішувати в першу чергу.

У висновках необхідно наголосити на тому, що мету дослідження досягнуто, а всі поставлені завдання вирішено. Висновки мають бути новими, оригінальними для даної галузі. Приблизний обсяг висновків 1-3 сторінки тексту. Їх бажано пронумерувати.

5.5. Список використаних джерел

До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, ресурсів Інтернет. Вимоги до оформлення списку використаних джерел наведені в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Список використаних джерел становить одну із суттєвих частин дипломної роботи і відбиває самостійну творчу роботу студента.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Однак це не виключає інші способи, зокрема, абетковий — за алфавітом прізвищ авторів або назв творів, він найзручніший для користування.

Кількість використаних джерел не лімітується. Це залежить від теми і завдань дипломної роботи, але, як правило, список містить не менше 50 використаних джерел.

При складанні списку використаних джерел слід зважати на певні правила. До списку входять:

• офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;

• основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;

• праці авторів, що відбивають усі точки зору на вирішення проблеми.

Не слід включати до списку ті роботи, на які немає посилань у тексті дипломної роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги, газети. У разі необхідності використання таких видань за текстом можна навести їх у підстрочних посиланнях.

Недостатня кількість джерел може свідчити про верхоглядство автора, поверховість дипломної роботи; надмірність джерел свідчить про її компілятивний характер. Оптимальне число джерел можна визначити через зіставлення з обсягом дипломної роботи. Вважається, що на одну сторінку тексту дипломної роботи має бути одне джерело. Тобто кількість джерел має відповідати обсягу дипломної роботи ± 25 %.

Кожне літературне джерело списку має знайти відображення в рукописі дипломної роботи. Якщо студент робить посилання на будь-які запозичені факти або цитує роботи інших авторів, то він обов'язково повинен дати посилання на те, звідки взято наведені матеріали.

Використання чужих ідей, думок, концепцій, фактів без відповідних посилань на першоджерела називають плагіатом. Якщо студента-автора дипломної роботи звинуватять у плагіаті, то робота знімається із захисту, без права повторного захисту.