3 Практична частина
3.1 Встановлення на колектор спеціальної скоби з щупами;
3.2 Подання напруги на колектор через струмоведучі щупи;
3.3 Встановлення необхідних значень сили струму за допомогою реостата;
3.4 Фіксування показань падіння напруги на кожній парі колекторних пластин (провертання якоря);
Таблиця 1 – Визначення міжвиткових замикань обмотки якоря електричної машини, та якості паяння півників якорів.
Метод: мілівольтметра (падіння напруги)
Пари колектор- них пластин |
1-2 |
2-3 |
3..80 |
80-81 |
81..120 |
120-121 |
121...160 |
160-161 |
161..215 |
215-216 |
Показання мілівольтметра (падіння напруги), мВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.12 Прийняття рішення про придатність перевіряємої обмотки якоря, чи формулювання подальших дій при отриманні незадовільного результату.
3.8 Оформлення звіту.
4 Контрольні питання
4.1 Причини та негативні наслідки виникнення міжвиткових замикань електричних машин локомотивів.
4.2 Порядок визначення міжвиткових замикань електричних машин локомотивів методом мілівольтметра (падіння напруги).
4.3 Порядок визначення міжвиткових замикань електричних машин локомотивів індукційним методом.
4.4 Порядок визначення міжвиткових замикань електричних машин локомотивів імпульсним методом.
Лабораторна робота № 6 контроль стану електричних апаратів тягового рухомого складу
1 Мета роботи та обладнання
Мета роботи – одержання навичок по контролю стану електричних апаратів тягового рухомого складу (ТРС) залізниць
Об’єкт – електромагнітний контактор тепловоза.
Обладнання – динамометр, набір шаблонів та щупів, мегомметр, міст постійного струму.
2 Теоретична частина
Електричні ТРС призначені для керування електричними машинами та іншими агрегатами, замикання і розмикання електричних кіл, захисту обладнання від небезпечних режимів та інш. За призначенням апарати поділяють на контактори, реле, реверсори, контролери, струмоприймачі, регулятори напруги, електропневматичні вентилі, напівпровідникові елементи, опори.
До основних несправностей електричних апаратів відносять: підгоряння, оплавлення контактів та мідних шунтів, пошкодження котушок, пропускання повітря електропневматичними вентилями та пневматичними циліндрами. Підгоряння та оплавлення контактів викликаються їх поганим приляганням, надмірним зносом, недостатнім натисненням, несправністю рухомої системи, дугогасних котушок та наявністю бруду на контактних поверхнях.
Мідні шунти підгоряють при несправності дугогасних котушок. В котушках може бути порушена ізоляція проводів, каркасу чи виводів.
Необхідною умовою нормальної роботи електричних апаратів є забезпечення надійних контактних з’єднань, відсутність пилу, вологи та масла на деталях, та підтримання робочих контактів в чистоті.
При контролі стану електричних апаратів роблять зовнішній огляд, перевірку електричних та механічних параметрів.
При зовнішньому огляді виявляють ступінь зношеності деталей, стан ізоляційних і декоративних покрить, вивідних затискачів та кріплень.
В перевірку електричних параметрів входить: вимірювання омічного опору котушок, струму спрацьовування і вимикання, перевірка настройки, опору та електричної міцності ізоляції.
Перевірка механічних параметрів містить вимірювання сили натиснення контактів, величини їх провалу та розхилу, перевірка профілю контактів, площини їх прилягання, надійності механічного приводу, випробування герметичності манжет і клапанів.
2.1 Визначення сили натиснення контактів
Недостатнє початкове натиснення контактів може привести до приварювання контактів, а слабке кінцеве – до збільшення нагрівання контактів. Кінцеве і початкове натиснення контактів вимірюють динамометром. Для визначення кінцевого натиснення між контактами розміщують смужку тонкого паперу та вмикають контактор. Потім за допомогою динамометру відтягують рухомий контакт (Рис. 1а). В момент зрушування паперу показання динамометра фіксуються. При визначенні початкового натиснення смужка паперу розміщується між рухомим контактом та його внутрішнім упором (Рис. 1б).
а – визначення кінцевого натиснення; б – визначення початкового натиснення; 1 – рухомий контакт; 2 – нерухомий контакт; 3 – динамометр; 4 – пружина; 5 – якір; 6 – смужка паперу.
Рисунок 1 - Визначення натиснення контактів
Зусилля, відмічене динамометром в момент зрушування паперу характеризує початкове натиснення контакту.
2.2 Визначення розхилу та провалу контактів
Розхил контактів – це найкоротша відстань між контактами в розімкненому стані.
Змінення розхилу відносно встановленого технічною характеристикою виникає внаслідок зносу контактів та деталей рухомих частин апарата. Розхил контактів вимірюють щупами, штангенциркулями, чи спеціальними калібрами (Рис. 2а).
Провал контактів – це відстань на яку міг би переміститись рухомий контакт, якщо усунути нерухомий.
Провал контактів забезпечує проковзування контактів відносно один одного для видалення плівки окису з контактних поверхонь, а також для віддалення первісного місця контакту (де виникає дуга) від робочого.
Величину провалу, як правило визначають штангенциркулем, шаблоном, клиноподібним щупом (Рис. 2б), або побічним способом.
а
б)
а)
Рисунок 2 - Визначення розхилу та провалу контактів
2.3 Перевірка профілю контактів та площі їх прилягання
Перевірку профілю силових контактів проводять шаблоном, виготовленим зі сталі товщиною 2-3 мм.
П
риклади
перевірки профілів деяких контактів
шаблонами та розміри шаблонів наведені
на рис.3.
а – типу КПМ-220; б – типу ПК-753; в – типу КП-504; типу КПД-45та КПД-46.
Рисунок 3 - Шаблони для перевірки профілю та зношування контактів контакторів
Встановлені на апарат контакти слід перевіряти на прилягання. Площина торкання контактів у зібраного апарата повинна бути не меншою за 80% їх робочої поверхні. Контролюють площину прилягання по відбитку копірувального паперу на смужці білого паперу. При невідповідності профілю контакту чи площі прилягання контакти обпилюють.
2.3 Перевірка електричних параметрів
Перевірка електричних параметрів електромагнітних контакторів: омічний опір котушок, струм спрацьовування і вимикання, опір та електрична міцність ізоляції здійснюються відомими методами, що розглядались в попередніх лабораторних роботах.