Гуманізація навчального спілкування.

Гуманістична педагогіка стверджує вихованця в ролі активного, свідомого, рівноправного учасника навчально-виховного процесу, який розвивається відповідно до своїх можливостей. З позицій гуманізму кінцева мета виховання полягає в тому, щоб кожний вихованець міг стати повноправним суб’єктом діяльності, пізнання і спілкування, вільною самостійною особистістю. Ступінь гуманізму визначається тим, наскільки педагогічний процес створює передумови для самореалізації особистості, розкриття всіх наявних у неї природніх задатків, прагнення до свободи, відповідальності і творчості.

Гуманістична педагогіка зорієнтована на особистість. Її визначальні ознаки: зміщення пріоритетів на розвиток психічних, фізичних, інтелектуальних , моральних та інших сфер особистості замість опанування обсягу інформації і формування певного кола вмінь і навичок; зосередження зусиль на формуванні вільної, активної , думаючої і діючої особистості , громадянина – гуманіста, здатного робити обґрунтований вибір у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях; забезпечення належних організаційних умов для успішного переорієнтування навчально-виховного процесу.

Гуманістична педагогіка вимагає пристосування школи до учнів, забезпечення атмосфери комфорту і «психологічної безпеки».

Ш.О.Амонашвілі про гуманістичні засади педагогічного процесу:

Авторитарна педагогіка	Гуманна педагогіка
Реалізує систему примусу	Творчий пошук, співробітництво
Зорієнтована на формування знань, умінь, Навичок	Зорієнтована на облагородження душі і серця
Готує дітей до життя	Виховує дітей самим життям
Монологічна	Діалогічна
Засоби роботи – силові, примусові(«батіг» і «пряник».	Спілкування, яке несе дітям щоденну радість, дарує вільний вибір.

Школа Життя – гуманістично особистісна:

*зустрічаючи дітей , кажіть «Ми чекали вас». Виявляйте зацікавленість до радощів і смутків дитини;

*спілкуйтесь з дитиною як з дорослою людиною, вважайте її на 3-5 років старшою;

*робіть день народження кожного учня святом у класі, подаруйте йому свій урок, дитячі малюнки, твори про нього. Подаруйте відчуття любові і поваги вчителя і товаришів.

*смійтесь разом з дітьми, веселіться, грайте;

*зацікавтеся захопленнями окремих дітей, беріть участь у ньому;

*учіть дітей будувати свої міста, літати високо;

*навчітеся вибачатися перед дитиною;

*залучайте батьків до шкільного життя своїх дітей, пропонуйте їм відвідувати уроки;

*пишіть листи батькам з позитивною оцінкою вчинків дітей;

*провокуйте дискусію дітей з вами, подякуйте опісля;

*вводьте на уроках миттєвості мовчання і думання (про себе, про рідних, про добро і зло, вміння відчувати серцем);

*пропонуйте дітям письмові завдання з розмірковуванням про саму себе, про взаємини з людьми, які оточують дитину, про ставлення їх до неї;

*пропонуйте школярам назвати себе героями і прийняти на себе якості видатних людей;

*допускайте на уроці помилки, надайте дітям можливість виявити їх, виправити; подякуйте за сприяння;

*не ставте у приклад одного учня іншому ні за старанністю, ні за поведінкою;

*домашнє завдання пропонуйте в ненав’язливій формі, дозволяйте й учням задавати вам запитання;

*пропонуйте бажаючим свої «п’ятихвилинні уроки»;

*вибачайтесь перед учнями, якщо ваш урок не викликав у них задоволення;

*виявляйте своє оптимістичне ставлення до можливостей учня, особливо, коли його спіткала невдача;

*при перевірці письмових робіт дітей використовуйте зелене чорнило, щоб виразити своє схвалення успіхів.