- •Сурдопедагогіка
- •Зв’язок сурдопедагогіки з іншими науками
- •Причини порушення слуху
- •Класифікація порушень слуху
- •Особливості психічного розвитку дітей раннього і дошкільного віку зі зниженим слухом.
- •Дітей з вадами слуху
- •Зміст психолого-педагогічного обстеження.
- •Особистість сурдопедагога спеціалізованого закладу.
Дітей з вадами слуху
Важливою умовою організації своєчасної педагогічної допомоги дітям в родині та дошкільних закладах є раннє виявлення та діагностика вад слуху.
Дослідження слуху новонароджених організується в пологових будинках, дітей грудного, раннього та дошкільного віку – в дитячих поліклініках. У випадку виявлення порушення слуху дітей направляють в сурдологічні кабінети або центри.
Вивчення дитини проводиться в перші два тижні перебування в закладі, за умов нормальної адаптованості до його умов. При необхідності, особливо для дітей раннього віку або зі складним дефектом, строки обстеження можуть бути подовжені.
На засіданнях психолого – педагогічної комісії проводиться всебічне обстеження дітей раннього та дошкільного віку. Обстеження дитини відбувається за наступною послідовністю.
1. Розгляд необхідної медичної документації:виписка з історії розвитку дитини;попередня діагностика та заключення спеціалістів;попередні аудіограми.
Під час роботи з медичною документацією, комісія звертає велику увагу на перебіг вагітності матері, способи лікування під час вагітності, захворювання, увага звертається також на хвороби, перенесені дитиною та їх лікування. Досліджується інформація про фізичний розвиток дитини, особливості формування мови, причини та час зниження слуху.
2. Аналіз умов виховання дитини а сім’ї: спосіб виховання, умови проживання, посіб спілкування, використання слухових апаратів, організація загально розвиваючої та корекційної роботи.
Комплексне обстеження дитини проводиться з використанням психолого-педагогічних методів: бесіда з батьками дитини, аналіз документації, спостереження за діяльністю дитини (гра, малювання, конструювання), використання спеціальних методик психологічного обстеження.
Зміст кожного розділу психолого–педагогічного вивчення проводиться різними спеціалістами. Сурдолог – проводить обстеження стану слуху, слухової функції, призначає лікування, підбирає слухові апарати; лікар – психіатр на основі медичних документів і спостережень за рівнем розумового розвитку робить висновок про відповідність інтелектуального розвитку дитини її віку, в окремих випадках він виявляє порушення в розвитку (розумова відсталість, ЗПР з порушенням ЦНС); психолог виявляє рівень розумового розвитку, спостерігає за поведінкою дитини, дає характеристику особливостям емоційно – вольової сфери дитини; сурдопедагог свою увагу націлює на перевірку стану мови і спілкування; у випадку, коли з’являються специфічні порушення мови (дизартрія, алалія…), до обстеження підключається і логопед, який уточнює причини та характер складних порушень у дитини зі зниженим слухом
Для отримання найбільш повних даних про стан слуху і розвиток дитини, необхідних для психодіагностики та визначення шляхів корекційної роботи, проводиться комплексне обстеження на ПМПК.
Задачі цього обстеження:
- уточнення характеру та причин порушення слуху в дитини;
- вивчення індивідуальних особливостей психічного розвитку дитини;
- визначення умов виховання і навчання дитини (в родині, в спеціальному або масовому дошкільному закладі);
- обґрунтування педагогічного прогнозу;
- контроль за вихованням і навчанням дитини;
- підготовка рекомендацій для батьків.
ПМПК вирішує питання комплектування груп в спеціальних дошкільних закладах; здійснює контроль за розвитком дітей раннього та дошкільного віку з вадами слуху; окремо вирішує проблеми навчання дітей зі складними порушеннями розвитку; вивчає рівень готовності дітей до школи і визначає тип школи, в яку буде направлена дитина.
Принципи психолого-педагогічного вивчення дітей раннього та дошкільного віку з вадами слуху:
1. Комплексний характер вивчення.
Діагностика проводиться за такими напрямками: медико-фізіологічний, психолого-педагогічний, соціологічний. Беруть участь лікарі: сурдолог і психіатр; психолог, сурдопедагог, логопед, при необхідності – невропатолог, офтальмолог. Важливе значення має педагогічне дослідження дитини: виявлення научуваності, можливості перебування в дошкільному закладі. Обов’язково аналізуються умови життя дитини, можливість участі батьків та інших родичів в процесі навчання та корекційної роботи.
2. Всебічний характер психолого-педагогічного обстеження.
Психолого-педагогічне обстеження повинно включати вивчення всіх сторін психіки: пізнавальних процесів, мовлення, емоційно-вольової сфери та особистісних особливостей. Необхідно не тільки виявити окремі порушення в розвитку, а й встановити зв’язки між ними, виявити систему первинних та вторинних порушень.
3. Врахування віку дитини при організації психолого-педагогічного вивчення.
Підбір методів обстеження, дидактичного матеріалу повинен відповідати віку дитини.
4. Вивчення дитини в динаміці.
Необхідне тривале вивчення особливостей дитини з порушеним слухом, спостереження за характером розвитку. Динамічне вивчення дітей проводиться протягом року, із спостереженням за дитиною в дитячому садку, обговореннями особливостей її розвитку з батьками та педагогами, повторними консультаціями на ПМПК.
5. Індивідуальний підхід до дитини.
Передбачає врахування віку, статі, індивідуальних особливостей дитини, створення під час обстеження комфортної для неї обстановки. Індивідуальний підхід базується на попередньому знайомстві з історією розвитку дитини, особливостями сімейного виховання, характером спілкування.
6. Якісний аналіз результатів обстеження і виявлення потенційних можливостей дитини.
Окрім визначення результативності виконання завдань необхідно оцінювати якісні показники: спосіб виконання завдань, інтерес до діяльності, самостійність, використання допомоги, научуваність.
