- •Сурдопедагогіка
- •Зв’язок сурдопедагогіки з іншими науками
- •Причини порушення слуху
- •Класифікація порушень слуху
- •Особливості психічного розвитку дітей раннього і дошкільного віку зі зниженим слухом.
- •Дітей з вадами слуху
- •Зміст психолого-педагогічного обстеження.
- •Особистість сурдопедагога спеціалізованого закладу.
Особистість сурдопедагога спеціалізованого закладу.
Успіх у вихованні та навчанні дітей з вадами слуху в значній мірі залежить від професіоналізму, компетентності та особистих якостей сурдопедагога.
Для виконання професійної діяльності сурдопедагог повинен знати:
Анатомію та фізіологію вад слуху, методи їх профілактики.
Аудіо логічні основи реабілітаційної роботи і слухопротезування.
Дитячу і спеціальну психологію (сурдопсихологію).
Дошкільну та спеціальну педагогіку (сурдопедагогіку).
Методи психолого-педагогічного вивчення дітей з вадами слуху.
Методики загально розвиваючої та корекційної роботи з дітьми з різним степенем зниження слуху, а також комбіновані порушення.
Прийоми консультації батьків дітей з вадами слуху.
Сучасні досягнення в області вітчизняної та зарубіжної сурдопедагогіки.
Знання в області досягнень медицини (аудіологія, сурдологія…), технічних досягнень (сурдотехніка).
Правильно орієнтуватися в сучасних методах лікування, навчання, слухопротезування дітей з вадами слуху.
Добре розуміти соціальне становище осіб з вадами слуху різного віку.
Знати законодавчі документи, які стосуються соціальної підтримки дітей-інвалідів, знати головні міжнародні організації, які забезпечують підтримку та соціальний захист дітей з вадами слуху.
РОЛЬ СІМ’Ї В РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ФОРМУВАННІ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ
Для формування гармонійнорозвиненої особистості, для розвитку у дитини адекватної самооцінки, для встановлення правильних взаємовідносин з оточення, необхідно, щоб були люблячі батьки. В цей період дитина повинна набути почуття довіри до оточуючого світу, що стає основою формування позитивного самовідчуття. В майбутньому недостача емоційного спілкування забирає у дитини можливість самостійно орієнтуватися в напрямку і характеру стосунків з іншими людьми, що може призвести до страху перед суспільством.
Народження дитини з вадами слуху часто спричиняє ситуацію, яка має характер особистої трагедії батьків, великим випробуванням для всіх членів сім’ї, оскільки батьки пов’язують з дітьми свої надії, і тому числі з реалізації своїх нездійснених мрій, вони тим самим, ніби піднімаються на вищу сходинку особистісного розвитку, беручи на себе обов’язки вихователя наступного покоління. Дитина з вадами слуху в силу своїх особливостей не дає батькам багатьох можливостей. Виникає психологічне протиріччя між виникненням нових відношень в сім’ї та неможливістю їх виконання.
Особливо чуючі батьки, які не можуть погодитися з діагнозом, стараються відірватися з полону неприємних переживань, заперечуючи факт глухоти. Вони стають заручниками ілюзій і щоранку біжать до ліжечка дитини з надією, що вона чує, шукають лікарів, які скажуть, що це була лікарська помилка. Остаточною формою негативізму стає відмова від обстеження дитини та проведення корекційної роботи. Тому, робота з батьками є важливою стороною діяльності педагогів дошкільного закладу.
У проведенні такої роботи необхідно проявити не тільки професійну грамотність, але й делікатність, тактовність та співчуття, а також послідовність та наполегливість.
Звісно, що робота з батьками в умовах, коли дітей забирають щодня буде відрізнятися від роботи у закладі інтернатного типу. Але бажання батьків займатися вихованням дитини, брати участь у її житті великою мірою залежить від того, наскільки педагог зможе налагодити контакт з батьками, зацікавити їх своїм прикладом, продемонструвати методи та прийоми роботи з дітьми в різних напрямках.
У роботі з батьками можна виділити наступні завдання:
1. Формувати у батьків розуміння цілей виховання та навчання дітей з вадами слуху.
2. Залучати до роботи з всебічного розвитку дитини.
3. Знайомити з прийомами та методами корекційної роботи.
4. Вивчати досвід сімейного виховання, розповсюджувати його серед батьків, використовувати в діяльності дошкільного закладу.
Однією з умов вирішення цих завдань є знайомство зі складом сім’ї кожної дитини, характером виховання дитини. В процесі знайомства з умовами виховання педагогу необхідно мати інформацію про:
- склад сім’ї, місце роботи батьків, матеріальне забезпечення, санітарно-гігієнічні умови, наявність інших дітей з вадами слуху;
- стосунки у сім’ї, рівень загальної культури батьків, відношення до нечуючої дитини, прив’язаність до інших членів сім’ї;
- поведінка та заняття дитини вдома, які ігри та іграшки любить дитина, форми спілкування з дитиною, вимоги до дитини, її поведінки та діяльності, дотримання режиму дня, участь дитини у домашній праці;
- ставлення батьків до проведення спеціальної роботи, консультації у спеціалістів, раннє слухопротезування, організація занять в сім’ї, віра у здібності дитини;
- характер проблем у вихованні дитини з вадою слуху.
Отримана інформація є основою для побудови моделі роботи, вибору форм та методів взаємодії. Якправило, батьки глухих дітей бувають дуже різні як за соціальними характеристиками, загальним культурним рівнем, так і за відношенням до дитини та оцінкою її здібностей. Тому, педагоги повинні визначити стиль спілкування з батьками та форми роботи. З боку педагогів дуже важливо не форми виконання плану роботи з батьками, а участь у житті дитини та її сім’ї. Бажання батьків брати участь у навчальному та виховному процесі залежить від захоплення сурдопедагога та вихователів своєю роботою, любов’ю до вихованців, бажанням досягти максимальних успіхів в розвитку дитини. Конкретний приклад розвитку деяких дошкільнят в результаті навчання у спец закладі, можливості їх мовного спілкування зі своїми однолітками, а також з незнайомими людьми, нерідко справляє значно більше враження на батьків, аніж лекції та рекомендації.
ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ
ІНДИВІДУАЛЬНІ – покращують розуміння педагогами особливостей розвитку дітей з вадами слуху. До таких форм роботи з батьками відносяться: бесіди, консультації, відвідування батьками занять у закладі, підготовка завдань та рекомендацій для дітей на вихідні і святкові дні, листування з батьками іногородніх дітей.
Особливо потребують індивідуального спілкування батьки, діти яких щойно поступили в дитячий заклад. Педагоги повинні надавати професійні поради, проявляти співчуття до батьків.
У роботі з батьками також застосовують і КОЛЕКТИВНІ форми: загальні збори, групові батьківські збори, організація круглих столів, конференцій для батьків, дні відкритих дверей, організація виставок дитячих робіт, ранки, участь у спартакіадах.
Батьківські збори – є однією з найпоширеніших форм роботи з батьками. Загальні збори проводяться 2-3 рази на рік, групові – 1 раз на квартал. На зборах обговорюються організаційні питання, заслуховують доповіді по певній темі, що цікава для батьків. На групових зборах педагоги повідомляють батькам про результати навчальної роботи за рівними напрямками. Важливо, при характеристиці ефективності роботи з дітьми показати можливості кожної дитини, успіхи у навчанні, а не акцентувати увагу на труднощах, негативних сторонах розвитку.
Труднощі, які виникають у роботі з дитиною краще розкрити в процесі індивідуальної бесіди і вказати на те, як батьки можуть допомогти дитині.
Університети, або лекторії для батьків мають на меті знайомство батьків з загальними питаннями сурдопедагогіки та сурдопсихології. Лекції для батьків, на яких виступає лікар, методист, психолог, сурдопедагоги можуть мати вигляд „круглих столів”, на яких розглядаються конкретні проблеми навчання та виховання дітей: питання слухопротезування, правила використання звукопідсилючої апаратури, робота з розвитку слухосприймання та вимови в сім’ї, контроль за вимовою дітей.
Консультації для батьків призначені для обговорення цікавих для батьків проблем охорони здоров’я дітей, лікування захворювань органів слуху, підбору та правильного використання слухових апаратів.
Формування довіри, активної участі у долі дитини найкраще забезпечується в процесі неформального спілкування під час проведення свят в садку, святкування днів народження, організації виставок дитячих робіт, спільних екскурсій та поїздок.
Куточки для батьків призначені для розміщення необхідної інформації. Доцільно подавати наступні інформаційні дані про: список дітей, імена та прізвища педагогів, режим дня та занять, рекомендації з питань виховання та навчання дітей. Особливо часто у куточках для батьків розміщують статті із спеціальної періодики.
