6. Капітал корпорації, його структура.

Отже, капітал — вкладення фінансових ресурсів у активи, які перебувають у розпорядженні підприємства (товариства) та є достатніми для виконання господарської й фінансової діяльності та отримання прибутків.

Капітал корпорації, що знаходиться в її розпорядженні формується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Внутрішні джерела – нерозподілений прибуток та амортизація.

Зовнішні джерела – борг, нові емісії акцій (збільшення сплаченого капіталу).

Структура капіталу, тобто співвідношення між основними джерелами формування фондів. Структура капіталу відображається у правій частині балансу підприємства, що називається “Пасиви та сплачений капітал”.

Сюди входять:

• короткострокові та довгострокові борги корпорації

• сплачений капітал (продаж привілейованих іпростих акцій)

• нерозподілений прибуток.

Ціна капіталу

У ринковій економіці капітал має грошову оцінку і приносить доход його власнику. Тому корпорації необхідна інформація про ціну грошового капіталу, що виражається відсотковою ставкою, і вплив цієї ціни на рух грошових коштів.

Ціна капіталу – це плата за капітал. З точки зору інвестора - це доходи, з точки зору корпорації - це витрати.

Для корпорації як юридичної особи всі залучені фінансові фонди є платними. Своєрідною платою за залучений акціонерний капітал є виплачені дивіденди, за боргові зобов’язання кредиторам виплачуються проценти.

Ціна капіталу залежить не стільки від характеристики джерел фінансування, скільки від особливостей та ризиковості функціонування активів та отримання віддачі від них. Ціна капіталу визначається попитом і пропозицією на фінансовому ринку. Особливе значення під час формування ціни капіталу мають ризики.

Найважливішим питанням в управлінні фінансами корпорації є визначення Оптимальної Структури Капіталу, за якої ціна капіталу буде найнижчою, а вартість корпорації — найвищою. Взагалі, пошук оптимальної структури капіталу – одне з найдискусійніших питань.

Перед корпорацією стоїть завдання досягнення такої структури капіталу, за якої його ціна, тобто плата за залучений капітал, буде мінімальною. Одночасно корпорація повинна прагнути до того, щоб курс (ціна) її акцій на ринку капіталу був високим, тобто щоб капіталізація корпорації на фінансовому ринку була максимальною, що свідчить про високу вартість корпорації.

Формування капіталу корпорації залежить від стану фінансового ринку. Цим обумовлені тісні зв’язки між фінансами корпорацій і фінансовим ринком. Менеджери корпорації приймають рішення про емісію акцій під час створення корпорації. У міру розширення підприємницької діяльності вони приймають рішення про зміну структури капіталу, тобто співвідношення між акціонерним капіталом і зобов’язаннями. Вибір джерел фінансування передбачає вивчення фінансового ринку, руху цін (курсів) акцій і облігацій, процентних ставок та ін. Так, під час формування зобов’язань виникають питання: Що краще (тобто ефективніше і дешевше) — взяти позичку в банку чи випустити короткострокові цінні папери? Яким має бути співвідношення між поточ­ними і довгостроковими зобов’язаннями? Які облігації найдоціль­ніше випустити — конвертовані чи неконвертовані? На яких фінансових ринках їх розмістити — національному чи міжнародних? і т. п.