5. Закономірності формування досвіду

Научение характеризується як прогресивний, поступальний кількісне і якісне зміна засвоюваних людиною знань, що формуються навичок і творчих умінь їх використання в різних ситуаціях. Це відноситься і до вироблення навичок, яка графічно визначається кривою навчання, або кривої вправи. При цьому всі криві вправи можна підрозділити на два типи:

а) криві з негативним прискоренням (спочатку формування навички йде швидко, а потім все більш сповільнюється, наближаючись до деякого граничного рівня швидкості, кількості помилок і т.д.),

б) криві з позитивним прискоренням (спочатку оволодіння дією йде повільно, а потім все швидше)

У процесі розробки досвіду іноді настає відносна стабілізація просування: учень не прогресує, не регресує - він «стоїть на місці». Така зупинка, що фіксується у формі незмінною паралельної абсциссе лінії, називається «плато». Це явище свідчить про те, що або вміст, або прийоми навчання, або форми роботи або все це, разом узяте, вичерпали себе. Тут важливо відзначити висловлену М.С. Шехтером думка про те, що формування навичок, тобто автоматизація дії і в той же час його свобода в цій ситуації плато, не можуть бути досягнуті, якщо для цього учнями не буде використана інша, нова орієнтовна основа дій.

Навички впливають один на одного - позитивний вплив раніше виробленого на наступний називається перенесенням (трансфером), негативне - інтерференцією. Відзначимо також, що перенесення, що є внутрішнім механізмом навчання (на основі узагальнення) припускає більш цілеспрямовану роботу викладача над кожним з трьох основних планів узагальнення, тобто над принципом, програмою і способами дії, а також над відбором навчального, тренувального матеріалу.

На основі теоретичних положень про закономірності розробки досвіду і аналізу підручників можна запропонувати деяку умоглядну схему розподілу вправ у часі, що відповідає трьом вимогам:

1) вправу ніколи «не сходить нанівець»,

2) інтервал між вправами в міру т pe вання збільшується,

3) програма виробітку одного навички поєднується з програмою вироблення інших.

При цьому на початку тренування повинен бути максимум вправ.

При розгляді закономірностей навичок важливо також відзначити зв'язок успішності його формування і рівня мотивацій навчається. Цей зв'язок описується двома законами Йеркса-Додсона: перший пов'язує максимальну успішність навчання з оптимумом мотивації, другий - складність діяльності (навички) і рівень мотивації (чим складніше діяльність, тим нижче рівень мотивації).

Можна сказати, що зміна самої дії в процесі навчання відображає і якісне прогресивне зміна всієї діяльності в цілому. Саме тому відпрацювання кожного предметного, контрольного й оцінного дії як навички у всіх планах навчальної діяльності знаходиться завжди в центрі уваги педагога, який враховує в цілому все закономірності та особливості формування досвіду.

а) цілеспрямованість,

б) внутрішня мотивація і зовнішня інструкція, створює установку,

в) правильний розподіл вправ під час навчання,

г) включення тренируемой явища в має для студента значимість навчальну ситуацію,

д) необхідність постійного для студента знання результатів виконання дії,

е) розуміння ним загального принципу, схеми дії, до якого включено тренируемой дію,

ж) облік педагогом впливу переносу та інтерференції раніше вироблених навичок.