2.2. Ринок. Конкуренція і монополія. Ринковий механізм та інфраструктура. Біржі.

Ринок - економічна сфера як товарного, так і нетоварного обігу, вся сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу та обміну товарів і послуг.

Функції ринку:

• через механізм конкуренції, ринок сприяє раціональному розподілу ресурсів;

• за допомогою законів попиту і пропозиції, ринок впливає на обсяг і структуру виробництва і споживання, а також, формування цін;

• формує споживчу поведінку.

Класифікація ринків:

• Територіальна ознака: місцевий, національний, світовий.

• За законодавством : легальний, тіньовий.

• За типом конкуренції: досконалої, недосконалої, монополістичної конкуренції, олігополія, чиста монополія.

• За об’єктом купівлі-продажу: фінансовий ринок (ринок цінних паперв, капіталу, грошей, валютний ринок), товарний (ринок споживчих товарів, ринок послуг, засобів виробництва, інформації, технології), ринок праці.

Конкуренція – суперництво між фірмами виробниками і продавцями (за покупця) або між споживачами (за товар). За умови перевищення обсягу попиту над пропозицією товару, відбувається конкуренція споживачів. При перевищенні обсягу пропозиції товару над попитом на нього, спостерігається конкуренція виробників (продавців).

Види конкуренції:

• Внутрішньогалузева

• Міжгалузева

Методи конкурентної боротьби:

• Цінова – за рахунок зниження (збільшення) ціни на товар;

• Нецінова – за рахунок якості, сервісу, реклами, брендів тощо.

• Недобросовісна – демпінг, підкуп і шантаж, промислове шпигунство, приховування дефектів, неправомірне використання товарних знаків, поширення неправдивої інформації тощо.

Ринкові структури, залежно від конкуренції:

Ринкова структура – це характеристика кількості і розміру фірм, методів конкурентної боротьби а також процесу входу на ринок. Розрізняють:

• Досконала (чиста) Д.З.

• Недосконала – конкуренція на ринку з певними обмеженнями:

• монополістична – за такої конкуренції велика кількість виробників реалізує схожу, але не ідентичну продукцію. Головні методи конкурентної боротьби на цих ринках це реклама, товарні знаки, бренди і т.і.;

• олігополія – за даного виду конкуренції на рину наявні великі за масштабами компанії в незначній кількості;

• чиста монополія – наявна одна компанія, що виготовляє унікальну продукцію.

Основні причини виникнення монополій:

1. володіння основними видами сировини (нафта, золото, діаманти), унікальними засобами віробництва і технологіями;

2. патентні права. Патент – документ, що засвідчує авторство на винахід та виняткове право його використання;

3. авторські права;

4. товарні знаки;

Види монополій:

• Природна – виникає внаслідок належності права власності компанії на унікальні ресурси або технології.

• Адміністративна – виникає внаслідок надання державою певним компаніям виключного права на виготовлення, реалізацію товарів, а також, використання певних ресурсів (засобів виробництва).

• Економічна (ринкова) – утворюється шляхом поглинання або злиття компаній.

Д.З.: Основні економічних монополій: картель, синдикат, траст, холдинг, корпорація, консорціум, конгломерат. Антимонопольно-конкурентне законодавство в Україні, діяльність антимонопольного комітету.

Механізм ринкового функціонування

Ціна на ринку формується за рахунок взаємодії попиту і пропозиції.

Попит характеризує споживчу поведінку економічних суб’єктів. Величина попиту являє собою вартість товарів і послуг, що суб’єкти ринку бажають придбати (потенційний) і купують (реальний) в певний момент часу. Величина попиту в суспільстві характеризується функцією або кривою сукупного попиту.

Закон попиту : чим нижча ціна, тим більший попит, і навпаки, за інших рівних умов.Нецінові фактори, що впливають на попит:

• рівень доходів у суспільстві;

• розміри ринку;

• мода, сезонність;

• наявність товарів-субститутів;

• очікування (позитивні чи негативні).

Крива попиту — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час та за певною ціною. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар.

Крива попіту. Р — це ціна, Q — кількість товарів.

Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники.

Пропозиція – означає характеристику фактичних і потенційних виробників товарів. Обсяг пропозиції – сукупна вартість товарів яку продавці бажають продати на певний момент часу. Обсяг товарів для продажу в суспільстві являє собою сукупну пропозицію.

Закон пропозиції : чим вища ціна тим більша пропозиція і навпаки, за інших рівних умов. Нецінові фактори пропозиції:

• зміна цін на ресурси;

• зміна податкової та субсидійної політики;

• зміна цін на споріднені товари;

• технічний прогрес;

• очікування.

Крива пропозиції показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати:

Крива пропозиції. Р — це ціна, Q — кількість пропозиції.

Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його ціни перейти на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару є еластичною.

Ринкова інфраструктура

Інфраструктура ринку – це сукупність інститутів, бірж, банків, фінансово-кредитних установ, служб зайнятості, що забезпечують обіг, різноманітних товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, і впливають на кон’єктуру ринку.

Біржа – це установа або організаційна форма оптової торгівлі товарами, цінними паперами або робочою силою. Типи:

1. Приватні – є акціонерними компаніями закритого типу. Укладання угод можливе лише між співзасновниками даної біржі. Переважно товарні.

2. Публічні – створюються державою. На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і треті особи.

Види бірж:

1. Праці – здійснює посередницькі операції на ринку праці.

2. Товарна – це комерційне підприємство, регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, що являє собою об’єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну. Члени товарних бірж отримують можливість найбільш вигідно продавати, купувати та обмінювати товари і користуються найбільш повною та достовірною інформацією про кон’юнктуру ринку.

3. Фондова – це організований і регулярно функціонуючий ринок цінних паперів. Є акціонерними товариствами. Біржовий курс цінних паперів визначається прибутковістю фірми та банківськими відсотками, вартістю товарів-альтернатив інвестиціям (золота, землі тощо), очікуваннями та прогнозами, політичною, економічною, еконолігочною ситуацією в країні розміщення підприємства тощо.

Д.З. Біржові індекси та індекс Доу-Джонса.

Біржові угоди:

1. Споти – угоди щодо купівлі-продажу наявного товару с негайною оплатаю і постачанням.

2. Форварди – угоди щодо-купівлі продажу товарів через певний, передбачений угодою, час за цінами на момент укладання угоди.

3. Ф’ючерси – передбачають оплату товарів через певний час після постачання за ціною, передбаченою контрактом.

Суб’єкти біржових угод:

1. Брокер – офіційний посередник в укладанні угод між зацікавленими сторонами, що діє від імені, за дорученням і за рахунок клієнта.

2. Дилер – здійснює операції на біржі від свого імені і за власний рахунок.

3. Маклер –службовець біржі, що працює за комісійну винагороду.

Характеристика структурних елементів ринку

1. Страхова компанія – це комерційна або фінансово-кредитна організація, що має на меті отримання прибутку від страхування майна, фінансових та економічних ризиків та інших страхових операцій.

2. Аудиторська фірма – це незалежна, висококваліфікована організація, що на замовлення здійснює аналіз та контроль діяльності підприємства, вартості основних та оборотних фондів підтверджують або спростовують дотримання підприємствами норм чинного законодавства, мають право брати участь в процесі реорганізації, ліквідації, банкрутства підприємства, тощо. Аудиторські фірми здійснюють дану діяльність на вимогу підприємства або його контрагентів, або держави.

3. Аукціони – це комерційні організації, що здійснюють реалізацію товарів шляхом організації тогрів.

4. Торгово-промислові палати – комерційні організації, що надають цільові інформаційні послуги.

5. Торгові доми – це торгівельні підприємства, що закуповують товари безпосередньо у виробника за кордоном з метою реалізації на внутрішньому ринку. І навпаки.

6. Ярмарки – це торги або ринки товарів, що періодично організовуються в визначених місцях.

7. Маркетинг – це наука про діяльність ринку. М. вивчає ринкову інфраструктуру, кон’юнктуру, є основою для розробки виробничих програм та асортиментних політик підприємств, а також визначення конкурентних переваг