3. За результатами досліджень визначено, що якісні показники успішності студентів, викладачі яких використовують на заняттях інтерактивну дошку, прогресивно зростають. Визначте:

- які форми роботи з інтерактивною дошкою можна використовувати на заняттях з методики навчання освітньої галузі «Природознавство»;

- визначте переваги та недоліки роботи з інтерактивною дошкою на цьому ж занятті.

Практика застосування інтерактивної дошки в нашій школі дозволяє виділити наступні напрями її використання в учбовому процесі:

1. Презентації, демонстрації і створення моделей. Використання необхідного програмного забезпечення і ресурсів у поєднанні з інтерактивною дошкою може поліпшити розуміння нових ідей, оскільки інтерактивна дошка допомагає учителям викладати новий матеріал дуже живо і захоплююче. Вона дозволяє представити інформацію за допомогою різних мультимедійних ресурсів, спростити пояснення схем, допомогти розібратися в складній проблемі, вивчити її максимально детально. На дошці можна легко змінювати інформацію або пересувати об'єкти, створюючи нові зв'язки. Учитель може міркувати вголос, коментуючи свої дії, поступово залучаючи учнів і спонукуючи їх записувати ідеї на дошці, що забезпечує взаємодію учнів з новим матеріалом.

2. Активне залучення учнів. Інтерактивні дошки, використовуючи різноманітні динамічні ресурси і покращуючи мотивацію, роблять заняття захоплюючими і для учителів, і для учнів.

Робота з інтерактивною дошкою може допомогти учителеві перевірити знання учнів, розвинути дискусію для прояснення матеріалу, що вивчається, що дозволяє учням краще зрозуміти матеріал. Інтерактивна дошка стає центром уваги для усього класу.

3. Поліпшення темпу заняття. Використання інтерактивної дошки може поліпшити планування, темп і течію уроку. Файли або сторінки можна підготувати заздалегідь і прив'язати їх до інших ресурсів, які будуть доступні на занятті. На інтерактивній дошці можна легко пересувати об'єкти і написи, додавати коментарі до текстів, малюнків і діаграм, виділяти ключові області і додавати кольору. До того ж тексти, малюнки або графіки можна приховати, а потім показати в ключові моменти уроку.

Усі ресурси можна коментувати прямо на екрані, використовуючи інструмент Перо, і зберігати записи для майбутніх уроків. Усе, що учні роблять на дошці можна зберегти і використовувати іншим разом. Сторінки можна розмістити збоку екрану, як ескізи, учитель завжди має можливість повернутися до попереднього етапу уроку і повторити ключові моменти уроку. Файли попередніх уроків можна завжди відкрити для повторення пройденого матеріалу. Подібні методики залучають до активної участі в заняттях.

Навчання за допомогою інтерактивної дошки набагато ефективніше за навчання тільки з комп'ютером і проектором, оскільки має ряд переваг :

​ забезпечення яснішої, ефективнішої і динамічнішої подачі матеріалу за рахунок використання веб-сайтів і інших ресурсів, можливості малювати і робити записи поверх будь-яких застосувань і веб-ресурсів, зберігати і роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не витрачаючи при цьому багато часу;

​ розвиток мотивації ресурсів, що вчаться завдяки різноманітному захоплюючому і динамічному використанню;

​  надання великих можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок;

​ надання можливості збереження використаних файлів в шкільній мережі для організації повторення вивченого матеріалу;

​ забезпечення багатократного використання педагогами розроблених матеріалів, обміну матеріалами один з одним;

​ стимулювання професійного зростання педагогів, спонукання їх на пошук нових підходів до навчання.

Для того, щоб ефективно проводити заняття з використанням інтерактивної дошки необхідно:

1.​ Визначити тему, мету і тип заняття;

2.​ Скласти тимчасову структуру уроку, відповідно до головної мети намітити завдання і необхідні етапи для їх досягнення.

3.​ Продумати етапи, на яких потрібні інструменти інтерактивної дошки;

4.​ З резервів комп'ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби.

5.​ Розглядається доцільність їх застосування порівняно з традиційними засобами.

6.​ Відібрані матеріали оцінюються в часі: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм; рекомендується проглянути і прохронометрувати усі матеріали, врахувати інтерактивний характер матеріалу;

7.​ Складається тимчасова розгортка (щохвилинний план) уроку.

8.​ При недоліку комп'ютерного ілюстрованого або програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці або Інтернеті або складається авторська програма.

9.​ Зі знайденого матеріалу збирається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій.

10.​ Заздалегідь підготувати учнях до сприйняття заняття з використанням інтерактивної дошки;

11.​ Апробація пари.

4. В ході екологічного проекту «Збережи весняні первоцвіти» студенти виготовляли природоохоронні знаки, які розвішували в парках та на окраїнах лісу; ходили в школи та ДНЗ, де проводили заняття на тему «Збереження навколишнього середовища». Запропонуйте:

- завдання, які також можна використовувати в ході цього проекту;

- власний екологічний проект та етапи його реалізації.

​ Привернути увагу учнів до екологічних проблем, що постають перед нами та зацікавити їх можливістю та реальністю розв’язання цих проблем.

​ Шляхом соціологічного опитування з’ясувати актуальність проблем, яких торкається проект і можливі варіанти їх розв’язання.

​ Через участь у різноманітних екологічних акціях та заходах внести свій посильний внесок у покращення екологічної ситуації рідного краю.

​ Довести, що молодь небайдужа до проблем, які стоять перед суспільством, зокрема, проблем охорони первоцвітів рідного краю, що є актуальними для нашого регіону.

​ Через науково-дослідницьку діяльність (проведення дослідів, більш детальніше вивчення первоцвітів, написання віршів, казок, рефератів, звернень, створення різного плану проектів) запропонувати власні шляхи вирішення важливих екологічних проблем регіону, зокрема проблем охорони і примноження кількості первоцвітів - весняної окраси степового краю.

​ Формувати екологічну свідомість підлітків шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічної освіти та культури молодих громадян.

​ Розвивати екологічну ініціативу підлітків, учити школярів не лише користуватися природою, але й вiдновлювати її багатства,  оволодівати практичним досвідом розв’язання суспільних проблем .

Екологічний проект «Рідній природі - на підмогу»

Враховуючи інтереси та побажання учнів, творчий колектив почав роботу над проектом «Рідній природі - на підмогу». Учнівський проект було обрано для організації активного залучення до позаурочної роботи учнів різних категорій, активізації пошукових умінь, ініціативи, творчості, самостійності, урізноманітнення інтересів, розвитку інтелектуальних здібностей, відповідальності, уміння планувати, приймати рішення та оцінювати результати.

Мета • Формування екологічної свідомості у людей та спрямування його на практичну реалізацію; • Обмін досвідом в розвитку громадянського суспільства та школярів; • Донесення підростаючому поколінню інформації про екологічний стан суспільства; • Виховання любові до рідного краю,природи, готовності до діяльності щодо її охорони.

Етапи роботи над проектом І. Підготовчий: 1) визначення мети і теми проекту; 2) розробка і формулювання підтем. II. Планування роботи над проектом (пропонуються джерела і способи одержання інформації). III. Пошук, накопичення, систематизація і опрацювання інформації. IV. Реалізація проекту (позакласні заходи, творчі конкурси, доброчинна діяльність). V. Оформлення результатів (доповіді, творчі роботи, презентація). VI. Звіт про роботу. VII. Підведення підсумків роботи

5. На заняттях з управління шкільним процесом викладач часто використовує ділову гру «Педагогічна рада», за допомогою якої намагається імітувати навчальний процес у школі, вчить студентів ораторському мистецтву та вмінню дискутувати. Які перешкоди можуть виникати у нього під час проведення гри. Запропонуйте власні ділові ігри для студентів бакалаврату.

Ігрова технологія навчання – це системний спосіб організації навчання, спрямований на оптимальну побудову навчально-виховного процесу та реалізацію його завдань [3, С. 49].

Ділова навчальна гра. Це навчально-практичне заняття, яке передбачає моделювання діяльності фахівців і керівників виробництва щодо розв'язання складної проблеми, прийняття певного рішення, пов'язаного з управлінням виробничим процесом. Ділова навчальна гра поєднує в собі ознаки навчальної і майбутньої професійної діяльності і є діяльністю колективною. Вона дає змогу студентові збагнути і подолати суперечності між абстрактним характером предмета навчально-пізнавальної діяльності (знання, знакові системи) і реальним предметом майбутньої професійної діяльності, індивідуальним способом навчання студента і колективним характером професійної діяльності, опорою в навчанні переважно на інтелект студента і залученням у процес особистості спеціаліста.

Гра «Оцінка професіоналізму співробітника». Гравець з позиції керівника оцінює діяльність працівника, використовуючи інформацію про ефективність роботи колективу. На основі даних він заповнює атестаційну форму і готується до інтерв'ю з працівником. Обмірковує, як побудувати бесіду, які питання задати. У ролі працівника може бути молодий фахівець, жінка з двома дітьми, передовий співробітник і інші. У підсумку оцінюється те, як гравець формулював питання, виділив головне.

Гра «Атестація персоналу»

Гра «Як попросити надбавку до зарплати?»

Гра «Переговори по телефону»

Гра «Укладення контракту»

Гра «Звільнення співробітника»

Гра «Прийняття групових рішень»

Порядок роботи. Процедура ухвалення рішення включає низку станів, па яких учасники повинні:

1. Визначити проблему письмово.

2. Розглянути ситуацію, в якій виникла проблема.

3. Знову сформулювати проблему, якщо ЇЇ дійсно необхідно вирішити.

4. Згенерувати альтернативні рішення проблеми.

5. Вибрати одну альтернативу.

6. Перевірити обране рішення.

7. Реалізувати обране рішення.

8. Проаналізувати — чи розв´язана проблема? Завдання щодо прийняття рішення структурується за:

а) ситуацією, в якій виникла проблема;

б) метою, яку необхідно досягти;

в) засобами, якими розпоряджаються особи, що приймають рішення. Чотири аркуші паперу або чотири частини дошки мають такі заголовки: ситуація, мета, засоби і пропозиції.

Учасники заняття розпочинають аналізувати ситуацію, в якій виникла проблема. При цьому відбувається збір інформації від усіх учасників заняття і будь-хто з них веде записи під заголовком ситуація.

Після отримання повного опису ситуації учасники заняття беруться до заповнення розділу мета, в якому формулюються одна або дві (не більше) мети.

Після розділу мета учасники заповнюють розділ засоби, в якому перелічують усі наявні засоби досягнення мети.

Рішення про занесення у вищезгадані розділи тих чи інших пропозицій учасників приймаються на підставі правила консенсусу, тобто члени групи принаймні не заперечують інформації про ситуацію, мету і засоби. Якщо для уточнення інформації потрібен додатковий час, то він має бути виділений.

Розділ пропозиції заповнюється за правилами проведення «мозкового штурму», тобто провідний учасник групи, що веде записи, фіксує в цей розділ будь-які пропозиції, заявлені як спосіб досягнення бажаної мети в конкретній ситуації за наявності описаних вище засобів. При цьому фаза збору інформації не повинна переходити у фазу оцінки пропозицій, які були згенеровані. Важливою умовою є також відсутність поспіху на шляху до рішення проблеми через пропозиції — група має повністю відпрацювати інформацію і згенерувати певний об´єм пропозицій, який підлягає подальшій обробці.

В результаті відбору внесених пропозицій формується план дій. При цьому можуть бути розподілені ролі виконавців або відповідальних за реалізацію певних пропозицій. На цій стадії важливо врахувати ступінь залучення кожного учасника заняття, що вніс ту чи іншу пропозицію. Необхідно фіксувати всі випадки ігнорування висловленої думки або відмови учасника групи захищати свою думку.

Обробка й інтерпретація результатів

По закінченню заняття проводиться обговорення викопаної роботи. Члени групи розповідають про те, що допомагало їм в роботі і що заважало, або пс сприяло їх роботі з ухвалення рішень.

Приклад управлінської задачі, що вимагає злагодженого групового прийняття рішення і його реалізації: «Ви директор середньої загальноосвітньої школи в невеликому містечку. Під час занять другої зміни учнів в мікрорайоні вимикають електроенергію. Відбувається це пізньої осені або па початку зими. Визначте проблему, особливості ситуації, наявні засоби і сформуйте набір пропозицій для її вирішення».

6.Проаналізуйте ситуацію: «Для презентації теми «Формування валеологічних уявлень і понять» викладач обрав метод репродуктивної розповіді, підібравши цікавий матеріал. Однак студенти не відреагували на розповідь педагога. На етапі систематизації та закріплення матеріалу він зрозумів, що до всього сказаного майбутні педагоги поставилися формально. Поясніть, у чому полягала помилка викладача? Які інноваційні технології прийшли б педагогові на допомогу? Поясніть доцільність їх використання.

Викладач допустив помилку в тому, що на першому занятті з даної теми обрав метод репродуктивної розповіді. Адже репродуктивна бесіда спрямована на відтворення вже раніше засвоєного матеріалу. Опираючись на знання студентів, викладач одразу формулює факти, але це було лише перше заняття з даної теми. Цим самим, він замість того, щоб подати зрозуміло матеріал, заплутав студентів і не зацікавив їх даною темою.

На мою думку, допоміжною технологією може бути мультимедійна технологія. Адже, це вступне заняття і було б краще застосувати ТЗН і більше чогось показати, зацікавити студентів, створити певну дискусію для закріплення, аніж просто використати репродуктивну розповідь. Чудово було б показати презентацію, відео репортаж з даної теми, залучити студентів до методу «мікрофон», і т.д. Це більше приверне увагу студентів до даної теми і принесе користь у тому,що вони запам’ятають і зацікавляться нею.

7. У своїй педагогічній діяльності викладач Іванов О.Д. використовує традиційні форми і методи роботи на заняттях, напрацьовані за десять років та отримує хороші показники успішності студентів. Наведіть аргументи, які б переконали викладача до впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Розкрийте вимоги до педагога інноваційного спрямування.

Педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних , нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом інновацій є: нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи навчання, нестандартні підходи в управлінні. Побічним продуктом інновацій є : зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення, світогляду.

• створюють комфортні умови для навчання;

• кожний учасник має змогу повірити в свої сили;

• усі учасники мають змогу зробити свій індивідуальний внесок у загальну справу унеможливлювається домінування одного учасника навчального процесу над іншим;

• кожен має змогу розвивати свої індивідуальні здібності;

• формуються навички кооперації та співробітництва, відгуття роботи в команді. Слабкі учні почуваються більш комфортно;

• існує можливість обмінюватися знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається багатовимірне засвоєння навчального матеріалу;

• сприяють розвитку критичного мислення;

• використання уможливлює фахове вдосконалення, спрямовує учителя на навчання, сприяє зростанню професійної майстерності вчителя.

Педагог інноваційного спрямування повинен вміти реалізовувати:

– педагогічний гуманізм (довіра до вихованців, повага до їх особистості, гідності, впевненість у своїх здібностях і можливостях; відчуття змін в цінностях освіти: не засвоєння формальних знань і навичок, а гуманність стосунків, свобода самовиявлення, культивація індивідуальності, творча самореалізація особистості).

– емпатійне розуміння вихованців (прагнення і вміння відчувати іншого як себе, розуміти внутрішній світ вихованців, сприймати їх позиції);

– співробітництво (поступове перетворення вихованців на співтворців педагогічного процесу; володіння культурою спілкування);

– діалогізм (уміння слухати дитину, цікавитися її думкою, розвивати міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння і співтворчості);

– особистісна позиція (творче самовираження, за якого педагог постає перед вихованцями не як позбавлений індивідуальності функціонер, а як особистість, котра має свою думку, відкрита у вираженні своїх почуттів, емоцій; удосконалення у своїй професії

– набуття компетентності, яка дає можливість справлятися з різними ситуаціями)

8. Визначте систему власних професійно-освітніх потреб, які ви прагнете задовольнити в освітньому середовищі ВНЗ. Передбачте, як задоволення даних потреб впливатиме на становлення вашої професійної компетентності.

Здобуття вищої освіти + спеціалізації, виміряти власні знання, беручи участь у олімпіадах, розширити науковий світогляд, розвивати логічне мислення, креативність, навчитися проводити експериментальні дослідження, вести науковий, культурний та професійний діалог, постійне прагнення до саморозвитку самопізнання, активна соціальна та громанянська позиція.