- •2. На лекції з методики навчання математики викладач переважно використовує традиційні методи викладу інформації. Допоможіть йому урізноманітнити заняття:
- •Приклад
- •5. Засвоєння нового матеріалу
- •6. Підсумки уроку
- •3. За результатами досліджень визначено, що якісні показники успішності студентів, викладачі яких використовують на заняттях інтерактивну дошку, прогресивно зростають. Визначте:
- •9. Якою, на Вашу думку, має бути успішна кар’єра викладача внз. Наведіть аргументи.
- •10. Розробіть власну програму саморозвитку в контексті акмеологічної технології, яка сприятиме підготовці до інноваційної діяльності у внз.
- •На іі семестр 2016 – 2017 навчального року
- •16. Розкрийте характер взаємозв’язку комп’ютеризації і розвитку креативності студента у сучасному внз. Запропонуйте ряд завдань для розвитку креативності студента шляхом використання ікт.
- •15.Яким чином провідні ідеї школи успіху і радості с. Френе пов’язані зі змінами у вітчизняній освітній політиці?
- •Технології,які б я використовувала:
- •22. Поясніть вплив синергетики як нового світобачення на формування наукового світогляду студента.
- •24. Зважаючи на зміни, які відбуваються в сучасній освітній політиці, опишіть педагогічний університет другої половини 21ст. Яким на Вашу думку він має бути? Обгрунтуйте свою відповідь.
- •Зважаючи на євроінтеграційну освітню політику нашої держави, сформулюйте основні вимоги до викладача внз в контексті компетентнісного підходу.
9. Якою, на Вашу думку, має бути успішна кар’єра викладача внз. Наведіть аргументи.
Важливе значення для професійного зростання викладача мають:
1. Оволодіння передовим педагогічним досвідом, пошуковою дослідною роботою. Унаслідок ознайомлення з діяльністю кращих педагогів та її аналізу викладач глибше осмислює закономірності навчально-виховного процесу, вчиться педагогічно правильно сприймати кожен учинок дитини, знаходити причини конфліктів і способи їх розв'язання.
2. Систематичне вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури, законодавчих актів держави про освіту, виховання та навчання; зустрічі з новаторами; участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань тощо.
3. Ознайомлення з педагогічною пресою, радіо, телебаченням, Інтернетом. Вони швидко реагують на всі зміни, що відбуваються у системі педагогічної освіти та навчально-виховному процесі, ознайомлюють із досвідом педагогів-новаторів, науково-педагогічними новинками, матеріалами різноманітних зустрічей, конференцій тощо.
4. Ознайомлення із національною системою виховання, що втілює виховну мудрість українського народу, його кращих учених, прогресивні традиції українців у родинному вихованні, виховне значення українських народних звичаїв, традицій, свят, обрядів.
У процесі професійного самовиховання викладач має відчути свободу самовираження. Викладацька діяльність не можна регламентувати і втиснути у рамки інструкцій. Лише за утвердження професійної свободи можлива ефективна організація процесу професійного зростання викладача, що є своєрідним пошуком свого шляху, набуття власного "голосу", власного "почерку". Викладач, що володіє свободою самовираження, уміє керувати власним розвитком, може спрямувати свої творчі сили на пошук нових шляхів навчання і виховання студентів.
10. Розробіть власну програму саморозвитку в контексті акмеологічної технології, яка сприятиме підготовці до інноваційної діяльності у внз.
Поняття "акме" – це вищий для кожної людини рівень розвитку її фізичного здоров"я, розуму, почуттів, волі, взаємодіючих таким чином, що вона досягає найбільшого результату, виявляючи себе як індивід, як особистість і як суб’єкт діяльності.Ідеї саморозвитку та самоорганізації відповідають акмеологічному підлходу до освіти, який народився й розвивається в процесі багаторічного пошуку взаємозв’язку психології і педагогіки як стрижня в системі наук про людину.
Перспективність акмеології обумовлюється тим, що найважливішим чинником перебудови суспільства виступає підвищення продуктивності праці. З позиції акмеології творча діяльність розглядається як діяльність, кінцевий результат якої завершується створенням продукту соціально вагомої цінності.
Упровадження акмеологічного підходу до підготовки магістрів ґрунтується на аналізі й урахуванні закономірностей та суперечностей фахової підготовки педагогів на традиційній основі та орієнтації на наукові розробки з теорії й методології професійної підготовки вчителів на акмеологічних засадах.
Визначальне значення при впровадженні акмеологічного підходу має звернення до гуманістичних ідей, що передбачають розгляд людини як найвищої цінності, опору на її духовний світ, здібності до творчості й самовдосконалення. У процесі викладання педагогіки вищої школи відбувається розвиток і саморозвиток готовності студента магістратури до інноваційної продуктивної педагогічної діяльності на основі акмеологічного підходу.
Перехід студента з позиції об’єкта дії в позицію суб’єкта виховання й самовиховання. При цьому він стає носієм усіх основних функцій управління, включаючи й функції контролю, які в цьому випадку набувають форми самоконтролю. Важливим є узгодження дій учасників освітнього процесу на шляху розвитку готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності, засобами якого є ідеалізована модель образу результату педагогічної освіти, творчі дослідницькі й освітні завдання, пов’язані з проектуванням авторських систем діяльності (АСД).
Складником підготовки до інноваційної діяльності має бути підготовка підготовка майбутнього магістра освіти до формування розвивального середовища в закладах освіти (школа, коледж, гімназія тощо).
Формування готовності майбутнього магістра освіти до організації розвивального середовища учнів забезпечується комплексом умов: соціально-психологічних, організаційних, педагогічних і дидактичних умов, що дозволяє ефективно втілювати форми, що прияють формуванню готовності майбутнього вчителя до цього виду діяльності.
Якість підготовки магістрів до інноваційної діяльності визначається здатністю особистості до саморозвитку та готовністю до самореалізації у професійній діяльності. Водночас готовність до самореалізації майбутнього магістра освіти зумовлена рівнем розвитку творчого мислення.
Процес самореалізації майбутнього магістра освіти відбувається у різних видах діяльності (навчальної, виховної, науково-дослідної, спортивної, художньої та інше). Зважаючи на те, що магістром у своїй майбутній професійній діяльності повинен використовувати новітні засоби інформаційних технологій, які щороку поновлюються, важливою ціллю навчання у ВНЗ є формування у майбутніх учителів навичок самоосвіти, та як найвищого ступеня розвитку особистості – саморозвитку. Ці навички формуються найбільш ефективно у процесі самостійної роботи студента у ВНЗ.
Самостійна робота – форма організації і реалізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, яку спрямовує і контролює викладач або сам студент відповідно до програми навчання та індивідуальних потреб на аудиторних заняттях або у поза аудиторний час з метою оволодіння професійними знаннями, навичками і уміннями, самовдосконалення та професійного розвитку.
Самостійна робота студентів в університеті – це спланована пізнавальна, організаційно і методично спрямована діяльність. Під час самостійного опрацювання навчального матеріалу велике значення для студента має навчально-методичний пакет, зміст якого передбачає: навчальну програму з дисципліни з чітким визначенням змісту й обсягу аудиторної і позааудиторної навчальної роботи; конспект лекцій, опорний конспект; основні поради студентам щодо вивчення конкретної дисципліни (у письмовій формі) з вимогами до оцінки знань із даної дисципліни; методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем чи набуття практичних навичок; перелік тем курсових робіт (проектів); перелік питань, що виносяться на семінарські заняття; пакет контрольних завдань, запитань, тестів для самоперевірки; перелік літератури; робочий зошит (звіт) для виконання самостійної роботи.
Залежно від особливостей дисципліни викладач може давати студентам різні види завдань самостійної роботи: переробка інформації, отриманої безпосередньо на обов'язкових навчальних заняттях; робота з відповідними підручниками та особистим конспектом лекцій; самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою конспекту; робота з відповідною літературою; написання рефератів, повідомлень; творчі завдання (доповіді, проекти, огляди тощо); виконання підготовчої роботи до лабораторних та практичних занять; виконання індивідуальних графіків, розрахункових завдань; виконання курсових робіт (проектів); підготовка письмових відповідей на
Всі ці форми роботи сприяють розвитку магістрантів, створюють умови для їх творчої самореалізації, готують до життя в нових соціально-економічних умовах, до життя у новому суспільстві.
11. «Тищенко В.О. – куратор групи студентів, він відповідально ставиться до своїх обов’язків, слідкує та доповідає батькам про успішність його вихованців, раз на тиждень проводе морально-етичні або здоров’язберігаючі бесіди, екскурсії». Проаналізуйте роботу куратора. Запропонуйте план виховної роботи для студентів бакалаврату спеціальності «Початкове навчання».
№ |
Напрям роботи |
Тема заходу |
Термін проведення |
|
|
|
|
Організаційна робота. |
Працевлаштування студенів у позаурочний час: переваги та недоліки. |
вересень |
|
|
|
|
Морально-правове виховання. |
Інтернет як засіб скоєння злочину |
жовтень |
|
|
|
|
Моральне виховання. |
Інтернет і соціальні мережі. Правила поведінки у соціальних мережах. |
жовтень |
|
|
|
|
Організаційна робота, моральне виховання. |
Аналіз результатів модульних екзаменів. |
листопад |
|
|
|
|
Виховання фізичної культури студентів. |
Тематична бесіда присвячена міжнародному дню прав людини. |
листопад |
|
|
|
|
Організаційна робота. |
Інструктаж з техніки безпеки перед зимовими святами. |
грудень |
|
|
|
|
Привітання студентів зі святами |
Протягом року |
|
||
|
|
Участь у факультетських та університетських заходах |
Протягом року |
|
||
