2. Вплив навколишнього середовища на організм людини

Вироб­ляючи критерії оцінки здоров’я населення і визначаючи спрямування дії низки відомих медико-біологічних, медико-демографічних і медико-соціальних чинників, варто враховувати, що всі вони склалися в конкрет­них умовах суспільно-історичного розвитку.

Фактори ризику для здоров’я населення, що наявні в навколишньо­му середовищі України, різноманітні. У спадок від колишнього СРСР Україні залишився високий рівень концентрації промислових об’єктів із застарілими енергомісткими технологіями, низька ефективність очисних споруд, наслідки аварії на ЧАЕС.

Вплив багатьох забруднювачів на здоров’я може компонуватися з іншими чинниками (куріння, алкоголь, економічні негаразди). Ця негати­вна дія на здоров’я не завжди достатньо вивчена, але на сьогодні не існує сумнівів у тому, що забруднювачі середовища можуть підвищувати кіль­кість захворювань органів дихальної системи, пухлин різної локалізації, деяких вроджених аномалій тощо, а також погіршувати самопочуття.

Для оцінки наслідків несприятливої дії чинників навколишнього се­редовища щодо здоров’я враховується наступне:

• біологічна дія шкідливого чинника;

• ступінь його розповсюдження;

• стійкість чинника у часовому просторі;

• розміри груп населення, які в тій чи іншій мірі знаходяться під не­гативним впливом.

Чинники, що визнано шкідливими, забороняють до вживання, або регламентують їх надходження у навколишнє середовище. При цьому у міжнародному співтоваристві рішення про рівень регламентації прийма­ється згідно концепції «користь-шкода». Користь, яку матиме суспільст­во від застосування чинника, порівнюється із завданою довкіллю і здо­ров’ю шкодою. Визначається розмір шкоди, так званий прийнятний допу­стимий ризик, те, чим людство нехтує, отримуючи користь від того, що впроваджує. Ця величина встановлюється з урахуванням не тільки вищевикладених критеріїв, але й економічного стану суспільства.

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та випадають у різні середовища. Наприклад, атмосфер­ні опади дають до 10% забруднення водних об’єктів басейну Дніпра, зна­чно забруднюють ґрунт тощо. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об’ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі. У той же час природа поставила істотні захисні бар’єри тільки для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені.

Оцінюючи розміри шкоди від хімічного забруднення атмосферного повітря, необхідно приймати до уваги, що таке забруднення може:

• знижувати адаптаційні можливості організму і, як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої етіології;

• підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу хворобами ди­хальної системи;

• впливати на рівень смертності населення.

Ураховуючи, що майже третина населення України підпадає під вплив забруднювачів повітря, цей факт деякою мірою може пояснити зрос­тання інфекційної захворюваності на дифтерію, туберкульоз, а також від­сутність належного ефекту від вакцинації. Зростає кількість випадків хро­нічного бронхіту, бронхіальної астми, новоутворень дихальної системи.

Особливу загрозу для здоров’я становлять продукти куріння. Діти, що зазнали впливу продуктів куріння, мають погіршену функцію легень, частіше хворіють на респіраторні захворювання та бронхіальну астму. У дорослому віці в таких дітей підвищується ризик захворювання на лейке­мію та лімфоми. Відомо також, що куріння є фактором ризику для виник­нення більш, ніж 25 хвороб, які складають майже 75% у структурі смерті нашого населення.

Неякісна питна вода несприятливо впливає на здоров’я. Що стосуєть­ся її хімічних компонентів, то, якщо виключити інтенсивні забруднення системи водозабезпечення (але, як правило, при таких порушеннях вода є непридатною за органолептичними показниками), лише деякі з них мо­жуть привести до гострих захворювань. Проблеми, в основному, виника­ють при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією, наприклад, важких металів або канцерогенних сполук.

Високий ступінь мінералізації питної води дає певний внесок у захворюваність хворобами шлунково-кишкового тракту (гастритами, жовчнокам’яною та сечокам’яною хворобами).

У зонах України, ендемічних щодо різних мікроелементів (І, Zn, Си, F тощо), якість води, у якій також спостерігається їх нестача чи надли­шок, впливає на виникнення і перебіг певних хвороб. У той же час якість води за санітарно-бактеріологічними показниками суттєво впливає на захворюваність гепатитом А, холерою, черевним тифом, гострими киш­ковими інфекціями, наприклад дизентерією. Серед інфекцій, збудники яких передаються водним шляхом, провідне місце належить гепатиту А.

Велику загрозу для здоров’я населення становлять харчові отруєння мікробного походження: ботулізм, гострі кишкові інфекції. Серед гострих харчових отруєнь немікробної природи перше місце належить отруєнням дикоростучими грибами (до 1000 осіб щорічно).

Як екологічно небезпечний чинник відходи є одним з найбільш зна­чимих факторів забруднення довкілля. Найбільш токсичні відходи потре­бують спеціальних заходів щодо їх знешкодження і повної ізоляції. На території України знаходиться 2754 полігони для зберігання промислових відходів, 63% з яких з різних причин не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Викликають занепокоєння місця зберігання непри­датних та заборонених до використання пестицидів. Відповідна інфра­структура щодо поводження з токсичними і радіоактивними відходами на сьогодні в Україні відсутня. Побутові звалища є потенційним джерелом забруднювачів довкілля та зростання інфекційної захворюваності насе­лення.

На сьогодні приблизно кожен другий міський житель страждає від шуму автотранспорту в районах проживання. У зонах з високими рівнями авіаційного шуму проживає близько 0,5 млн осіб. Між тим дія акустичної енергії на людину може виявлятися ушкодженням слухової функції, дією на психічне і соматичне здоров’я, впливом на трудову діяльність.

Протягом останніх десяти років рівні забруднення середовища ан­тропогенними джерелами неіонізуючої радіації набагато збільшилися. Рівні опромінення при цьому перевищують природні на 6-7 порядків. Під їх дію підпадає приблизно четверта частина населення України.

За результатами епідеміологічних досліджень експозиція населення в електромагнітних полях з рівнями, що перевищують гігієнічні нормати­ви, розглядається як фактор ризику для здоров’я: спричиняє підвищення рівня загальної захворюваності, поширеності гострої та хронічної патоло­гії у дітей. У ряді випадків електромагнітні хвилі, не впливаючи на поши­реність патології, змінюють характер її перебігу.

Формування професійної патології в Україні зумовлене участю бли­зько 140 шкідливих факторів, в основному у вугільній промисловості, чорній металургії, машинобудуванні, будівництві, виробництві будівель­них матеріалів. Це різні види виробничого пилу, шум, локальна та загаль­на вібрація, хімічні речовини, низькі й високі температури, електромагні­тні, неіонізуючі та іонізуючі випромінювання тощо.