2. Зовнішні водопровідні мережі

Водопровідні лінії діляться на водоводи і водопровідні мережі.

Водоводи виконують функцію транспортуючої ланки від місця водозабору до району споживання води. Як правило водоводи називаються магістральними лініями.

Мережі діляться на кільцеві і тупикові.

Тупикові проектуються тоді, коли допускається перерва в постачанні водою і при умові що розрахунковий тупик має d_y ≤ 100 мм, який передбачається подача води і на пожежегасіння то довжина тупика не повинна бути більшою за 200 м.

Мережі мають ділянки розподільчі і відгалуження.

Для ділянок характерними є шляхові і транзитні витрати води.

а) Трасування водопровідних ліній.

Вибір траси проводиться з врахуванням гідрологічних, топографічних, санітарно-гігієнічних, економічних і технологічних вимог.

Основні вимоги при трасуванні водопроводу:

• охоплення всіх споживачів води;

• мінімальна вартість прокладки водопровідних мереж;

• безперебійна подача води;

• раціональне проходження водопроводу відносно річок, ярів, доріг, цвинтарів і інших перешкод.

Враховуються:

• конфігурація району по споживанню води;

• планування об’єктів;

• рельєф місцевості;

Закладання трубопроводів на глибині

h_закл = h_м+0,5, де

h_м - глибина залягання мерзлого ґрунту

б) Етапи проектування водопровідних мереж.

1. Вивчення матеріалів геологічної розвідки.

2. Склад водоспоживачів і вимоги до якості води.

3. Розташування споживачів.

4. Трасування.

5. Знаходження розрахункових витрат води.

6. Складання розрахункової схеми.

7. Гідравлічний розрахунок.

8. Конструювання і деталіровка водоводів і інших пристроїв.

в) Гідравлічний розрахунок вирішує дві задачі

1. Знаходяться параметри ділянок, тобтознаходяться діаметри труб;

2. Знаходять втрати тиску по ділянках і проводиться гідравлічна ув’язка.

В основі гідравлічного розрахунку покладено формулу ДАрсі-Вейсбаха.

∆ P = ( + ∑ξ) * * p Па

Розшифровка залежності.

Суть ув’язки полягає в тому, щоб втрати тиску від точки розгалуження до абонентів була одинакова.

П ри наявності кілець

нев’язка і не більше10 %

Існують методи:

- Андріяшева

- Матричний метод

- Лобачева - Кроса

Втрата тиску при протіканні води по трубах пропорціональні їх довжині і залежать від діаметра труб, витрати води (швидкості течії), характеру та ступеня шорсткості стінок труб ( тобто від типу та матеріалу труб) та від області гідравлічного режиму їх роботи.

Основною формою інженерної гідравліки, що зв’язує зазначені вище характеристики є формула Дарсі Вейсбаха

∆h = λ* *

де ∆h - втрата тиску, м,

λ - коефіцієнт гідравлічного опору,

l та d - довжина та діаметр труби,

V - швидкість течії води м/сек.

q = 9,81 м/^с2 прискорення вільного падіння,

λ = , де С – коефіцієнт Шезі.

В залежності від матеріалу труб швидкість може бути ,> чи < 1,2 м/сек.

3. Устрій мереж і споруди на них.

Трубопроводи прокладають підземним та надземним методами.

Застосовують напірні водопроводи із чавунних, стальних, азбоцементні, бетонні, залізобетонні, пластмасові і скляні.

Чавунні труби з діаметром від 65 до 1000 мм. З’єднання розтрубне. Довжина труб від 2 до 6 м. Фасонні частини: коліна, відводи, хрестовини, трійники, перехідники. Недолік труб це низька стійкість до ударів, трудомісткість монтажних робіт.

Стальні труби тиск до 2,5-3,0МПа. З’єднання зварне. Мінус – висока корозійність, +- простота в монтажі , стійкість проти ударів.

Азбестоцементні труби.

ВТ 6 – 0,6 МПа

ВТ 9 – 0,9МПа

ВТ 12 – 1,2 МПа

Діаметри від 100 до 500 мм і довжиною від 2950 до 3950 мм.

Позитивні дані низька корозійність і гладенька внутрішня поверхня.

Недолік – дороге з’єднання, мале протистояння ударам.

Залізобетонні труби.

I клас – Р = 1,8 МПа

II клас – Р = 1,3 МПа

III клас – Р = 0,8 МПа

Діаметри від 600 до 1500 мм при довжині 5270 мм.

Пластмасові труди (поліетиленові і вініпластові).

Поліетиленові труби випускають чотирьох типів (Л, СЛ, С і Т) в залежності від максимально допускаємого тиску. Тиск вказується на партії труб.

ф труб від 10 до 630 мм. Довжина 6, 8, 10 і 12 м.

Вініпластові труби. Довжина 5-12 м.

ф труб від 6 до 150 мм.

Тиск 0,25; 0,6 і 1,0 МПа (робочий тиск). З’єднання розтрубні, фланцеві і різьбові. Крім того з’єднання може бути на клею і за допомогою зварювання стиків.

Швидкість зварювання до 15 м/годину.

Недолік – великий коефіцієнт лінійного розширення і старіння пластмас.

Споруди колодязі, дюкери, переходи під дорогами.