- •1. Педагогіка як наука, етапи її розвитку.
- •2. Основні категорії педагогічної науки.
- •3. Сутність пед.. Діяльності вчителя; пед.. Як наука про мистецтво вих.. І виховання.
- •4. Структура педагогіки, система педагогічних наук.
- •5.Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •6.Методи науково-педагогічних досліджень.
- •7. Поняття про особистість та її розвиток, фактори розвитку особистості.
- •8. Поняття про вікову періодизацію розвитку молодої людини, врахування нових психологічних функцій розвитку молодої людини у навчально-виховному процесі.
- •9. Особливості фізич./психіч. Розвитку молодшого школяра, їх врахування у навч.-вих. Процесі.
- •10.Особливості фізич./психіч. Розвитку підліткового періоду, їх врахування у навч.-вих. Процесі.
- •11.Особливості фізич./психіч. Розвитку старшого шкільного віку, їх врахування у навч.-вих. Процесі.
- •Поняття про соціальне, національне, державно-громадянське виховання молоді. Концепція сучасного українського виховання.
- •2. Сутність процесу виховання як взаємодії педагога та учня.
- •3. Поняття про метод, прийом виховання, класифікація методів виховання.
- •4. Умови ефективного застосування методів виховання.
- •5.Характеристика методів словесного впливу на особистість учня, студента.
- •6. Метод організації діяльності учнів, студентів, умови його ефективного застосування.
- •7. Методи формування позитивного досвіду поведінки учнів (гра, вправи, виховні ситуації, встановлення та дотримання правил поведінки).
- •8. Метод стимулювання та регулювання діяльності, поведінки учнів, умови їх застосування.
- •9. Мета, завдання, основні напрями морального виховання молоді.
- •10. Мета, завдання, зміст розумового виховання молоді.
- •11.Мета, завдання, зміст, методи трудового виховання молоді.
- •12. Мета, завдання, зміст , методи естетичного виховання молоді.
- •13. Мета, завдання , методи фізичного виховання молоді.
- •14. Поняття про педагогічне спілкування, його ознаки, етапи організації.
- •15. Правила про умови організації педагогічного спілкування, його бар’єри.
- •16. Стилі та рівні педагогічного спілкування (конкретні приклади (?)).
- •17.Поняття про конфлікт та шляхи його розв’язання.
- •1.Поняття про дидактику , її завдання. Основні категорії дидактики.
- •2. Теорії організації змісту освіти.
- •3. Структура змісту освіти (навч. Предмета, навч. Матеріалу), характеристика його складових.
- •4. Поняття про навчання, сучасні підходи до трактування сутності навчання.
- •5. Структура навчального процесу, характеристика основних компонентів (приклади конкретних дій вчителя з метою реалізації кожного етапу).
- •6.Етапи оволодіння учнями знаннями, уміннями (опис конкретних дій вчителя).
- •7.Функції процесу навчання: освітня, виховна, розвивальна (аналіз можливостей навчального процесу з метою виховання та розвитку учнів).
- •8.Принципи та правила організації навч., їхня зумовленість закономірностями, особливостями процесу навч.
- •9. Шляхи реалізації принципів демократизації та гуманізації навчання, його орієнтації та загальнолюдські та національні вартості (приклади за фахом).
- •10. Дії вчителя за принципом науковості, систематичності та послідовності навч. (пр. За фахом).
- •11. Шляхи реалізації принципів наочності навчання (приклади за фахом).
- •12.Дії вчителя за принципом зв’язку навчання з практикою, життям (приклади за фахом).
- •13.Шляхи реалізації принципу доступності та грунтовності навчання (приклади за фахом).
- •14.Дії педагога за принципом орієнтації навчання та свідому, активну, творчу діяльність учнів.
- •15. Шляхи реалізації принципу емоційності навчання (приклади за фахом).
- •16. Принципи колективного характеру навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів, шляхи його реалізації.
- •18.Класифікації методів навчання, їх аналіз.
- •19.Характеристика методів розповіді, пояснення, лекції у процесі навчання (пр.. За фахом).
- •20.Особливості організації бесіди та діалогу як методу навчання (приклади за фахом).
- •21. Дискусія, форми її організації, вимоги до проведення (приклади за фахом).
- •22. Особливості застосування у навчальному процесі “мозкового штурму” (приклади за фахом).
- •23. Методи розвитку мислення (розумових дій) учнів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, розрізнення, аналогії) (приклади за фахом).
- •25.Практичні методи навчання учнів, їх характеристика (приклади за фахом).
- •26.Форми організації навчання, їх загальна характеристика.
- •27. Типи уроків, їх класифікація.
- •28. Вимоги до проведення сучасного навчального заняття.
- •29. Психолого-педагогічний аналіз навчального заняття.
- •30.Вимоги, види оцінювання навчальних досягнень учнів.
9. Шляхи реалізації принципів демократизації та гуманізації навчання, його орієнтації та загальнолюдські та національні вартості (приклади за фахом).
Принцип демократизації – означає організацію навчального процесу відповідно до умов розвитку суспільства і тенденцій розвитку цивілізації, врахування особливостей навчання залежно від розвитку дитини та використання ефективних форм впливу на неї. Принцип гуманізації дуже близький у своєму понятті, тобто лояльного ставлення до підопічних. Ґрунтується на визначенні таких загальнолюдських гуманістичних цінностей, як доброта, любов, совість, справедливість, милосердя, чесність, гідність, сумління, співчуття тощо. Гуманістичні ідеали підносяться над груповою ідеологією, стають основним критерієм оцінки її вартості. Процеси гуманізації передбачають певну переорієнтацію у вихованні людини, оскільки не ідеологія, а мораль повинна складати її здорову серцевину. Ідеологізована особистість без вироблення моральних засад - соціально небезпечна. Орієнтація на національні вартості => відновлення й оздоровлення духовного коріння люд. Цьому сприятиме формування її історичної пам'яті та національної гідності, зміцнення статусу рідної мови. Формування особистості школяра у процесі навчальної діяльності передбачає поєднання у його свідомості національного та загальнолюдського. Шляхи реалізації: закон про Освіту, в якому чітко вказані засади демократизації. Тобто перш за все навчальний заклад може обирати програму, особисто вчитель її координувати. Такий принцип дає змогу розвивати нове суспільство, яке базуватиметься на засадах демократії. Пр. за фахом: вчитель ін.. мови навчає дітей толерантно ставитись до інших людей/традицій/релігійних поглядів…(?)
10. Дії вчителя за принципом науковості, систематичності та послідовності навч. (пр. За фахом).
Навчання – процес пізнання, взаємодіяльність у процесі якої під керівництвом вчителя пізнають, конструюють знання, виробляють уміння і навички.
Принципи навчання — певна система основних дидакт. вимог до навч., дотримання яких забезпечує його ефективність. Принцип науковості полягає в доборі матеріалу(об'єктивних наукових фактів, понять, законів та закономірностей, теорій відповідних галузей науки, розкриття їх з позицій сучасного рівня науково-технічного прогресу), який відповідав би структурі певної галузі знань і навчального предмета, специфіці його розділів і тем. Учителя він зобов'язує викладати предмет на підставі перевірених наукових даних, розкривати причинно-наслідкові зв'язки явищ, процесів, подій, новітні досягнення науки, зв'язок з іншими науками.
Принцип систематичності та послідовності є похідним від принципу наук., бо кожна наука має свою систему і послідовність викладання в навч. процесі. У школі систематичність досягається послідовним викладом навчального матеріалу, виділенням основного, логічним переходом від засвоєння попереднього до нового матеріалу. Внаслідок цього учні усвідомлюють структуру знань, з'ясовують логічні зв'язки між структурними частинами навчального предмета. Дотримання цього п. забезпечує системність здобуття знань (відповідно і системність мислення) учнів. Навчальний матеріал з нім. мови вивчають двічі: у початковій школі (правила, оповідання), у середній — за системним принципом, завдяки чому досягається послідовність навчання: від простого — до складного. З урахуванням вимог послідовності навчання складають навчальні програми, які передбачають розміщення матеріалу за принципом лінійності (вивчення нового матеріалу з повторенням попереднього: відмінювання дієсл. haben,sein при вивченні утворення мин. часу) та концентричності (без повторення, на більш високому рівні мислення учнів з кожним наступним уроком).
