(Зразок оформлення списоку використаних джерел) список використаних джерел:

1. Конституція України від 28.06.1996 року №254К/ 96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

2. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.93 № 3125-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.

3. Про джерела фінансування органів державної влади: Закон України від 30.06.1999 № 783-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №34.

4. Положення про Державну казначейську службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/215-2015-%D0%BF

5. Положення про Державну аудиторську службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43[Електронний ресурс].– Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/43-2016-%D0%BF

6. Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: Указ Президента України від 13.04.2011 № 466/2011[Електронний ресурс].– Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/466/2011

7. Берлач А.І.Фінансове право України : [навч. посіб. для вищ. навч. закл.] / А. І. Берлач; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна» — К.: Ун-т «Україна», 2008. — 327с.

8. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підруч. - К.: Прецедент: Моя книга, 2007. - 448 с.

9. Жорнокуй Ю. М., Кашкарьова О. В., Колесник Т. В.та ін., Фінансове право : підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки та О. П. Гетманець. - 2-ге вид. доп. та перероб. – Харків : Екограф, 2015. – 500 с.

10. Гетманець О.П., Шуміло О.М., Покотаєва О.В. та ін; Податкове право України : навч. посіб. / за ред. О.П. Гетманець, О.М. Шуміла. – Київ: Хай-Тек Прес, 2013. – 432 с.

11. Кучерявенко М.П., Дмитрик О.Д., Лукашев О.А. та ін.; за ред. Кучерявенка М.П. – Х. : Фінансове право / Право, 2016. – 440 с.

Рецензія на програму виробничої практики

для підготовки здобувачів першого освітнього рівня вищої освіти

денної та заочної форми навчання

галузь знань 0304 «Право»

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

Виробнича практика є заключною частиною навчального процесу і проводиться після проходження здобувачами вищої освіти теоретичного курсу навчання у відповідності з Освітньою програмою підготовки здобувачів першого (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Основними завданнями практики є: узагальнення, систематизація, вдосконалення знань і навичок зі спеціальності, перевірка можливості самостійної роботи у сфері юридичної практики, яка характеризується розглядом юридичних справ, здійсненням юридично значущих дій. Як відомо, професійна діяльність здобувача вищої освіти пов’язана з необхідністю використання різних методів і засобів юридичної техніки.

Метою виробничої практики є:

• закріплення, поглиблення і розширення теоретичних знань, одержаних здобувачами вищої освіти при вивченні предметів Освітньої програми, набуття навиків, умінь та практичного досвіду (вміти самостійно вирішувати певні питання юридичного значення; набути навички розв’язання реальних завдань, використовуючи знання відповідних галузей права), виховання потреби систематично поновлювати свої знання та застосовувати їх у практичній діяльності.

Визначена мета виробничої практики досягається через вирішення таких завдань закріплення та поглиблення теоретичних знань, одержаних здобувачами вищої освіти у процесі навчання, уміння творчо застосовувати одержані знання в муніципально-правовій, судовій, правоохоронній, господарсько-правовій та іншій юридичній діяльності.

У результаті проходження виробничої практики здобувачі вищої освіти повинні досягти мети та завдань практики.

К.ю.н., доцент

кафедри кримінального права

та кримінології Н.А. Жерж