2 День 23.03.2015

с. Воронівка – с. Актове Пройдена відстань – 3 км Ходовий час – 1 годин Метеорологічні умови – сонячно

Швидкий підйом, щоб вийти о 8,00, бо хочемо в Актовському каньйоні по орієнтуватися хоч пів дня, як домовлялися з вечора, благополучно зірвався, не зважаючи на те, що більшість дітвори зібралася біля вогнища ще о 6-й ранку. Дуже всі позамерзали! Не підходять наші спальники навіть до +5^оС, а до заморозку й поготів! Розкачати новачків важко, - будемо вчити поступово!

Вийшли з горем пополам о 9,00. Яке ж було здивування, коли всього через 20 хвилин нам відкрився вид на с.Актово!!! А через 40 хв. Ми вже переправлялися через брід на правий берег Мертвоводу, в районі проведення «Партизанської іскри» біля нижнього Актовського кар’єру . Гріх було маючи прекрасні топографічні карти цієї місцевості, не використати таку можливість поставити шикарну дистанцію, і повчити малечу орієнтуванню. Заодно новачки познайомилися з місцевістю майбутньої «Партизанки» цього року, та й взагалі з краєвидами, щоб побачити які,люди платять добрячі гроші. Заповідні місця «Гранітно-степового побужжя», - унікальне місце, про яке ми докладніше зупинимося в розділі – краєзнавча робота. Фото-8.

Вже давно ми знайомі з директором Актовської школи Кухонько Ганною Михайлівною. Крім того, при підготовці до зимового походу, був отриманий Наказ відділу освіти Вознесенської райдержадміністрації, про організацію ночівлі групи під час походу в школах населених пунктів по маршруту. Беручи до уваги різке пониження температури, ми зв’язалися з Ганною Михалівною, яка люб’язно і без проблем запросила нас до школи.

Навпроти парадного виходу зі школи є покинуте, напіврозвалене обійстя, на території якого нам було дозволено організувати багаття для приготування їжі. Вода в школі. Дров багато. Нам навіть включили бойлер з гарячою водою. Школа хоч і не обігрівається під час канікул, але аудиторія, що нам виділили виходить вікнами на південь і дуже добре прогрівається. Тому ночувати було дуже комфортно.Фото-9.

3 День 24.03.2015р.

с. Актове – рад. до с.Петропавлівка – с.Актове Пройдена відстань – 6 км Ходовий час – 6 годин Метеорологічні умови – сонячно

Підйом зробили о 7-00. Сніданок організований вчасно (навіть не віриться). Так як табір знімати не потрібно, то о 8-00 нам вдалося вийти. Сьогодні по плану у нас радіальний вихід до Петропвлівки, по каньйону р. Мертвовод . Є чудова топокарта еліти, що сягає майже нашої цілі, тому ми вибрали таку тактику руху: Чотири тренери: Костюков, Рижков, Таран та Яроцька, розділили групу на рівні частини. Учні одної групи ставили КП, а інші шукали. Потім мінялися місцями. Загальний напрямок руху був від моста ч/з Мертвовод по правому берегу проти течії до скелі з цікавою назвою «Тещин язик»Це майже Петропавлівка. В село йти немає сенсу. Перед останнім плесом на лівий беріг є кладка. До речі, на лівому березі прямо в районі кладки в річку впадає глибокий яр по дну якого тече струмок – в сенсі питної води, а на правому – прекрасні скелі для лазіння (див. фото-14).

Є також гарні місця для стоянки і безліч дров. Рекомендуємо. Ну а ми в цьому місці повертаємо назад і в тому-ж стилі синтезу радіалки з орієнтуванням, але тепер по лівому берегу, рухаємося назад до Актово. Був ще третій аспект активності цього дня: з місцевими жителями була проведена краєзнавча робота. Ми вияснили старовинні назви даної місцевості, а саме: - низина з плесом, перша вище течії від моста зветься «Садовник». Там дійсно колись був сад, але коли Хрущов наклав на сади податок, то майже всі чудові сади по Україні були нещадно вирубані. – далі підіймається височезна і гарна гряда скель,серед якої знаходиться «Страшне». Одна із легенд розказує, що якийсь заїзжий пан мчав на кареті по полю над скелями, звідки дійсно не видно прірви, та й зірвався вниз з усією сім’єю. С тих пір місце трагедії так і називають лише прикметником без іменника: «Страшне!» Див. фото-10. За «Страшним» розкидається величезна низина, яка називається «Бузинник». Назва зрозуміла, - бузини там і зараз достатньо. На лівому березі свого часу розташовувалися табори під час гірських змагань «Веснянка», та «Золота осінь», які на жаль тепер якщо і проводяться, то лише номінально.

Для селян Актово, ця галявина являється тирлом для корів. А в верхній частині галявини, під скелею, біля старої верби – знаходиться відоме джерело: «Добра вода».Фото-11. Вода дійсно дуже смачна і чиста, на відміну від інших джерел Мертвоводу, що гірчать. До речі стародавні греки називали Мертвовод - «Крінікрі», що так і перекладається – гірка вода. Відомо, що раніше, коли Південний Буг був такий чистий, що люди вільно пили з нього воду, то після містечка Соколи, яким раніше був наш Вознесенськ, і в Бугу, після впадіння в нього Мертвоводу, вода ставала гіркуватою і вже не такою смачною. А ми йдемо далі… Після джерела річка знову поринає в глибокий каньйон. Скелі сягають 30 метрів! На лівому березі до них гарний підхід, що дозволяє наводити скельні дистанції, проводити тренування і змагання. Одну з них я шлямбурив персонально. В самому вузькому місці каньйону є достатня глибина для купання, куди й ходить місцева дітвора. Там же знаходиться невеликий водоспадик, що утворює природне джакузі.Фото-12. Влітку задоволення неймовірне! Саме з цього місця і починається частина каньйону, який місцеві називають «Гамазеня». Історія назви канула в лету… Можливо це було чиєсь прізвище… Див.фото-13.

А ми тим часом добряче зморені добралися до села. Починає сутеніти. Обчислити пройдений шлях неможливо… Тому захищаємо лиш те що пройдено по карті. Ночівля в тій же школі.Дякуємо Ганні Михайлівні . Вдень сонячно , але сильний північний вітер, а вночі температура знизилася до -5 по Цельсію.