4 День 25.03.2015

с.Актове – с. Трикрати

Пройдена відстань – 13 км Ходовий час – 4,5 години Метеорологічні умови – сонячно

Старт о 8-30. Фото біля школи на пам'ять і спускаємось по селу на північ до річки.Фото-15. Переправу мі знайшли ще вчора на краю «Садовника», тому обходити через міст нема потреби.Фото-16. Трішечки легенького вільного лазіння, добавило цікавинки…див. фото-17.

Вибравшись на толоку, ми направляємось на Пн-Пн-З до Трикратського лісу. Від першої на шляху лісосмуги по діагоналі переходимо величезне поле, яке використовується як пасовище.Фото-18. Перпендикулярно нашому руху проходить ґрунтова дорога, а ми прямуємо до струмка зі смішною назвою «Сопливець». Та хто бачив той струмок влітку, коли він пересихає, то назва стає зрозумілою. Далі наш маршрут буде йти майже весь час вздовж струмка, який витікає з лісового озера «Василевої пасіки» і впадає в Мертвовод поряд з мостом на в’їзді в Актово. А поки що, через чагарники, які дуже затрудняють путь, ми добралися до знаменитого «Столітнього» дуба. Правда йому значно більше. По оцінкам спеціалістів не менше 500 років. На даний момент це найстаріший дуб на півдні України! Див.Фото-19. Докладніше про нього читайте в розділі краєзнавство. Час руху до дуба 55хв. і це перший привал. Якщо від дуба піднятися 150м на Сх вгору по ярку і далі по малопомітній стежці, то ми б вийшли на ґрунтову дорогу, що йде вздовж лісу до Братського шосе, куди нам і потрібно, але не цікаво. Тому ми йдемо по лісі, вздовж струмка. Молодий підлісок сильно уповільнює рух. Тому шматок лісу, що зветься «Виноградний сад» ми проходимо за 50 хв. Далі починається «Миронів сад». Розрив між цими частинами видимий. Ліс тут звужується, з права по ходу (орографічно зліва) приходить широка балка, заросла чагарниками глоду та терену, а струмок протікає по скельному виходу, дуже гарному, висотою 3-5 м. Див. фото-20. Далі ліс знову розширюється, а струмок перетворюється на величезне… не озеро, а скоріш болото, повністю заросле очеретом. Через 30 хв руху ми знаходимо гніздування сірих чапель. Читав я про них багато, а вживу побачив вперше, враження незабутні! Це єдине гніздування сірої чаплі у Миколаївській обл.. Див. фото-21,22. Поряд з гніздуванням знаходимо кормушку для косуль, навіть зі свіжими брикетами солі. Заповідник таки працює! І це радує! На фото добре видно масштаби болота.Фото-23.

Біля чапель вийшов не запланований привал. До Братської траси вийшли за 15 хв. На годиннику 11-30, але далі йти до Трикрат по трасі, тому вирішуємо тут, біля старого мосту пообідати. На фото-24, міст добре видно. Вода поряд, дров навалом.

Рушаємо в 13-40. До Трикрат дійшли за 40 хв.Фото-25,26. По ходу додзвонилися до дому з приводу погоди. Все ще заморозки. Тому повертаємо наліво, до школи.. Часу ще вдосталь і ми намотуємо кілометри по лабіринту з рюкзаками. А заодно проводимо краєзнавчу роботу. Трикратська школа знаходиться на території маєтку Скаржинських. Фото-27. Там зараз школа мистецтв і бібліотека. Ми проходимо весь лабіринт з дубами, протоками, містками, на жаль, сухим водоспадом, що дивно для цієї пори року.Фото-28,29,30. Піднімаємось на північ по лісі і повертаємось на лівий берег р. Арбузинки по підвісному містку в чудовому стані.Фото-31. Загальне коло від школи до школи потягне не менше 3-х км.

Директор школи Багнюк Віталій Михайлович – дуже привітна і гостинна людина. Вибрав для нас самий теплий клас. Прямо на території школи виділив місце для багаття і забезпечив дровами. Щира від нас подяка і повага! Ну і звичайно в розділі краєзнавство ми ще згадаємо Віталія Михайловича добрим словом.