- •1. Гасло «Новини без поглядів»: хто запровадив в журналістській практиці?
- •2. Яким процесам в Україні може посприяти якісна аналітична журналістика (за і.Михайлином)?
- •3. Які ознаки притаманні аналітичному матеріалу? (Джерело: Чи є аналітика в українських змі?)
- •4.Поняття «аналізу». Вимоги до журналіста-аналітика.
- •5. Змістовно-логічна група методів аналітичної журналістики (індуктивний, дедуктивний, гіпотетичний, історичний): застосування на практиці
- •6.Жанр «репортаж» за Івом Аньєсом. Методика його підготовки.
- •8) Цілі та структура коментаря (За Тертичним)
- •9. Коментар і колонка: спільні та відмінні ознаки (за посібником «Основи творчої діяльності журналіста» за ред. Корконосенка).
- •10. Визначення статті в різних дослідників.
- •11. Жанрові ознаки статті
- •12. Назви 2-3 українських періодичних видань, де можна прочитати фахові коментарі на актуальні теми.
- •13.Передова (редакційна стаття): приводи і мета
- •14. Особливість загальнодослідницької статті (за о.Тертичним).
- •15.Особливість практично-аналітичної статті
- •16. Мета полемічної статті:
- •17. Назви 2-3 українських періодичних видань, де публікуються практично-аналітичні статті ?
- •18. Що є предметом журналістського розслідування?
- •19. В чому полягає особливість роботи з документами і фактами під час журналістського розслідування?
- •20. Особливості роботи журналіста розслідувальника Гюньтера Вальрафа
- •21. Основні інструменти для здійснення моніторингу.
- •24. Специфіка літературної, театральної, кінорецензій, їх спільності та відмінності.
- •25.Назвіть два будь-яких засоби масової інформації, де вміщають рецензії різних видів.
- •26. З історії жанру «огляд».
- •27. Цілі і предмет жанру «огляд». Основна мета огляду засобів масової інформації.
- •28. 28.В чому полягають недоліки аналітичних публікацій згідно із позиціями експертів, які моніторять їх?
- •30. Умови якісної комунікації за ватиканським журналістом Шоном Патріком Лавветом.
- •31. Які основні теми порушують журналісти, висвітлюючи воєнні події на Сході України?
5. Змістовно-логічна група методів аналітичної журналістики (індуктивний, дедуктивний, гіпотетичний, історичний): застосування на практиці
Індукція – перехід від конкретного до загального. Існує два види індукції – повна і неповна. При повній індукції При повному виді індукції умовивід про весь клас предметів (явищ) робиться на підставі вивчення кожного з предметів цього класу, при неповній - тільки окремих. Журналісти частіше роблять узагальнення на основі знання окремих явищ, а не всіх, тобто користуються неповною індукцією.
Дедукція. Вона являє собою розвиток думки від більшої спільності знання до меншої (іноді - від одиничного до часткового).
Гіпотетичний метод. Він виходить з необхідності виходу за межі безпосереднього, сьогоднішнього стану розвитку явища. За допомогою цього методу дослідник (у тому числі журналіст), спираючись на сукупність відомих йому фактів, робить спробу передбачити розвиток явища, що вивчається, в майбутньому. Без висунення гіпотез неможливий розвиток людського знання, рух до істини.Цей метод в сучасній журналістиці виявляється найчастіше у формах здогадки, припущення, заснованих не на теоретичному аналізі закономірностей суспільного розвитку (що характерний для творчості учених-аналітиків), а на колишньому досвіді, емпіричних спостереженнях. Гіпотетичний висновок, заснований на достовірних фактах, здатний дати дійсне знання про майбутнє. Але оскільки круг таких явищ обмежений, те знання, отримане гіпотетичним методом, носить імовірнісний характер.
6.Жанр «репортаж» за Івом Аньєсом. Методика його підготовки.
Репортаж – стаття або серія статей, в яких журналіст живо розповідає те, що він бачив і чув (словник Petit Robert).
Підготовка:
кілька ідей на тему
визначити маршрут
визначення контактних осіб
владнати матеріальні питання
знати обсяг
обрати свій кут зору
Активний спостерігач:
сприймати враження
увага до подробиць
люди, ще раз люди
дати себе прийняти
вміти пересуватися
думати про свою аудиторію
солідарність на місці події
фото
7. Визначення ключової ідеї за Івом Аньєсом.
Ключова ідея – основна інформація, ідея, яка домінує.
Якщо журналістський матеріал не побудований навколо ключової ідеї, то комунікація відбувається не належним чином: відбувається змішування елементів, другорядний елемент може стати головним, нерозуміння інформації, спотворення повідомлення, зрештою, незапам’ятовування інформації)
Таким чином, основоположним принципом журналістики є здійснення відбору інформації за рахунок вибору ключової ідеї, з якої випливатиме кут зору (або вісь) статті.
Два види ключових ідей:
- Ключова ідея поточної події (застосовується для новинарної статті і дає відповідь на запитання хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Навіщо?)
- Ключова ідея огляду, дослідження, думки, репортажу (ключова ідея має показати висновки, зроблені автором, виділити ключову інформацію в комплексі, ключову ідею зі слів респондента, з коментаря тощо)
Ключову ідею потрібно написати перш ніж узятися за саму статтю, перш ніж розробляти план. Написати її у найбільш стислій формі, одним або двома реченнями.
