- •1. Гасло «Новини без поглядів»: хто запровадив в журналістській практиці?
- •2. Яким процесам в Україні може посприяти якісна аналітична журналістика (за і.Михайлином)?
- •3. Які ознаки притаманні аналітичному матеріалу? (Джерело: Чи є аналітика в українських змі?)
- •4.Поняття «аналізу». Вимоги до журналіста-аналітика.
- •5. Змістовно-логічна група методів аналітичної журналістики (індуктивний, дедуктивний, гіпотетичний, історичний): застосування на практиці
- •6.Жанр «репортаж» за Івом Аньєсом. Методика його підготовки.
- •8) Цілі та структура коментаря (За Тертичним)
- •9. Коментар і колонка: спільні та відмінні ознаки (за посібником «Основи творчої діяльності журналіста» за ред. Корконосенка).
- •10. Визначення статті в різних дослідників.
- •11. Жанрові ознаки статті
- •12. Назви 2-3 українських періодичних видань, де можна прочитати фахові коментарі на актуальні теми.
- •13.Передова (редакційна стаття): приводи і мета
- •14. Особливість загальнодослідницької статті (за о.Тертичним).
- •15.Особливість практично-аналітичної статті
- •16. Мета полемічної статті:
- •17. Назви 2-3 українських періодичних видань, де публікуються практично-аналітичні статті ?
- •18. Що є предметом журналістського розслідування?
- •19. В чому полягає особливість роботи з документами і фактами під час журналістського розслідування?
- •20. Особливості роботи журналіста розслідувальника Гюньтера Вальрафа
- •21. Основні інструменти для здійснення моніторингу.
- •24. Специфіка літературної, театральної, кінорецензій, їх спільності та відмінності.
- •25.Назвіть два будь-яких засоби масової інформації, де вміщають рецензії різних видів.
- •26. З історії жанру «огляд».
- •27. Цілі і предмет жанру «огляд». Основна мета огляду засобів масової інформації.
- •28. 28.В чому полягають недоліки аналітичних публікацій згідно із позиціями експертів, які моніторять їх?
- •30. Умови якісної комунікації за ватиканським журналістом Шоном Патріком Лавветом.
- •31. Які основні теми порушують журналісти, висвітлюючи воєнні події на Сході України?
8) Цілі та структура коментаря (За Тертичним)
Коментар – невеликий авторський виступ, у якому тлумачаться факти з різних сфер людської діяльності
Цілі коментаря:
- Скеровувати увагу аудиторії на важливі новинні факти, що виходять на перший план громадського життя, оцінювати їх
- Ставити коментовану подію у зв’язок із іншими, з’ясовувати причини цієї події
- Формулювати прогноз коментованої події
- Обґрунтовувати, як правило, за допомогою прикладів, необхідні способи поведінки або вирішення завдань
Структура коментаря:
- Повідомлення про коментовану подію і формулювання завдання коментаря
- Виклад коментованих фактів, думок, деталей
- Формулювання тез, які відображають стосунок автора до відображуваної події, виклад їх на початку тексту або безпосередньо вслід за постановкою запитань, що виявляють сутність коментованої події
Усі названі структурні елементи обов’язково мають бути наявні в коментарі.
9. Коментар і колонка: спільні та відмінні ознаки (за посібником «Основи творчої діяльності журналіста» за ред. Корконосенка).
Коментар:
не є вичерпним аналізом певної події. Предметом розмови може бути новина, а може - факт, вже оприлюднений раніше. Важлива тут не швидкість передачі повідомлення, а точка зору на подію.
Основа - міркування з того чи іншого приводу, автор пропонує аудиторії (погоджуючись або не погоджуючись з позицією публіциста) самій зробити певні висновки;
у коментарі головне - прогностична оцінка факту або події. Важливо підкреслити, що даний прогноз - лише один з можливих варіантів. Автор орієнтується на емоційний відгук аудиторії.
цілісність тексту забезпечується цілісністю особистості автора і його позицією.
Колонка:
автор виступає в ролі героя-оповідача або персонажа-маски (в комічному варіанті колонки), чия точка зору, власне, і є предметом дослідження. У цьому відношенні колонка близька есе .Автор вводиться в оповідання як особа роздумують і переживає.
колонка як оперативний відгук на подію (або - що відбувається) є полемічна. Цим вона і відрізняється від коментаря, в якому думка публіциста далеко не завжди містить опозицію описуваного факту. Колумніст не уточнює, не пояснює факт чи виниклу ситуацію - він виступає по відношенню до них опонентом.
оскільки у колонці, як правило, погляд автора не збігається із загальноприйнятою точкою зору, він пропонує нове уявлення про ситуацію. Персональний точка зору - смислове ядро колонки.
Колонка - це завжди прямий діалог з аудиторією, розрахований на контакт зі слухачами. У колонці обов’язковий зв’язок з читачем.
Отже, коментар - жанр публіцистики, що представляє собою оперативний відгук на конкретні події у формі монологу автора, запрошує аудиторію до роздумів. Колонка - монолог публіциста, що пропонує в образно-емоційній формі свою оцінку фактів і явищ дійсності.
10. Визначення статті в різних дослідників.
За Здоровегою: У статті чітко розвичається визначена думка, у якій співвідносяться факти, події та явища.
За Кузнєцовою: Стаття – це синтетичний жанр публіцистики, використовуючи аналітику, досліджує соціальну проблему, щоб показати його причини, наслідки для вдосконалення життя.
За Тертичним: Стаття – аналітичний жанр створений для аналізу суспільно – важливих подій, процесів, явищ і закономірностей, о впливають на них.
Стаття – найважливіший аналітичний жанр журналістики, що на підставі розгляду та зіставлення значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоретично узагальнює проблеми соціальної дійсності.( І. Михайлин)
