28,01,1919Р.- Військові польові суди

Надзвичайні військові суди

Вищі військові суди

65.Падіння Директорії. Варшавський і Ризький договори.

Тривалість періоду влади тієї чи іншої політичної сили залежить від того наскільки правильно обрано форму правління і державний режим, наскільки міцними будуть основи соціально-економічного розвитку і як повно все це буде втілене в правові форми. Скрутно доводиться тим політикам, які приходять до влади лише внаслідок заперечення всього того, що було досягнуто попередніми режимами. Яскравий приклад цього —Директорія.

Непослідовність щодо вибору напрямку державного будівництва призвела до парадоксальної ситуації: Москва звинувачувала Директорію в буржуазно-націоналістичній контрреволюції, а західноєвропейська преса — в більшовизмі. Істина знаходилась десь посередині. Директорія намагалася поєднати неможливе: європейський парламентаризм і радянську владу. Але далі стандартних політичних і соціально-економічних гасел Директорія не пішла. Фінальним акордом українського парламентаризму став Конгрес Трудового Народу, на папері залишилася нова Конституція УНР, так і не вдалося здійснити принцип поділу влади, не існувало єдиної програми законодавчого забезпечення державотворення. Все це для нас є не просто сторінками історії. В них ми бачимо цілком актуальні проблеми сьогодення, і навіть негативний досвід наших попередників має неоціненне значення.

Розглядаючи період 1917—1920 рр., доходимо висновку, що найбільш негативну роль у формуванні молодої української державності відіграло протистояння політичних і громадських сил, що в кінцевому підсумку і призвело до її падіння.

Прорахунки й амбіції українських національних політичних сил, а також допомога російських більшовиків українським товаришам по партії призвели до встановлення радянської влади на більшій частині України.

Але були і позитивні здобутки. Українська державність тяжіла до республікансько-президентської форми правління. За формою державного устрою — це була унітарна держава, яка схилялася до федерації, за формою державного режиму—демократична держава, яка прийшла до цього через сильну владу (гетьманський режим).

Загалом це був період відродження і консолідації української нації, формування і становлення національно-державних інститутів, зростання національної свідомості. І хоча українська демократична державність не утвердилась, вона зуміла заявити про себе на повний голос.

66.Становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії та організаційно-правові передумови утворення ЗУНР. Організація та структура державного апарату ЗУНР.

16,10,18р.-імп. Карл1-видав маніфест про проголошення Австро-угорщини на федеративну державу, утв. «союзних коронних земель»;

18,10,18р.-у Львові – збори всіх укр. послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представники від політ. партій.ЗБОРИ обрали УКР, НАЦІОНАЛ, РАДУ- політ. представника укр. народу в АВСТРО_УГОРЩ. на чолі з Є. ПЕтрушевичем;

19,10,1918р.-Прокламація УНРади;

в ніч на 1,11,18-стрілецькі частини зайняли важливі урядові установи у Львові;

9 листоп.- УНРада прогол. ств. ЗНР

13,11,1918р.-Тимчасовий основний закон про держ. самостійність уккр. земель колишньої А.-У.: - назва ЗУНР;-визначення кордонів ЗУНР;-вищим орг. держ. влд.- Установчі збори (сейм);-затв. герба прапора;-президент Є.Петрушевич.

Законодавчий орган

УНРада Президія УНР

Комітет (Виділ) УНР (04,01,1919)

виконавчий орган: Державний секретаріат

Компетенція УНР:-формув. урядово-адміністр.апарату ;- визначення соц.-економ. параметрів держави;-міжнародні відносини;-законодавство.

Президія УНР (04,01,19р.)

Склад: -президент-Є. Петрушевич; заступники-Бачинський, Вітик, Попович

Компетенція: -скликання УНР,-діловодство УНРади.

9,11,1918р.-УНРадою сформовано уряд-Держ.Секретаріат на чолі з Левицьким

Комітет (Виділ)УНРади :

- президент-Петрушевич;

-9членів;

Компетенція:-призначення уряду,-міжнародні відносини;-затвердж. законів;-проголошення амністії.