- •Еволюція концепцій глобалізації. Форми глобалізації.
- •Специфіка та характер взаємозв’язків між су
- •Секторальна структура глобальної економіки та її диверсифікація.
- •Глобальні стратегії транснаціональних корпорацій та їх модернізація.
- •Людський вимір постіндустріалізму.
- •Глобальна економіка та її системна сутність.
- •Сучасні асиметрії глобального розвитку.
- •Об’єктивна природа економічного циклу та критерії його глобальної ідентифікації.
- •Інноваційно-креативний компонент глобального бізнесу.
- •Державна економічна безпека в глобальних умовах.
- •Сучасні імперативи економічної глобалізації.
- •Формування глобальної моделі міжнародного поділу праці.
- •Глобальний бізнес: сутність та економічна природа.
- •Глобальна інституалізація економічного розвитку.
- •Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •Ключові суперечності економічної глобалізації.
- •Глобальний ринок: економічна природа та структурні елементи.
- •Трансформація ролі держави в сучасних умовах.
- •Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •Глобальний ринок праці: економічна природа
- •Інтелектуалізація глобальної економічної діяльності.
- •Країни-системи в глобальній економіці.
- •Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах.
- •Особливості та приклади сучасних дезінтеграційних процесів в глобальній економіці.
- •Світові та глобальні міста як суб’єкти глобальної економіки.
- •Секторальний вимір наслідків глобальної економічної кризи.
- •Ісламська модель глобального економічного розвитку.
- •Система критики глобальних процесів.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •Причини та фактори глобалізації товарних ринків.
- •Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •Економіка знань та фактори її формування.
- •Особливість фінансової глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації фінансових ринків.
- •Механізми антициклічного регулювання глобальної економіки.
- •Транснаціоналізація як ключовий фактор формування глобальної світової економіки.
Специфіка та характер взаємозв’язків між су
Секторальна структура глобальної економіки та її диверсифікація.
Галузева структура економіки являє собою сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного поділу праці і відіграють специфічну роль у процесі розширеного виробництва. Традиційно галузева структура світової економіки подається таким чином: 1. Промисловість.2. Сільське господарство.3. Будівництво.4. Виробнича інфраструктура.5. Невиробнича інфраструктура (сфера послуг). Така класифікація заснована на міжнародних стандартах формування структурних елементів світової економіки: вона виходить з Міжнародної стандартної галузевої класифікації усіх видів економічної діяльності і Міжнародної стандартної класифікації занять, що, у свою чергу, є складовими частинами системи національних рахунків. Кожна з цих базових галузей може далі підрозділятися на укрупнені галузі, підгалузі і види виробництва. Галузеві пропорції, або галузева структура, являють собою співвідношення питомих ваг окремих галузей. Первинні галузі – сільське господарство і видобувна промисловість. Вторинні галузі – обробна промисловість, електроенергетика і будівництво, що використовують сировину первинних галузей. Третинний сектор – сфера послуг (фінанси, страхування, освіта, культура, наука, охорона здоров'я, ділові й інші послуги), транспорт, торгівля і зв'язок.
Глобальні стратегії транснаціональних корпорацій та їх модернізація.
Створення великих інтегрованих корпоративних структур – концернів, холдингових компаній, ПФГ, які спроможні забезпечити концентрацію капіталу, залучення значних інвест ресурсів та широкомасштабне впровадження сучасних технологій є об’єктивним явищем сучасних ек процесів. Останнім часом по всьому світу почастішали операції захоплення, скуповування, дружнього придбання компаній, а також виділення, акціонування і приватизації, диверсифікації.
Консолідація - Форма злиття двох корпорацій з утворенням нової корпорації та передачею їй активів обох корпорацій, які втрачають свою самостійність і припиняють існування як юридичні особи.
варто відмітити, що модифікація корпоратив структур за рахунок сітьових принципів управління передбачає:
- Перехід від вузької функціонал спеціалізації до інтеграції у складі;
- Де бюрократизацію, зменш ієрарх рівнів, відмова від формалізації
- Децентралізація збутових і вироб функ-ії
- Створ автономних груп всередині великих компаній
- Філіальні форми зв’язку
- Зростання інноваційності
Стратегія інтегруючої консолідації – збільшення ринкової частки рахунок приєднання конкурентів, аж до перетворення їх у власні лінійні або автономні підрозділи; завдання – використовуючи методи цінової і нецінової конкуренції привернути стратегічного конкурента на свій бік: спочатку як рівноправний партнер, потім – молодшого партнера, і, зрештою перетворити його у власний підрозділ; відбувається за допомогою приєднання фірми-конкурента або її поглинання.
Консолідація через створ концерну – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фін залежності від одного чи групи підприємців, зберігають права юр особи, Одна з найпоширеніших форм монополістичних об’єднань.
Через створ холдингу – сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній. Характерна Концентрація акцій фірм різних галузей і сфер економіки або фірм, розташованих в різних регіонах, централізація управління.
Через картель – найпростіша форма монополістичного об’єднання. кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність.
Через синдикат – договірне об’єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами.
Як свідчить світова практика, основною формою консолідації у банківському секторі є об’єднання – злиття та поглинання. Злиття – це об’єднання на рівних умовах двох або більше банків, а поглинання чи приєднання – це безпосереднє здобуття (безконфліктне чи ні) контролю одного банку над іншим.
Операції поглинання поділяють на: Фін поглинання здійснюється корпораціями, які належать до різних галузей і не пов’язані спільним ринком. Стратегічні поглинання – це поглинання, які здійснюються корпораціями однієї і тієї ж галузі і/або пов’язані спільним ринком, постачальниками.
За зв’язком з бізнесом виділяють:
- горизонтальні: об’єднання в одній сфері бізнесу з метою збільшення частки на ринку та зниження собівартості продуктів і послуг, прикладом є об’єднання між банками;
- вертикальні: злиття різних видів бізнесу, наприклад об’єднання нафтодобувної компанії та нафтопереробного заводу;
- функціональні: злиття різних видів бізнесу за умови збереження певної їхньої самостійності з метою захисту від непередбачуваних змін на ринку, наприклад злиття банківських установ і страхових компаній.
Основні причинами, які стимулюють процес консолідації: посилення конкуренції, що призводить до зниження прибутковості бізнесу; об’єднання за рішенням акціонерів з метою активізації бізнесу; поглинання з метою завоювання більш вигідних позицій на ринку; пошуку більш вигідного режиму оподаткування; покращання іміджу; посилення регулятивних вимог.
