- •Еволюція концепцій глобалізації. Форми глобалізації.
- •Специфіка та характер взаємозв’язків між су
- •Секторальна структура глобальної економіки та її диверсифікація.
- •Глобальні стратегії транснаціональних корпорацій та їх модернізація.
- •Людський вимір постіндустріалізму.
- •Глобальна економіка та її системна сутність.
- •Сучасні асиметрії глобального розвитку.
- •Об’єктивна природа економічного циклу та критерії його глобальної ідентифікації.
- •Інноваційно-креативний компонент глобального бізнесу.
- •Державна економічна безпека в глобальних умовах.
- •Сучасні імперативи економічної глобалізації.
- •Формування глобальної моделі міжнародного поділу праці.
- •Глобальний бізнес: сутність та економічна природа.
- •Глобальна інституалізація економічного розвитку.
- •Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •Ключові суперечності економічної глобалізації.
- •Глобальний ринок: економічна природа та структурні елементи.
- •Трансформація ролі держави в сучасних умовах.
- •Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •Глобальний ринок праці: економічна природа
- •Інтелектуалізація глобальної економічної діяльності.
- •Країни-системи в глобальній економіці.
- •Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах.
- •Особливості та приклади сучасних дезінтеграційних процесів в глобальній економіці.
- •Світові та глобальні міста як суб’єкти глобальної економіки.
- •Секторальний вимір наслідків глобальної економічної кризи.
- •Ісламська модель глобального економічного розвитку.
- •Система критики глобальних процесів.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •Причини та фактори глобалізації товарних ринків.
- •Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •Економіка знань та фактори її формування.
- •Особливість фінансової глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації фінансових ринків.
- •Механізми антициклічного регулювання глобальної економіки.
- •Транснаціоналізація як ключовий фактор формування глобальної світової економіки.
Сучасні імперативи економічної глобалізації.
Імперативи глобального роз- витку являють собою обов’язкові, об’єктивно зумов- лені принципи поводження суб’єктів глобальної сис- теми, напрямки, форми і методи господарювання, механізми, інструменти і засоби їх реалізації, що мають обов’язковий характер і використовуються в межах створюваного правового поля, що відбиває суспільні глобальні інтереси. Ключовими сучасними імперативами глобально- го розвитку є: 1) політичні; 2) науково-технологічні; 3) інформаційні; 4) культурні; 5) екологічні; 6) люд- ського розвитку; 7) соціально-економічні. У першу чергу коротко охарактеризуємо систему сучасних імперативів глобального розвитку.
Політичні імперативи глобального розвитку пе- редбачають трансформацію уніполярної моделі сві- тоустрою, в якому спостерігалося домінування США як лідера економічних і технологічних процесів, у поліполярну модель з посиленням ролі регіональних інтеграційних блоків та нових центрів світового еко- номічного суперництва (Китай, Індія, Росія, країни близькосхідного регіону).
У свою чергу науково-технологічні імперативи глобального розвитку проявляються у прискоренні науково-технічного прогресу країн через їх залучен- ня до процесу розробки ключових інновацій та їх ко- мерціалізації [6, с. 87].
Щодо глобальних інформаційних імперативів, то основною їх закономірністю є феномен інформацій- ного глобалізму, який перетворює інформацію в най- важливіший економічний ресурс та спонукає країни до масового впровадження в усі сфери людської жит- тєдіяльності інформаційних технологій. Щодо культурних імперативів, то тут слід зазначи- ти, що логіка глобалізацій них процесів в галузі куль- тури підкоряється іншим законам, ніж в економіці, по- літиці, фінансовій сфері. Це пов’язано з тим, що якщо гомогенізація, універсалізація цивілізаційного матері- ального компонента можлива, то в області духовного стримування досить проблематична [4, с. 19]. Єдиним можливим способом взаємодії культур у сучасному світі стає діалог, тобто рівне партнерство, де як логіка розуміння іншого виступає принцип до- датковості.
У свою чергу екологічні імперативи являють со- бою обов’язкові, об’єктивно зумовлені принципи екологічного поводження, напрямки, форми і методи господарювання, механізми, інструменти і засоби їх реалізації, що мають обов’язковий характер і вико- ристовуються в межах створюваного правового поля, що відбиває суспільні інтереси [6, с. 273].
Доцільність виділення імперативів людського роз- витку пов’язана з тим, що на сьогоднішній день кон- цепція людського розвитку стала одним з найкращих гуманітарних надбань людської цивілізації. Як осо- блива теоретична система й орієнтована на практику державного управління методологія вона виходить з визнання неможливості звести суспільний прогрес до зростання грошового доходу чи примноження ма- теріального багатства. В її основі лежить принцип, згідно якого економіка існує для розвитку людей, а не люди – для розвитку економіки
Однак у зв’язку з процесами соціалізації глобаль- ного розвитку надзвичайно актуального значення в наш час набувають соціально-економічні імперативи глобального розвитку, що генеруються в ключових сферах життєдіяльності людини.
Завдяки діяльності працівників на підприємствах створюються матеріальні блага та по- слуги, які використовуються для задоволення потреб у соціальній сфері не тільки працівників, а й інших членів суспільства. Таким чином, трудова діяльність, що ґрунтується на використанні професійних здібнос- тей працівників, забезпечує не лише відтворення по- тенціалу самих працівників, а й задоволення різнома- нітних потреб всіх верств населення, що і складає суть функціонування соціальної сфери. Ось чому соціаль- но-економічні імперативи формуються саме у зазначе- них трьох ключових сферах діяльності людей: власне трудовій діяльності, розвитку професійних здібностей працівників та розширеному відтворенні робочої сили.
