- •1. Основні:
- •6. Основні методологічні принципи психологічного дослідження. Вимоги до методів дослідження.
- •1. Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні).
- •4. Інтерпретаційні методи:
- •7. Організаційні методи дослідження (лонгітюд, «поперечний зріз», комплексний метод).
- •8. Емпіричні методи (спостереження, експеримент, «близнюковий метод»).
- •9. Діагностичні та інтерпретаційні методи (кількісні, якісні; структурні, генетичні; тести; опитувальники; аналіз продуктів діяльності; метод експертних оцінок).
- •10. Генетичні ідеї в становленні психології як окремої наукової галузі (Арістотель, я.-а. Коменський; ж.-ж. Руссо та ін.).
- •11. Експериментальні дослідження психіки (к. Бюлер, в.В. Зеньковський, м.М. Ланге, м. Мейман, в. Штерн, к.Д. Ушинський та ін.).
- •2. Виникнення дитячої психології (ж.-ж. Руссо). Експериментальні дослідження дитячої психіки (к. Бюлер, в. Зеньковський, м. Ланге, е. Мейман, в. Штерн та ін.).
- •12. Біогенетичний та соціогенетичний напрямки у психології.
- •13. Когнітивно-генетична теорія ж. Піаже. Нормативний підхід (а. Гезелл, л. Термен).
- •14. Педологічна концепція: витоки, теоретичні основи, основні ідеї (г.С. Холл, м.Я. Басов, п.П. Блонський, а.Б. Залкінд, м.В. Соколов, г.А. Фортунатов та ін.).
- •15. Культурно-історична теорія вищих психічних функцій (л.С. Виготський):
- •16.Основні етапи розвитку вітчизняної вікової психології Основні етапи розвитку вітчизняної психології (хх-ххі ст.):
- •17.Сучасний стан вікової психології
- •18.Генотипна та середовищна зумовленість розвитку. Преформований та непреформований розвиток
- •19.Ознаки, чинники, причини нерівномірності психічного розвитку
- •20.Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення як показники вікового розвитку
- •Західноєвропейські концепції вікової періодизації (к. Гетчінсон, е. Еріксон, л. Кольберг, ж. Піаже, г. Саллівен, е. Шпрангер та ін.).
- •Кризові періоди. Особливості формування позитивних і негативних симптомокомплексів у кризових періодах.
- •Пренатальний розвиток. Криза дня народження. Значення фізичної та соціальної безпомічності дитини.
- •Структура періоду немовляти. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність та новоутворення періоду немовляти.
- •Розвиток форм спілкування, маніпулятивних дій, ходи, предметних дій.
- •26. Структура періоду немовляти. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність та новоутворення періоду немовляти. Структура періоду немовляти:
- •27. Розвиток форм спілкування, маніпулятивних дій, ходи, предметних дій.
- •28. Криза 1 року, її симптомокомплекс, місце в системі вікової періодизації.
- •29. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у ранньому віці.
- •30. Основні етапи мовленнєвого розвитку у ранньому віці.
- •31. Розвиток пам’яті і мислення у ранньому віці. Психологічна структура сенсомоторного інтелекту та перехід до його символічних форм.
- •32. Криза 3 років, її симптомокомплекс, місце в системі вікової періодизації.
- •33. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у другому дитинстві.
- •34. Структура гри. Основні лінії гри. Розвиток символічних ігрових дій.
- •35. Розвиток сприймання в «другому» дитинстві. Сенсорні еталони.
- •36. Розвиток мови і мовлення в «другому дитинстві». Основні лінії розвитку мислення
- •6(7) Рік життя
- •37. Психологія дітей шестирічного віку. Методи навчання шестирічних дітей.
- •38. Психологічна готовність до вступу в школу (інтелектуальна, особистісна, соціально-психологічна, вольова). Психодіагностика готовності до шкільного навчання.
- •39. Криза 7 років. Особливості динаміки симптомокомплексів.
- •40 Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у молодшому шкільному віці. Індивідуальні особливості учнів. Динаміка анатомо-фізіологічної перебудови організму.
- •46. Прийоми розвитку уяви в молодшому шкільному віці
- •47. Емоційно-вольова сфера в молодшому шкільному віці. Основні лінії розвитку волі
- •48. Криза 13 років. Особливості динаміки симптомокомплексів
- •49. Проблема акселерації. Центральне біологічне новоутворення у підлітковому віці
- •50. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у підлітковому періоді. Поведінкові прояви (реакція емансипації, хоббі-реакція, реакція групування) Соціальна ситуація розвитку
- •51. Чинники ризику у віковому розвитку підлітків. Акцентуація характеру.
- •52. Емоційно-вольова сфера в підлітковому віці.
- •53. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність старшокласників.
- •54. Особистісний розвиток старшокласників (порівняльна характеристика дівчат і хлопців). Основні особистісні новоутворення.
- •55. Розвиток уваги та сенсорної сфери у старшокласників.
- •56. . Розвиток пам’яті, мислення, уяви у старшокласників.
- •57. Криза 17 років. Особливості динаміки симптомокомплексів
- •58. Входження в дорослість. Криза 23 років.
- •59. Юнацький вік як життєвий феномен.
- •60. Дорослість як життєвий феномен.
6. Основні методологічні принципи психологічного дослідження. Вимоги до методів дослідження.
Психологічні дослідження мають спиратися на основні принципи та відповідати логіці їх проведення.
Основними принципами психологічного дослідження є наступні:
- принцип детермінізму (причинної обумовленості): не можна вивчити явище, не дослідивши причини, що його викликають;
- принцип розвитку: психічне явище слід вивчати в безперервному розвитку;
- принцип системності: досліджуючи той чи інший прояв психіки людини слід зважати на його взаємозв'язок з іншими проявами;
- принцип об'єктивності: знання, яке отримується в дослідженні, має бути достовірним, науковим та ін.
За умови дотримання вказаних принципів та правильної організації результати психологічного дослідження матимуть наукову і практичну цінність.
Вимоги до проведення дослідження пов'язані з проблемою його якості, тому передбачають реалізацію системного підходу у вивченні психіки, тобто мають враховувати певний комплекс умов, оскільки отримана інформація може бути об'єктивною і суб'єктивною:
1) вікові та індивідуальні особливості учнів;
2) статеві відмінності учнів;
3) особливості зовнішнього середовища (діяльність експериментатора, рівень розуміння учнями інструкції для виконання завдання, особливості взаємної робочої обстановки - сприятливої чи несприятливої, температурний та світловий режими в аудиторії);
4) випадкові внутрішні (фізіологічні - стан здоров'я, втома, відчуття ситості, голоду тощо, психологічні - адаптація, мотивація, емоції, особливості навчання тощо) і зовнішні, зокрема технічні, коливання (результативність роботи апаратури, обчислювальної техніки тощо);
5) налаштованість учнів на співпрацю;
6) побудова програми дослідження (її зваженість, аргументованість, системність, доцільність);
7) збір емпіричної інформації для перевірки гіпотези;
8) кількісний та якісний аналіз отриманих даних (систематизація, класифікація, факторизація тощо);
9) необхідність прикладного змісту досліджень (фундаментальність і прогностичність).
Будь-яке дослідження, головним принципом якого є об'єктивність, має бути спрямоване на отримання додаткової інформації про віковий розвиток, яка конкретизує становлення особистості на окремо взятому віковому етапі, уникає деклараційних заяв про психологію дитини, які лише ускладнюють пізнавальну ситуацію.
Психологічне дослідження складається з етапів:
Рис. 1.2.1. Етапи психологічного дослідження
Методи психологічного дослідження
"Метод - це шлях пізнання, це спосіб, за допомогою якого пізнається предмет науки".
С. Л. Рубинштейн
Психологічне дослідження ґрунтується на методологічних засадах, здійснюється на основі використання відповідних методів і методик.
Явища, які вивчаються психологією, є настільки складними і різноманітними, що потребують неабиякої підготовки з боку дослідника. Його успіхи безпосередньо залежать від ступеня досконалості методів дослідження, які він використовує.
Рис. 1.2.2. Взаємозв'язок методології, методів і методик психологічного дослідження
Методи психологічного дослідження повинні відповідати наступним вимогам: науковий метод перш за все має бути об'єктивним, валідним та надійним. Під валідністю розуміється така якість методу, яка виражається у відповідності тому, для вивчення і оцінки чого він призначений. Під надійністю мається на увазі якість методу дослідження, що дозволяє отримати одні й ті самі результати за умови багаторазового використання даного методу.
Метод - це спосіб, за допомогою якого можна отримати наукові факти, зафіксувати їх, проаналізувати, але завжди це той самий спосіб, який веде до розкриття закономірностей
Найстарішим методом у психології є метод інтроспекції (самоспостереження). Тепер є допоміжним. Використовується при дослідженні інтересів, уявлень, почуттів людини тощо
Кожна наука застосовує певні методи дослідження. Їх поділяють на загальні методи, характерні для більшості наук, і конкретні, які використовуються окремими науками.
Загальнонаукові методи застосовуються майже в усіх науках. До них відносяться: аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, гіпотетичний метод, узагальнення, абстрагування тощо.
Конкретні наукові методи відображають специфіку науки. Вони неоднакові в різних науках. Психологія широко використовує основні та допоміжні методи.
Рис. 1.2.3. Методи психології
Класифікаційні системи методів:
