- •1. Основні:
- •6. Основні методологічні принципи психологічного дослідження. Вимоги до методів дослідження.
- •1. Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні).
- •4. Інтерпретаційні методи:
- •7. Організаційні методи дослідження (лонгітюд, «поперечний зріз», комплексний метод).
- •8. Емпіричні методи (спостереження, експеримент, «близнюковий метод»).
- •9. Діагностичні та інтерпретаційні методи (кількісні, якісні; структурні, генетичні; тести; опитувальники; аналіз продуктів діяльності; метод експертних оцінок).
- •10. Генетичні ідеї в становленні психології як окремої наукової галузі (Арістотель, я.-а. Коменський; ж.-ж. Руссо та ін.).
- •11. Експериментальні дослідження психіки (к. Бюлер, в.В. Зеньковський, м.М. Ланге, м. Мейман, в. Штерн, к.Д. Ушинський та ін.).
- •2. Виникнення дитячої психології (ж.-ж. Руссо). Експериментальні дослідження дитячої психіки (к. Бюлер, в. Зеньковський, м. Ланге, е. Мейман, в. Штерн та ін.).
- •12. Біогенетичний та соціогенетичний напрямки у психології.
- •13. Когнітивно-генетична теорія ж. Піаже. Нормативний підхід (а. Гезелл, л. Термен).
- •14. Педологічна концепція: витоки, теоретичні основи, основні ідеї (г.С. Холл, м.Я. Басов, п.П. Блонський, а.Б. Залкінд, м.В. Соколов, г.А. Фортунатов та ін.).
- •15. Культурно-історична теорія вищих психічних функцій (л.С. Виготський):
- •16.Основні етапи розвитку вітчизняної вікової психології Основні етапи розвитку вітчизняної психології (хх-ххі ст.):
- •17.Сучасний стан вікової психології
- •18.Генотипна та середовищна зумовленість розвитку. Преформований та непреформований розвиток
- •19.Ознаки, чинники, причини нерівномірності психічного розвитку
- •20.Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, новоутворення як показники вікового розвитку
- •Західноєвропейські концепції вікової періодизації (к. Гетчінсон, е. Еріксон, л. Кольберг, ж. Піаже, г. Саллівен, е. Шпрангер та ін.).
- •Кризові періоди. Особливості формування позитивних і негативних симптомокомплексів у кризових періодах.
- •Пренатальний розвиток. Криза дня народження. Значення фізичної та соціальної безпомічності дитини.
- •Структура періоду немовляти. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність та новоутворення періоду немовляти.
- •Розвиток форм спілкування, маніпулятивних дій, ходи, предметних дій.
- •26. Структура періоду немовляти. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність та новоутворення періоду немовляти. Структура періоду немовляти:
- •27. Розвиток форм спілкування, маніпулятивних дій, ходи, предметних дій.
- •28. Криза 1 року, її симптомокомплекс, місце в системі вікової періодизації.
- •29. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у ранньому віці.
- •30. Основні етапи мовленнєвого розвитку у ранньому віці.
- •31. Розвиток пам’яті і мислення у ранньому віці. Психологічна структура сенсомоторного інтелекту та перехід до його символічних форм.
- •32. Криза 3 років, її симптомокомплекс, місце в системі вікової періодизації.
- •33. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у другому дитинстві.
- •34. Структура гри. Основні лінії гри. Розвиток символічних ігрових дій.
- •35. Розвиток сприймання в «другому» дитинстві. Сенсорні еталони.
- •36. Розвиток мови і мовлення в «другому дитинстві». Основні лінії розвитку мислення
- •6(7) Рік життя
- •37. Психологія дітей шестирічного віку. Методи навчання шестирічних дітей.
- •38. Психологічна готовність до вступу в школу (інтелектуальна, особистісна, соціально-психологічна, вольова). Психодіагностика готовності до шкільного навчання.
- •39. Криза 7 років. Особливості динаміки симптомокомплексів.
- •40 Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у молодшому шкільному віці. Індивідуальні особливості учнів. Динаміка анатомо-фізіологічної перебудови організму.
- •46. Прийоми розвитку уяви в молодшому шкільному віці
- •47. Емоційно-вольова сфера в молодшому шкільному віці. Основні лінії розвитку волі
- •48. Криза 13 років. Особливості динаміки симптомокомплексів
- •49. Проблема акселерації. Центральне біологічне новоутворення у підлітковому віці
- •50. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у підлітковому періоді. Поведінкові прояви (реакція емансипації, хоббі-реакція, реакція групування) Соціальна ситуація розвитку
- •51. Чинники ризику у віковому розвитку підлітків. Акцентуація характеру.
- •52. Емоційно-вольова сфера в підлітковому віці.
- •53. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність старшокласників.
- •54. Особистісний розвиток старшокласників (порівняльна характеристика дівчат і хлопців). Основні особистісні новоутворення.
- •55. Розвиток уваги та сенсорної сфери у старшокласників.
- •56. . Розвиток пам’яті, мислення, уяви у старшокласників.
- •57. Криза 17 років. Особливості динаміки симптомокомплексів
- •58. Входження в дорослість. Криза 23 років.
- •59. Юнацький вік як життєвий феномен.
- •60. Дорослість як життєвий феномен.
56. . Розвиток пам’яті, мислення, уяви у старшокласників.
Розвиток пам'яті:
1) домінування словесно-логічної, довготривалої пам'яті;
2) вибірковість пам'яті;
3) оперування найбільш прийнятними для себе способами запам'ятовування.
Розвиток мислення:
1) домінування словесно-логічного типу, його варіативність;
2) наявність інтуїції;
3) усвідомлення найбільш прийнятних для себе розумових операцій.
Розвиток уяви:
1) удосконалення репродуктивної і творчої уяви;
2) спостерігається більш критичне ставлення до витворів власної уяви, посилюється самоконтроль за її роботою; співвіднесення образів уяви, особливо своїх мрій, з реальністю та власними можливостями.
57. Криза 17 років. Особливості динаміки симптомокомплексів
Структура кризи 17 років (дівчата):
Позитивний симптомокомплекс:
1) типові симптоми: прагнення до самостійності, домагання ролі дорослого, гордість за власні досягнення, уміння співпереживати, відвертість;
2) супутні симптоми: організованість, відповідальність, уміння самоконтролю, вимогливість.
Негативний симптомокомплекс:
1) типові симптоми: блок "АС" (дратівливість, хитрощі, індивідуалізм, пристосовництво); блок "ПС" (негативізм, зарозумілість); блок МНС" (лінощі);
2) супутні симптоми: зухвалість, корисливість, жорстокість, лихослів'я;
Структура кризи 17 років (юнаки):
1. Позитивний симптомокомплекс:
1) типові симптоми: прагнення до самостійності, гордість за власні досягнення, домагання ролі дорослого, упертість як наполегливість, уміння співпрацювати;
2) супутні симптоми: відвертість, уміння самоконтролю.
2. Негативний симптомокомплекс:
1) типові симптоми: блок "АС" (лихослів'я, індивідуалізм, дратівливість); блок "ПС" (упертість як неслухняність, негативізм); блок "НС" (лінощі);
2) супутні симптоми: недбалість, жорстокість, хитрощі, зухвалість, корисливість.
Криза 17 років як об'єктивна криза психічного розвитку часто ускладнюється батьківським ставленням до дитини (суб'єктивні кризові прояви):
1) домінантне ставлення: постійний контроль як прояв догматичної поведінки;
2) відчужене ставлення (індиферентність або негнучке ставлення);
3) симбіотичне ставлення: прагнення встановити з дитиною емоційний зв'язок, брати участь навіть у незначних подіях її життя (тоді дитина часто перетворюється на засіб задоволення егоцентричних батьківських потреб).
Варіанти розвитку суперечностей у кризі 17років:
1. Поглиблення, унаслідок чого виникає конфлікт. Дорослі на прагнення підлітків до самостійності відповідають негативно і отримують адекватний результат. Результат: акцентуація несприятливих особистісних утворень: упертості, негативізму, агресивності, деспотизму тощо.
2. Епізодичний прояв як наслідок непослідовності дорослих, які дозволяють підліткам те, що попередньо забороняли. Результат: кількість конфліктів меншає, але ймовірність їх прояву залишається високою.
Якщо в молодших школярів тривожність виникає в контактах із малознайомими людьми, то в підлітків, особливо у 15-16 років, - у відносинах з ровесниками і батьками. Криза 17 років, яка завершує дитинство, є перехідним періодом від підліткового до юнацького віку.