- •Антигіпертензивні засоби
- •Основні принципи лікування хворих гіпертонічною хворобою
- •Класифікація антигіпертензивних препаратів
- •Основні антигіпертензивні засоби
- •Блокатори кальцієвих каналів
- •Блокатори ангіотензинових рецепторів
- •Діуретики
- •Допоміжні гіпотензивні засоби Інгібітори вазопептидаз
- •Центральні 2-адреноміметики
- •Гангліоблокатори
- •Симпатолітики
- •Міотропні спазмолітики Активатори калієвих каналів
- •Донатори оксиду азоту
- •Різні міотропні засоби
- •Агоністи імідазолінових рецепторів
- •Принципи комбінації антигіпертензивних препаратів
- •Лікарські засоби для купірування гіпертензивних кризів
- •Гіпертензивні засоби
- •Гіпертензивні препарати периферичної дії
- •Засоби, які збільшують об`єм циркулюючої крові
- •Засоби для лікування ішемічної хвороби серця (антиангінальні засоби)
- •Засоби, що зменшують потребу
- •Міокарда в кисні і покращують
- •Його кровопостачання
- •Органічні нітрати
- •Блокатори кальцієвих каналів
- •Активатори калієвих каналів
- •Різні засоби
- •Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні
- •Взаємодія β-блокаторів з іншими препаратами
- •Брадикардичні препарати
- •Засоби, що збільшують доставку кисню Міотропні коронаролітики
- •Коронаролітики рефлекторної дії
- •Енергозабезпечувальні засоби
- •Принципи комплексної терапії інфаркту міокарда
- •Протиаритмічні засоби
- •Мембраностабілізувальні засоби
- •Протиаритмічні засоби ів групи
- •Протиаритмічні засоби іс групи
- •Препарати, які уповільнюють реполяризацію
- •Блокатори кальцієвих каналів
- •Засоби для лікування брадіаритмій
- •Адреноміметики
- •Глюкагон
- •Протиатеросклеротичні засоби
- •Засоби, які знижують рівень холестерину у крові Статини (інгібітори синтезу холестерину)
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Антиоксиданти
- •Засоби, що зменшують рівень тригліцеридів (лпднщ) у крові Похідні фіброєвої кислоти
- •Засоби, що зменшують рівень холестерину (лпнщ) і тригліцеридів (лпднщ) у крові Препарати нікотинової кислоти
- •Ненасичені жирні кислоти
- •Антикоагулянти
- •Ангіопротектори
- •Список літератури
Засоби, що зменшують рівень тригліцеридів (лпднщ) у крові Похідні фіброєвої кислоти
Клофібрат упроваджений у практику більше 30 років тому і використовується як гіполіпідемічний засіб до нашого часу. В організмі він швидко перетворюється у арахлорфеноксиізомасляну кислоту, яка і проявляє антиатеросклеротичну активність. Ефект з`являється через 2-5 днів від початку приймання і досягає максимуму через кілька тижнів або місяців. Механізм дії клофібрату та інших похідних фіброєвої кислоти пов`язаний з підвищенням активності ліпопротеїнліпази у капілярах. У результаті зростає катаболізм тригліцеридів і ЛПДНЩ. При цьому рівень тригліцеридів у крові знижується на 40-50%. Паралельно у крові зростає кількість антиатерогенних ЛПВЩ. У результаті розкладання у печінці ЛПДНЩ у гепатоцитах підвищується вміст холестерину і тригліцеридів, посилюється використання холестерину для синтезу жовчних кислот і виділення їх із жовчю. Цей ефект має негативний бік: підвищується ймовірність утворення жовчних каменів. Із побічних ефектів під час застосування клофібрату можуть спостерігатися диспепсії, сонливість, шкірні висипання, лейкопенії, аритмії, зниження лібідо, судинні порушення, болі у м`язах, рабдоміоліз («розплавлення» м`язів), м`язова слабкість, гепатотоксичність, ризик розвитку жовчнокам’яної хвороби, алопеція і канцерогенез (пухлини товстої кишки і шийки жовчного пузиря). . З метою зменшення побічних ефектів бути синтезовані нові похідні фіброєвої кислоти: безафібрат (ІІ покоління), фенофібрат, гемфіброзил (ІІІ покоління). Препарати виявляють таку саму або вищу антиатеросклеротичну активність, як клофібрат, і більшу тривалість дії (фенофібрат діє протягом 24 годин). При спадкових гіперліпідеміях фібрати малоефективні або неефективні.
Фібрати показані для лікування гіперліпідемій ІІ та ІІІ типів, особливо у хворих з надлишковою вагою і цукровим діабетом; для лікування гіперліпідемій IV та V типів (частіше у людей середнього віку з високим ризиком розвитку панкреатиту); для зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця. Необхідно пам`ятати, що якщо протягом 3 місяців рівень тригліцеридів не знизився, лікування фібратами слід припинити.
Взаємодія. Фібрати можна комбінувати з іншими антисклеротичними засобами для посилення їх дії. Вони посилюють ефекти непрямих антикоагулянтів, інсуліну і пероральних протидіабетичних препаратів. При комбінації препаратів з нестероїдними протизапальними засобами перші витісняються зі зв`язку з альбумінами. Тиреотропні препарати посилюють дію клофібрату, а при комбінації його з фуросемідом підвищується токсичність обох препаратів.
Засоби, що зменшують рівень холестерину (лпнщ) і тригліцеридів (лпднщ) у крові Препарати нікотинової кислоти
Нікотинова кислота та її похідні ефективні при всіх типах гіперліпідемій (знижують у крові рівень ЛПДНЩ, ЛПНЩ, ЛППЩ). Загальний вміст тригліцеридів у крові зменшується на 20-30%. Багато хто з клініцистів вважає поєднання нікотинової кислоти з дієтою одним із найоптимальніших засобів початкової монотерапії атеросклерозу. Це - найдешевший гіполіпідемічний засіб, який добре поєднується з іншими препаратами. Нікотинова кислота блокує ліполіз у жировій тканині, зменшує синтез у печінці ЛПДНЩ, ЛПНЩ, тригліцеридів, холестерину, підвищує активність ліпопротеїнліпази. При тривалому застосуванні нікотинової кислоти зростає кількість ЛПВЩ, посилюється захоплення холестерину із тканин і перенесення його у печінку для утворення жовчних кислот. Нікотинова кислота ефективна при гіперліпідеміях ІІ-V типів. Застосовують препарат у дозах, які приблизно у 100 разів вищі від доз як для вітамінного засобу. Як правило, нікотинову кислоту призначають по 0,1 г 2-3 рази на день. Через 3 місяці лікування при недостатньо вираженому ефекті дозу збільшують до 2,0 г на добу. Лікування може продовжуватися 2 місяці, потім роблять перерву на 1,5-2 місяці.
Для профілактичного лікування можна призначати препарат по 0,5 г на добу.
Терапія нікотиновою кислотою може стати причиною гіперемії шкіри, свербежу, відчуття жару, висипань. Ці ефекти зумовлені вивільненням із стінок дрібних судин простагландинів, їх можна зменшити за рахунок приймання невеликих доз аспірину (0,125-0,25г). Також можливі такі побічні реакції, як диспепсія, виразки шлунка, дисфункція печінки, гіперглікемія та ін. Нікотинова кислота помірно гальмує агрегацію тромбоцитів і активує фібриноліз. З метою зменшення побічних ефектів нікотинової кислоти був синтезований препарат аципімокс. Він краще переноситься хворими, однак широкого застосування не набув.
Взаємодія. При взаємодії нікотинової кислоти з антигіпертензивними препаратами потенціюється гіпотензивний ефект. Ізоніазид зменшує ефекти нікотинової кислоти. Одночасне застосування препарату з іншими гіполіпідемічними препаратами підвищує ризик токсичних ефектів нікотинової кислоти. Також не рекомендують одночасне призначення нікотинової кислоти з антитромботичними засобами і ацетилсаліциловою кислотою через ризик розвитку кровотеч. Нікотинова кислота знижує гіпоглікемічну дію пероральних гіпоглікемічних препаратів.
