34. Законодавство про електронні документи та електронний документообіг.

Порядок і організація електронного документообігу а також правовий статус і відносини з використання електронного цифрового підпису сьогодні в Україні регламентуються Законами України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг" а також рядом нормативно-правових актів, прийнятих на їхнє виконання. Згідно ст 3 Закону, відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним кодексом України ( 435-15 ), законами України "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про захист інформації в автоматизованих системах" ( 80/94-ВР ), "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), "Про телекомунікації" ( 1280-15 ), "Про

обов'язковий примірник документів" ( 595-14 ), "Про Національний архівний фонд та архівні установи" ( 3814-12 ), цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Угодою між Україною і ЄС про наукове і технологічне співробітництво (04.07.2002) технології інформатизації суспільства визначені серед одинадцяти напрямів співробітництва.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» прийнятий у травні 2003 року. Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Закон України «Про електронний цифровий підпис» визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають під час використання електронного цифрового підпису.

Відповідно до норм матеріального права України, а саме статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Доказами, згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі, на підставі письмових доказів, до яких в повній мірі можна віднести електронні документи. Аналогічне поняття доказів визначено також і в ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України та ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ЗУ "Про інформацію" - інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст.1); основними напрямами державної інформаційної політики є … створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування (ст.3); основними джерелами інформації довідково-енциклопедичного

характеру є … електронні бази та банки даних (с12), науково-технічна інформація - будь-які відомості та/або дані … які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст.15).