2.3 Вимоги до оформлення графічної частини проекту

Всі креслення графічної частини виконуються олівцем з дотриманням умовних графічних зображень і літерних позначень, відповідно з діючими ДОСТами або за допомогою комп’ютерної САПР “Компас”, “AutoCAD”, тощо.

Форми та розміри основних написів графічної частини повинні відповідати ДОСТу. Приклад та пояснення до заповнення таблиці основного напису приведені у додатках.

3 Орієнтовний зміст пояснювальної записки

3.1 Вступ

У даному розділі необхідно відобразити значення устаткування, для якого проектується електроустаткування у сучасному виробництві та господарстві. Матеріалами для написання вступу можуть бути літературні джерела в галузі, до якої належить тема проекту, статті в сучасній пресі, присвячені галузі, що пов'язана з темою проектування, рішення уряду, присвячені розвитку цих, або споріднених галузей виробництва, відомості зарубіжного досвіду з вище зазначених питань, статті в технічних журналах і таке інше. Закінчити розділ бажано словами: “Темою даного курсового проекту є ... (назва теми).”

3.2 Опис і характеристики об'єкта керування

Вимоги до електрообладнання витікають з технологічних даних та вимог. Тому потрібно у цьому розділі навести принцип дії устаткування або опис технологічного процесу. Особливу увагу треба приділяти характеристикам об’єкта керування (швидкість, температура, тиск, зусилля, вантажопідйомність і т. і.) та вимогам до деяких з них (обмеження прискорення та уповільнення, найбільший чи найменший моменти, обмеження кінцевих положень і т. і.). Необхідно надати вимоги до устаткування з точки зору його безпечної експлуатації, які будуть ураховані надалі при складанні принципової електричної схеми (виключення можливості ввімкнення ходу при появі тимчасово вимкненого живлення, аварійні рівні рідини, виключення можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, тощо).

При виконанні цього розділу бажано наводити нескладні рисунки устаткування чи його вузлів, графіки залежностей різних параметрів (наприклад, графік залежності продуктивності відцентрового насосу від його кутової швидкості), характеристики устаткування та вимоги до нього можна оформлювати у вигляді таблиць.

3.3 Розробка принципової електричної схеми устаткування з урахуванням вузлів блокування, сигналізації та захисту.

Електрична принципова схема є основною схемою проекту електрообладнання устаткування і надає загальне уявлення про електрообладнання, відображує роботу системи автоматичного керування виконуючим силовим обладнанням, слугує джерелом для складання інших схем, оформлення специфікації елементів.

Складання принципової електричної схеми проводиться на підставі аналізу роботи та характеристик і вимог до об’єкту керування. Електричне керування механізмами повинно бути зручним, надійним, простим та дешевим (ці основні положення визначають усі етапи проектування електрообладнання). Аналізуючи роботу устаткування необхідно визначити яким чином можна забезпечити вказані характеристики та задовольнити вимоги до нього. Потрібно вибрати і обґрунтувати кількість одиниць виконуючого силового обладнання, рід струму для його живлення, методи керування ним (прямий пуск асинхронного двигуна, пуск з переключенням із зірки на трикутник, підлегле керування з використанням машинних чи тиристорних приводів, позиційне чи аналогове керування нагрівачами, тощо. Принципову схему необхідно проектувати з використанням вже існуючих типових вузлів і схем автоматичного керування електроприводами (наприклад, схем магнітних контроллерів та захисних панелей для кранів, схем вузлів переходу від ручного режиму або режиму налагодження до автоматичного і т. і.). При використанні на устаткуванні силового електрообладнання тільки постійного струму, в схемі керування слід використовувати також апаратуру постійного струму. Релейно-контактні схеми необхідно складати з урахуванням мінімального завантаження контактів реле, контакторів, шляхових вимикачів і т. і. Для підвищення надійності роботи схеми потрібно обрати найбільш простий варіант, маючий найменшу кількість органів керування, апаратів та контактів. З цією ціллю слід, наприклад, використовувати спільні апарати захисту для електродвигунів, не працюючих одночасно, а також здійснювати керування допоміжними приводами від апаратів головного приводу, коли вони працюють одночасно. Електричні машини та апарати захищаються від можливих к. з. та неприпустимих перевантажень. У схемах керування електроприводами верстатів, молотів, пресів, мостових кранів обов’язково повинен бути присутній нульовий захист для виключення можливості самоввімкнення електродвигунів при знов поданої напруги живлення. Схема повинна бути побудована так, щоб при перегорянні запобіжників, обриву кіл котушок, приварювання контактів не виникало аварійних режимів роботи електроприводу. Для забезпечення надійності роботи електрообладнання повинні бути передбачені засоби електричного захисту та блокування, які передбачають блокуючі зв’язки для усунення аварійних режимів при помилкових діях оператора, а також для забезпечення заданої послідовності операцій. У схемах керування необхідно передбачати сигналізацію робочих та аварійних режимів і при необхідності електровимірювальні прилади, які дозволяють оператору спостерігати за режимом роботи обладнання.