2.3. Діагностика рівня математичного розвитку дошкільників
Відповідно до мети та завдань курсової роботи нами було організоване та проведене експериментальне дослідження, яке полягало у визначенні рівня математичного розвитку дошкільників у ході експериментальної роботи з ними. Наше дослідження було проведене на базі КЗО ДНЗ № 195 «Перлинка» міста Дніпра з дітьми старшої групи у кількості 22 дитини, з них 13 хлопчиків та 9 дівчаток.
Наше експериментальне дослідження проводилося протягом вересня-грудня 2016 року та складалося з трьох етапів, на кожному з яких проводилася відповідна робота:
1. констатувальний етап дослідження – визначення експериментальної групи, бесіди з вихователем групи, підбір діагностичної методики з визначення рівня математичного розвитку дошкільників та проведення самого визначення;
2. формувальний етап дослідження – проведення з дітьми спеціально розроблених занять з використанням комп’ютера з метою підвищення у них рівня математичного розвитку. Заняття проводилися двічі на тиждень. Усього було проведено 32 заняття;
3. контрольний етап дослідження – повторне проведення визначення рівня математичного розвитку дошкільників з метою порівняння з результатами констатувального етапу та визначення ефективності проведеної нами роботи.
Для діагностики рівня математичного розвитку дошкільників нами було обрано методику, запропоновану М. Машовець у посібнику «Математична скарбничка. Методичний посібник для вихователів дошкільних навчальних закладів» (2013 р.) []. Наводимо текст методики.
Дидактична гра «Уважно дивись, плескай у долоні, не помились».
Мета: вправляти дітей у створенні множини за запропонованим числом, учити узгоджувати свої дії з діями інших дітей, відчувати темп і ритм. Підтримувати позитивний настрій успіху.
Хід вправи
Запропонуйте дітям зібратися півколом і повідомте про цікаве дійство.
Діти, зараз ми пограємо в цікаву гру «Уважно дивись, плескай у долоні, не помились» і переконаємося, що всі ми кмітливі й уважні. Я показуватиму вам картку з числом, а ви будете стільки ж разів плескати в долоні. Головне, щоб усі плескали одночасно. Приготувалися? Почали!
Покажіть картки з числами в межах п’яти, змінюючи їх кілька разів.
Спираючись на показники успішного математичного розвитку на попередньому віковому етапі, для уточнення зібраних даних проведіть кілька занять з формування елементарних математичних уявлень з метою завершення діагностування рівнів математичної компетенції дітей своєї групи на початку навчального року. На нашу думку, доцільно провести два такі заняття у вересні.
Нагадаємо показники успішного логіко-математичного розвитку дітей до п’яти років:
визначають кількісні відношення (більше, менше, стільки ж) між предметними множинами способом розміщення один під одним предметів з кожної множини (встановлення взаємно-однозначної відповідності між елементами двох множин);
знають цифри в межах 5, співвідносять цифру з числом і навпаки; при перелічуванні предметів числа називають по порядку, починаючи з числа «один» без пропусків (при перелічуванні не можна пропускати предмет або називати один і той самий предмет двічі);
розуміють, що останній числівник при лічбі позначає всю групу перелічуваних предметів - одна слива, дві, три, чотири, п’ять слив. Усього 5 слив;
засвоїли різні способи перелічування предметів (перекладання предметів по одному зліва направо, торкання кожного предмета).
Проведену діагностування уможливить умовну диференціацію групи на три (чотири) підгрупи: - високий рівень; - середній рівень; - достатній рівень; - низький рівень математичного розвитку.
Для зручності спостереження за просуванням дітей в опануванні логіко-математичними уявленнями можна використати методику, що допомагає визначити рівень активного оволодіння певним програмовим змістом з позитивним настроєм. Для цього створіть таблицю, у якій зазначте всіх дітей групи та передбачте 5 стовбців справа від імен – це шкала, від 1до 5.
У шкалі від 1 до 5 визначаємо залученість у математичну діяльність дитини, за якою ведемо спостереження, і позначаємо межу, де кожна дитина має високу інтелектуальну активність і позитивний емоційний рівень.
Після спостережень умовно розділіть групу на підгрупи (за визначеним кольором):
зелений колір – діти, які комфортно почуваються на занятті, активні, самостійні, у шкалі спостережень вони мають позначки 4-5;
синій колір – діти, які потребують більшої уваги, самостійно активності не виявляють, у шкалі спостережень мають позначки 3 чи 4;
оранжевий колір – діти, які потребують безпосередньої підтримки та заохочення, у шкалі спостережень вони мають позначки на рівні 3;
червоний колір – діти, які не виявляють інтересу до занять математикою, у шкалі спостережень мають позначки 1 чи 2.
Аналіз результатів діагностування допоможе виявити дітей, яким потрібно створювати індивідуальні програми. Переваги такого спостереження виявляються ще й у тому, що допомагають вивчати дитячий колектив і визначати індивідуальні підходи до кожної дитини та її батьків. Проте хотілося б застерегти вас від легкості приклеїти дитині, яка має деякі труднощі, ярлик «проблемної». У жодному разі не можна ігнорувати щонайменші успіхи кожної дитини в опануванні елементарною математикою.
Результати діагностики за визначеною методикою представлено у таблиці 2.1.
Як видно з таблиці на констатувальному етапі дослідження 6 дітей (27 %) мають високий рівень математичного розвитку, 9 дітей (41 %) – середній рівень, 4 дитини (18 %) – достатній рівень та 3 дитини (14 %) – низький рівень. На контрольному етапі дослідження спостерігається покращення досліджуваного показнику: 7 дітей (32 %) мають високий рівень математичного розвитку, 13 дітей (59 %) – середній, 2 дитини (9 %) – достатній та жодна з дітей досліджуваної групи не має низького рівня математичного розвитку. Графічно отримані результати представлено на рис. 2.1.
Таблиця 2.1
Результати визначення рівня математичного розвитку дошкільників у ході проведення експериментального дослідження
Підгрупи за рівнем математичного розвитку |
Кількість дітей у підгрупі |
|
констатувальний етап |
контрольний етап |
|
Підгрупа червоного кольору (високий рівень математичного розвитку) |
3 |
0 |
Підгрупа оранжевого кольору (середній рівень математичного розвитку) |
4 |
2 |
Підгрупа синього кольору (достатній рівень математичного розвитку) |
9 |
13 |
Підгрупа зеленого кольору (низький рівень математичного розвитку) |
6 |
7 |
Рис. 2.1. Діаграма порівняння результатів визначення рівня математичного розвитку дошкільників у ході проведення експериментального дослідження
Отже, результати проведеного нами експериментального дослідження вказують на ефективність проведених нами з дітьми занять щодо використання комп’ютера для підвищення рівня математичного розвитку дошкільників. Такі заняття необхідно проводити регулярно з урахуванням програмних вимог та вікових особливостей дошкільників.