Можливі перспективи розвитку Київського метрополітену

Використані джерела:

Основні:

1. Бакулин А.С. и др. Сооружения, устройства и подвижной состав метрополитена. М., «Транспорт», 1979, 239 с.

2. Корнійчук М.П., Липовець Н.В., Шамрай Д.О. Технологія галузі і технічні засоби залізничного транспорту. Частина 2. Підручник – К.: «Видавництво Дельта», 2007, 424 с.

3. Калиничев В.П. Метрополитены. М.: «Транспорт», 1988, 280 с.

4. Овечников Е.В., Фишельсон М.С. Городской транспорт. М.: «Высшая школа», 1976, 352 с.

5. Якушкин И.М. Пассажирские перевозки на метрополитенах М., «Транспорт», 1982, 175 с.

Додаткові:

- Генеральний плану розвитку Києва до 2025 року, розроблений КО «Інститут Генерального плану м. Києва» 2011 року.

- http://www.metro.kiev.ua

Практикум для підготовки до комплексного іспиту

Запитання. Перелічити міста України, у яких експлуатуються метрополітени. Етапи розвитку метрополітену в місті Києві. Роль метрополітену в транспортній системі міста.

Відповідь. На сьогоднішній день в Україні метрополітен експлуатується у трьох містах: Києві, Харкові та Дніпрі.

Київський метрополітен – перший і найбільший в Україні. На сьогодні Київський метрополітен складається з трьох ліній, загальною протяжністю близько 70 кілометрів, функціонує 52 станції метрополітену, проводиться будівництво нових станцій.

Перша лінія, Святошинсько-Броварська, історія якої починається з 6 листопада 1960 року, має довжину 23 км (із яких 6,7 км – наземна ділянка) і 18 станцій. Наземна ділянка має 2 мостових переходи – через ріку Дніпро і Русанівську протоку та 2 шляхопроводи.

Друга лінія, Куренівсько-Червоноармійська, перша ділянка якої була введена в експлуатацію 16 грудня 1976 року, має довжину близько 21 км і 18 станцій.

Третя лінія, Сирецько-Печерська, перша ділянка якої була введена в експлуатацію 31 грудня 1989 року, має довжину близько 24 км, на якій розташовано 16 станцій та один міст метро.

Транспортна система міста – це лінії міського маршрутизованого пасажирського транспорту, за якими організовано рух масового громадського транспорту. На сьогоднішній день у місті Києві функціонують такі види транспорту: метрополітен, швидкісний трамвай, трамвай, тролейбус, автобус, фунікулер та міська електричка. Провідну роль займає метрополітен, який освоює понад 50% загального пасажиропотоку міста.

Основним завданням метрополітену є забезпечення безперервного перевезення пасажирів в місті відповідно з затвердженим планом та при взаємодії з іншими видами транспорту. Планування дозволяє ефективно використовувати технічні засоби, створювати умови для рівномірної та ритмічної їх роботи, чітких та злагоджених дій працівників та фахівців усіх підрозділів, робота яких, пов’язана з рухом поїздів.

Запитання. Структура управління метрополітеном.

Відповідь. Організаційна структура підприємства – це склад управлінь, відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних та інформаційних зв’язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії.

Основні структурні підрозділи, що забезпечують цілодобову життєдіяльність Київського метрополітену: служба руху; комерційна служба; служба рухомого складу (до складу якої входять – електродепо «Дарниця», електродепо «Оболонь», електродепо «Харківське», вагоноремонтний завод), служба колії, тунельних споруд і будівель, ескалаторна служба, служба електропостачання, служба сигналізації, служба інформаційних технологій і зв’язку, електромеханічна служба, служба матеріально-технічного постачання, служба соціального забезпечення, служба воєнізованої пожежної охорони, дирекція будівництва метрополітену.

В цілому ж, об’єднує, координує роботу всіх служб і підрозділів та здійснює ефективне управління метрополітеном з метою забезпечення його надійної експлуатації і розвитку Адміністрація метрополітену.

Запитання. Перспективи розвитку метрополітенів та впровадження новітніх технічних засобів.

Відповідь. За проектом Генерального плану розвитку Києва до 2025 року, планується будівництво низки нових об'єктів:

- На Святошинсько-Броварській лінії в планах є будівництво другого виходу зі станції «Вокзальна», планується за станцією «Академмістечко» побудувати ще станцію «Новобіличі» поряд з зупинним пунктом «Новобіличі», а також депо «Новобіличі».

- На Куренівсько-Червоноармійській лінії перспективним планом розвитку передбачено будівництво станції «Одеська» з депо «Деміївське» та відгалуженням лінії за станцією «Іподром», на якій будуть споруджені станції «Автовокзал «Теремки» та «Вулиця Крейсера «Аврора».

- На Сирецько-Печерській лінії в планах є будівництво трьох станцій в північній частині міста – «Мостицька», «Виноградар» та «Синьоозерна», а також будівництва депо «Виноградар». Також планується спорудження ескалаторного нахилу та виходу зі станції «Львівська брама» та будівництва додаткового пасажирського переходу між станціями «Театральна» та «Золоті ворота» з метою поліпшення безпеки та культури обслуговування пасажирів.

Спорудження четвертої, Подільсько-Вигурівської лінії є важливим з точки зору з'єднання великих житлових масивів Лівого берегу: Лісового, Воскресенки, Райдужного та майбутньої житлової забудови Русанівських садів з мережею метрополітену. Напрямки лінії: в одну сторону до Воскресенки з кінцевою станцією «Братиславська» та депо «Воскресенське», а в іншу – до Жулян з кінцевою станцією «Кільцева дорога» та депо «Гатне». За деякими даними можливе будівництво відгалуження лінії на Вигурівщину-Троєщину з депо «Троєщина», яке в майбутньому стане частиною Лівобережної лінії.

Йде проектування Лівобережної лінії яка в майбутньому стане самостійною і пройде вздовж залізниці до Броварського проспекту з пересадкою зі станції «Броварський проспект» на станцію «Лівобережна» Святошинсько-Броварської лінії. Далі стане її продовження до житлового масиву Осокорки, де ця лінія матиме пересадку зі станції «Проспект Бажана» на станцію «Позняки». В майбутньому вона може стати частиною кільцевої лінії Київського метрополітену.

Крім того, на пересадочному вузлі між станціями «Хрещатик» та «Майдан Незалежності» (т.н. «довгий перехід») в перспективі планується встановлення травелаторів – для збільшення пропускної спроможності данного переходу.

В частині подальшого розвитку рухомого складу на мережі Київського метрополітену, перспективним є новий (або модернізований) рухомий склад з асинхронним тяговим приводом, який значно дозволяє економити електроенергію на тягу поїздів.