48. Форми державного устрою

Форма державного устрою– це територіально-організаційна структура держави, яка характеризує співвідношення різних територіальних сегментів держави, цілого і частин держави, центральних і регіональних органів влади.

Унітарна держава (переважно мононаціональна) –політично однорідна організація держави, що складається з таких територіально-адміністративних одиниць (області, комуни, округи, департаменти, провінції), які не мають власної державності. Унітарні держави бувають централізованими: місцеві органи безпосередньо підкорюються центральній владі (Великобританія, Данія, Швеція, Україна), і децентралізованими, де регіони користуються широкою автономією і навіть формують власні адміністративно-управлінські структури(Франція, Італія, Іспанія).

Федерація(багатонаціональна)– це форма територіального устрою, за якого в одну союзну державу об’єднані окремі державні утворення (штати, землі, кантони), самостійні у межах компетенцій, розподілених у федеральній конституції між ними і центром. Федерації бувають територіальні, США і ФРН, або ж національно-територіальні, Індяї або РФ. Перші більш стійкі ніж другі, які або розпалися (СРСР, Чехословаччина), або терплять великі труднощі. Джерелом суверенітету є великі територіальні утворення і народ. Члени федерації поряд з загальними вищими органами влади і союзною конституцією мають власні законодавчі, виконавчі і судові органи, власну конституцію і подвійне громадянство. Союзна конституція чітко фіксує розподіл функцій між суб’єктами федерації і Федеративний устрій існує у США (50 + Колумбія), Австралія (6), Австрія (10) Аргентина (23), Бельгія (3), Індія (25), Канада (13), Німеччина (18), Швейцарія (22). Загалом, у 23 країнах світу.

Конфедерація– це тимчасовий політичний союз держав, створений для координації спільних дій у певній сфері (економічній, воєнній, оборонній, дипломатичній тощо) за умов повного збереження їх незалежності і державного суверенітету. Як правило виникає в кризових, екстремальних ситуаціях для захисту від зовнішньої небезпеки або виходу з кризи. В межах конфедерації діють певні загальні правила, які визнаються всіма державами-членами конфедерації. Однак, це нетривка форма, яка може бути або проміжною ланкою до федерації, або взагалі розпадається. Наприклад, Швейцарська конфедерація за 500 років свого існування поступово перетворилася у федерацію. А для Співдружності Незалежних Держав вже зараз властиві слабкі зв’язки конфедеративної взаємодії, тому імовірність розпаду є досить високою.

Імперія –державне утворення з етнічно різнорідним складом населення, сформоване на основі великих територій, з асиметричними відносинами домінування і підкорення між центром та периферією. Імперія складається з метрополії і колоній. Метрополія – ядро імперії. Ядром могло бути як окреме місто (Рим), так і ціла національна держава (Великобританія). Життєвий цикл недовготривалий -велику роль у їх збереженні відіграє такий ненадійний засіб влади як насильство. Тому колонії завжди намагалися здобути свободу, незалежність від метрополії. Опір їх набуває відкритого характеру і, як свідчить історія, імперії рано чи пізно руйнуються, вони приречені на розпад.