- •1. Навчальна програма курсу Тема 1. Промислове виробництво – основа економічного розвитку суспільства. Технологічні процеси і технологічні системи як економічні об’єкти
- •Тема 2. Сировина, вода та енергія в промисловості. Технології збагачення та очищення сировини
- •Тема 3. Основні технологічні процеси у видобувній промисловості
- •Тема 4. Техніка і технологія металургійної промисловості
- •Тема 5. Сутність і техніко-економічний аналіз технологій механічної обробки різанням та технологій складального виробництва
- •Тема 6. Техніка, технологія і продукція хімічної та нафтохімічної промисловості
- •Тема 7. Технологічні процеси будівельних матеріалів
- •Тема 8. Нові інформаційні технології. Високі технології
- •2. Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни Тема 1. Промислове виробництво – основа економічного розвитку суспільства. Технологічні процеси і технологічні системи як економічні об’єкти
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Сировина, вода та енергія в промисловості. Технології збагачення та очищення сировини
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні технологічні процеси у видобувній промисловості
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Техніка і технологія металургійної промисловості
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Сутність і техніко-економічний аналіз технологій механічної обробки різанням та складального виробництва
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Техніка, технологія і продукція хімічної та нафтохімічної промисловості
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Технологічні процеси будівельних матеріалів
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •3. Індивідуальні контрольні завдання
- •3.1. Загальні вказівки
- •Варіанти контрольних завдань
- •3.2. Теоретичні питання для контрольної роботи
- •3.3. Практичні завдання для контрольної роботи
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •Еквіваленти енергії для деяких енергоносіїв
- •4. Методичні вказівки щодо написання контрольної роботи
- •5. Вимоги до оформлення контрольної роботи
- •6. Питання до поточного модульного контролю
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додаток а Зразок оформлення титульного аркуша контрольної роботи
- •Інститут заочної освіти
- •Контрольна робота № ________
3.4. Приклади розв’язання задач
Приклад 1. У цеху працює піч, що характеризується потребою умовного палива 1 500 кг на добу. Якій кількості електроенергії, механічної енергії, нормальної пари відповідає витрата умовного палива?
Розв’язання. Для порівняння різних енергоносіїв використовують перевідні коефіцієнти (еквіваленти), які наведені в таблиці, поданій нижче.
Еквіваленти енергії для деяких енергоносіїв
Вид енергії |
Позначення |
Розмірність |
Еквіваленти для переведення в |
||||
електричну енергію, W |
теплову енергію, Q |
механічну енергію, L |
умовне паливо, В |
нормальна пара, Дн |
|||
Електроенергія |
W |
квт-год. |
1 |
860 |
1,36 |
0,123 |
1,344 |
Механічна енергія |
L |
л-с-ч |
0,735 |
632,3 |
1 |
0,0904 |
0,989 |
Витрата умовного палива |
У |
кг |
8,141 |
7000 |
11,06 |
1 |
10,13 |
Витрата нормальної пари |
Дн |
кг |
0,744 |
640 |
1,011 |
0,0915 |
1 |
З таблиці беруть перевідні коефіцієнти для різних енергоносіїв.
Тоді кількість електроенергії, механічної енергії, нормальної пари відповідно становлять:
W = 1 500 · 8,141 = 12 211,5 (кВт-год.);
Q = 1 500 ·7 000 = 10 500 000 (Дж);
L = 1 500 · 11,06 = 16 590 л-с-год.;
Дн = 1 500 · 10,13 = 15 195 (кг).
Приклад 2. Для термічної обробки деталей у цеху використовують електричну піч, яка споживає 10 000 кВт-год. на добу електроенергії. Коефіцієнт корисної дії печі становить 85 %. Перевести термообробку деталей на природний газ, якщо еквівалент для переведення в природний газ становить 1,14.
Розв’язання. Кількість електроенергії на безпосередню термічну обробку деталей складе:
10 000 · 0,85 = 8 500 (кВт-год.).
Використовуючи таблицю еквівалентів енергії, переводять одержану витрату електроенергії в еквівалентну кількість умовного палива:
8 500 · 1,14 = 9 690 (кг у. п.).
Тоді витрати природного газу на термообробку деталей складе:
9 690 · 1,14 = 11 046,6 (нм3).
Приклад 3. Визначити машинний час обробки деталей на верстаті за новим способом, якщо машинний час обробки деталей за старим способом на тому ж верстаті становить 160 сек. Потужність втрат холостого ходу верстата Ро = 3 кВт, економія електроенергії AW = = 80 (Вт-год).
Розв’язання. Економія електроенергії при зміні способу обробки деталей на тому ж стенді визначається за формулою:
∆W = P0(tM – t’M) 0,98,
де tM і t’M – машинний час обробки деталей старим і новим способами на верстаті в годинах;
0,98 – коефіцієнт, що враховує зміну втрат навантажень при зміні способу обробки деталей.
Машинний час обробки за новим способом буде дорівнювати:
t’M = tM – ∆ W / 0,98 · Р = 160 / 3 600 – 0,08 / 0,98 · 3 = = 0,044 – 0,027 = 0,017 год.
Приклад 4. Проведено заміну ламп разової потужності. Замість 20 ламп потужністю 200 Вт встановлені лампи потужністю 600 Вт у кількості 6 штук. При цьому світловий потік залишився таким же. Визначити економію електроенергії, якщо тривалість горіння ламп склала 1 000 годин в рік.
Розв’язання. При використовуванні ламп потужністю 200 Вт витрата електроенергії складала:
W1 = 200 · 20 · 1 000 = 4 000 (кВт-год.).
У результаті заміни ламп витрата електроенергії змінилася і склала:
М2 = 600 · 6 · 1 000 = 3 600 (кВт-год.).
Тоді економія електроенергії за рік дорівнюватиме:
∆ W = W1 – W2 = 4 000 – 3 600 = 400 (кВт-год.).
Приклад 5. Скільки титану можна отримати з 1 т тетрахлориду титану, в якому міститься 4 % домішок, якщо вихід у технологічному процесі відновлення магнієм 98 %. Скільки потрібно сплатити за одержаний титан, якщо ціна 1 т тетрахлориду титану становить 950 ум. од.
Розв’язання. Технологічний процес відновлення титану відбувається в процесі реакції:
ТіСl4 + 2Мg = 2МgС12 + Ті.
Відомо, що маса тетрахлориду титану разом з домішками становить 1 т, тоді вміст чистого тетрахлориду титану m тiсl4 = 1т · 0,96.
Визначимо теоретичну масу титану, яку можна було отримати:
МтіСl4 / Мті = m тiсl4 / mТІ; mТІ = Мті 1 т · 0,96 / МТІСl4-.
Враховуючи, що вихід становить 98 %, знайдемо реальну масу отриманого титану у вигляді алгоритму:
m’ті = mТІ · 98 % / 100 % = Мті · 1 т · 0,96 · 0,98 / МТІСl4.
Підставимо в отриманий алгоритм значення молярних мас і підрахуємо масу титану та його ціну:
ш’ті = 47,9 · 10-3 кг/mol · 1000 кг · 0,96 · 0,98 / / (189,9 · 10-3 кг/mо1) = 237, 3 кг,
а ціна цієї маси титану становить 225,4 ум. од.
Приклад 6. Скільки залізної руди з вмістом гематиту 85 % потрібно взяти для отримання 10 т заліза, якщо вихід у технологічному процесі відновлення воднем становить 97 %.
Розв’язання. Технологічний процес відновлення триоксиду дизаліза (гематиту) воднем здійснюється за таким стехіометричним рівнянням:
Ре2О3 + ЗН2 = 2Ре + ЗН2О.
Для розрахунків за цим рівнянням спочатку необхідно визначити теоретичну масу заліза (тобто таку, яку б отримали за умови, що відновлення проходило б без втрат 3 %). Для цього використаємо співвідношення для визначення виходу продукту:
Y = mф / mт 100 %,
де mф – фактична маса заліза (в нашому випадку 10 т), тоді mт = mт / / 0,97.
Визначимо, скільки чистого гематиту без домішок потрібно витратити для отримання необхідної маси заліза:
МFe2оз / 2МFе = mFe2оз / mт;
mFe2оз = МFe2оз · mФ / (2МFe · 0, 97).
Тепер визначимо, скільки залізної руди разом з домішками необхідно взяти для проведення технологічного процесу:
mFe2оз – 85 %;
mруди = mFe2оз / 0,85 = МРе2оз · mФ / (2МFe · 0,97 · 0,85).
mруди – 100 %.
Розв’язок поданий у вигляді алгоритму, тому для отримання цифрового значення потрібно підставити молярні маси відповідних речовин:
mруди = 160 · 10-3 кг / mо1 · 1 000 кг / (2 · 56 · 10-3 кг / mо1 · 0,97·0,85) = 17, 326 т.
