Термінологічний словник

Автоматична лінія – це система автоматично діючих станків, пов’язаних транспортними засобами, що мають єдиний управляючий пристрій.

Верстати – машини, призначені для оброблення різанням заготовок, виготовлених із конструкційних матеріалів, з метою надання їм певної форми, розмірів і шорсткості поверхні.

Вузол – складова частину виробу, який отримують з’єднуванням деталей.

Деталь – виріб, виготовлений без застосування складальних операцій.

Допуск – відхилення кількісної характеристики будь-якого параметра (наприклад, розмірів деталей машин і механізмів, фізико-хімічних властивостей матеріалів), що допускаються від його номінального (розрахункового) значення відповідно до заданого квалітету точності. У машинобудуванні допуски забезпечують взаємозамінність деталей і вузлів.

Машина – механізм або поєднання механізмів, які здійснюють певні рухи для перетворення одного виду енергії в інший, або виконання певного технологічного процесу (операції).

Машинобудівний комплекс – сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для потреб народного господарства.

Промисловий робот – це автоматично-функціонуюча машина (автомат), призначена для відтворення деяких рухових і розумових функцій людини при виконанні основних і допоміжних виробничих операцій без безпосередньої участі людини.

Протягування – спосіб оброблення зовнішніх і внутрішніх поверхонь заготовки за допомогою протяжки. Головним рухом є поздовжнє переміщення інструмента, а рух подачі відсутній.

Стійкість інструмента – час його роботи від загострення до загострення при певному режимі різання.

Стругання – спосіб оброблення плоских поверхонь заготовки за допомогою різця. Головним рухом у разі цього способу є зворотно-поступальне переміщення інструмента або заготовки.

Фрезування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготовки за допомогою фрези. Головним рухом є обертання інструмента, а рухом подання – поступальне переміщення заготовки.

Шорсткість – сукупність почергових виступів (гребенів) і западин на поверхнях виробів.

Шліфування – спосіб оброблення поверхонь заготовки за допомогою шліфувальних кругів з метою досягнення точніших розмірів і зменшення шорсткості поверхні. Головним рухом у ході шліфування є обертання інструмента.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення машинобудівного комплексу.

2. Який вплив має машинобудування на розвиток інших галузей народного господарства?

3. Обґрунтуйте основні проблеми та перспективи розвитку машинобудування України.

4. У чому полягає технологія різання?

5. Назвіть основні способи різання.

6. У чому полягає сутність процесів точіння, свердління, фрезування, стругання, протягування та шліфування?

7. Основні елементи режиму різання.

8. Мастильно-охолодні рідини, технологія їх застосування.

9. Нові способи різання: хімічні, електричні, ультразвуковий, плазмовий, лазерний. Їх сутність.

10. Продукція машинобудівної промисловості, її види.

11. Дайте визначення машини та зробіть класифікацію машин залежно від основних функцій робочого процесу.

12. Назвіть технічні фактори, які визначають досконалість способів формоутворення заготовок, деталей.

13. Які економічні показники визначають досконалість технологічних процесів при виробництві заготовок?

14. Який показник характеризує ефективність використання матеріалів при формоутворенні заготовок.

15. Назвіть основні рекомендації, які доцільно використовувати, вибираючи спосіб виготовлення заготовок залежно від будови матеріалів та складності форми заготовки.

Література: 2, 4, 7, 10, 13, 14, 20.