8. Пульс

Під час викидання з серця нової порції крові виникає удар­на хвиля, яка поширюється через кров і стінку артерій на пе­риферію, цей удар має назву пульсу.

Пульс можна промацати в ділянках, де артерії розташову­ються поверхнево, шляхом притиснення їх до кісток. У медич­ній практиці зазвичай пульс промацують на променевій арте­рії в нижньому відділі передпліччя (можливе промацування й інших артерій: поверхневої скроневої, спільної сонної, тиль­ної артерії стопи тощо). Під час промацування пульсу визнача­ють частоту, ритмічність, напруження та інші його властивос­ті.

Властивості пульсу. Шляхом простої пальпації пульсу поверхневих артерій (наприклад, променевої артерії в області кисті) можна одержати важливі попередні дані про функціональний стан серцево-судинноїсистеми. При цьому оцінюються такі характеристики пульсу.

1. Частота (нормальний чи частий пульс) — це кількість ударів пульсової хвилі об стінки судини в хвилину. При оцінці частоти пульсу варто пам’ятати, що в дітей пульс у спокої частіший, ніж у дорослих.

У спортсменів пульс уповільнений. Прискорення пульсу спостерігається при емоційному збудженні і фізичній роботі; при максимальному навантаженні в молодих людей частота скорочень серця може зростати до 200 уд./хв і більше.

2. Ритм (ритмічний чи аритмічний пульс) — це коливання пульсової хвилі через рівні проміжки часу. Частота пульсу може коливатися відповідно до ритму дихання. При вдиху вона зростає, а при видиху зменшується. Ця «дихальна аритмія» спостерігається в нормі, причому вона стає більш вираженою при глибокому диханні. Дихальна аритмія частіше зустрічається в молодих людей і в осіб із лабільною веґетативною нервовою системою. Точна діагностика інших видів аритмій (екстрасистол, миготливої аритмії і т. д.) може бути зроблена лише за допомогою ЕКГ.

3. Висота (високий чи низький пульс). Амплітуда пульсу залежить у першу чергу від величини ударного об’єму й об’ємної швидкості кровотока в діастолі. На неї впливає також еластичність амортизуючих судин: при однаковому ударному об’ємі амплітуда пульсу тим менша, чим більша еластичність цих судин, і навпаки.

4. Швидкість (швидкий чи повільний пульс). Крутість наростання пульсової хвилі залежить від швидкості зміни тиску. При однаковій частоті скорочень серця швидкі зміни тиску супроводжуються високим пульсом, а менш швидкі — низьким.

5. Напруження (твердий чи м’який пульс). Напруження пульсу залежить головним чином від середнього артеріального тиску, тому що цю характеристику визначають за величиною зусилль, яких необхідно докласти для того, щоб пульс у дистальній (розташованій нижче точки перетиску) ділянці судини зник, а це зусилля змінюється при коливаннях середнього артеріального тиску. По напруженні пульсу можна приблизно судити про систолічний тиск.

На великих венах поблизу серця також можна спостерігати пульсацію. Походження венного пульсу пов'язано з тим, що під час систоли шлуночків відтік крові з вен у серце припиня­ється. Ці періодичні затримки відтоку крові спричинюють пе­реповнення вен і зумовлюють їхню пульсацію.

Лабораторна робота

Вимірювання артеріального тиску.

Хід роботи

Накладіть на оголене плече на 2—3 см вище від ліктьового згину манжетку і закріпіть так, щоб між манжеткою і шкірою проходив палець, руку покладіть на стіл. З'єднайте манжетку з балоном тонометра; загвинтіть клапан груші; пальпаторно визначте у ліктьовому згині місце чіткої пульсації артерії і на­кладіть на це місце фонендоскоп. За допомогою груші поступо­во нагнітайте повітря в манжетку до повного стискання арте­рії. Зафіксуйте момент, коли зникає звук пульсових ударів, після чого продовжіть нагнітати повітря на 1—2 поділки. Від­крийте вентиль на балоні і повільно випускайте повітря з ман­жетки. Визначте на шкалі тонометра позначку, на якій з'яви­вся перший пульсовий удар, що відповідає величині систоліч­ного тиску. Продовжуйте випускати повітря з манжетки і позначте на шкалі момент зникнення пульсового удару, що відповідає величині діастолічного тиску. Відкрийте вентиль на балоні, роз'єднайте його з манжеткою і зніміть манжетку з руки хворого. У щоденник занесіть показники артеріального тиску і обґрунтуйте походження систолічного, діастолічного тиску. Порівняйте отримані величини з належними показни­ками.

> Зверніть увагу на те, що:

• чим більше звужені судини, тим вищий кров'яний тиск;

• чим з більшою силою скорочується серце, тим вищий кров'яний тиск;

• під час фізичної роботи кров виходить із депо, об'єм цир­кулюючої крові збільшується, при цьому збільшується й арте­ріальний тиск.

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

1. Зробити висновки.