10.Узагальнення даних поточного бо.

Для узагальнення госп. операцій, відображених на рахунках БО, а також для здійснення перевірки правильності облікових записів складають оборотні відомості.

Оборотну відомість будують у вигляді багатогранної таблиці, в першій колонці якої зазначають шифр і назву синтетичного рахунку, в наступних 2 графах показують початкове сальдо по кожному із вказаних рахунків, 2 наступні графи містять інформацію про дебетовий та кредитовий оборот по кожному із рахунків, 2 останні колонки дають інформацію про кінцеве сальдо за кожним із зазначених рахунків.

Оборотна відомість має велике контрольне значення, що базується на одержанні в ній 3 пар рівних між собою підсумків:

 Рівність між Дт і Кт рахунків на початок періоду;

 Рівність підсумків оборотів по Дт і Кт протягом звітного періоду;

 Рівність підсумків залишків на кінець періоду.

Рівність першої пари граф зумовлена рівністю підсумків активу та пасиву балансу, що є підставою для запису початкових записів на активних та пасивних рахунках.

Рівність другої пари граф зумовлена існуванням принципу подвійного запису згідно з яким кожна операція в однаковій сумі записується на 2 рахунках.

Третя рівність зумовлена існуванням 2 попередніх пар рівностей.

Оборотна відомість дає можливість виявити пропущені записи чи задвоєння сум до моменту формування узагальнюючої інформації в балансі підприємства, і таким чином робить звітність точною та достовірною.

11.Класифікація рахунків за їх будовою та призначенням.

Рахунки БО за призначенням та будовою поділяються на такі групи:

• Основні - призначені для контролю за наявністю і змінами госп. засобів та джерел їх утворення. Вони поділяються на:

- Матеріальні – призначені для обліку наявності і руху матеріальних ресурсів підприємства. Всі ці рахунки активні (основні засоби, МШП, виробничі запаси, товари, готова продукція);

- Рахунки грошових коштів – призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів та грошових документів підприємства. Рахунки активні (каса, рахунки в банках, інші кошти);

- Рахунки власного капіталу – призначені для обліку джерел власних госп. засобів (активів). Рахунки пасивні (статутний, пайовий, додатковий, резервний капітали, цільове фінансування і цільові надходження);

- Розрахункові розрахунки, призначені для обліку і контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, особами та організаціями. На цих рахунках відображається заборгованість, що виникає у процесі госп. діяльності підприємства, а також зміни цієї заборгованості (розрахунки з постачальниками, покупцями та замовниками);

• Регулюючі – призначені для регулювання оцінки госп. засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках:

- Доповнюючі - завжди збільшують суму залишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх придбання (транпортно-заготівельні витрати);

- Контрарні – зменшують оцінку залишку активів або їх джерел, що обліковуються на відповідних основних рахунках. Вони поділяються на:

 Контрактивні – призначені для уточнення оцінки залишку на окремих рахунках матеріальних цінностей у тих випадках, коли ці цінності відображені в сумі, яка перевищує їх фактичну вартість (знос основних засобів, нематеріальних активів, резерв сумнівних боргів);

 Контр пасивні – призначені для уточнення суми залишків окремих джерел, засобів, облік яких ведеться на пасивних рахунках (неоплачений капітал);

- Контрарно-доповнюючі – поєднують ознаки контрарних та доповнюючи рахунків (відхилення фактичної собівартості готової продукції від планової);

• Операційні – призначені для обліку витрат, доходів та результатів діяльності підприємства:

- Збірно-розподільчі – призначені для обліку накладних витрат, пов’язаних з організацією, обслуговуванням, управлінням цехами та іншими виробничими підрозділами основного і допоміжного виробництв з метою наступного розподілу їх між відповідними об’єктами (загальновиробничі витрати);

- Бюджетно-розподільчі – використовуються для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами з метою рівномірного включення у затрати виробництва або відображення в обліку одержаних доходів. Можуть бути активні (витрати майбутніх періодів) і пасивні (доходи майбутніх періодів);

- Калькуляційні – призначені для обліку сукупності витрат, пов’язаних з виробничим процесом, і визначення фактичної собівартості виготовленої продукції (виробництво);

- Номінальні – призначені для узагальнення інформації про витрати і доходи від операційної, інвестиційної, фін. діяльності підприємства і наприкінці звітного періоду закриваються списанням оборотів на фін. результати; (собівартість реалізації, адмін. витрати, витрати на збут);

- Порівняльні – призначені для обліку відповідних госп. процесів і виявлення результатів по них (фін. результати, втрати від браку);

• Фін.-результатні – призначені для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства за звітний період (активно-пасивний рах. Нерозподілений прибуток);

• Забалансові – призначені для обліку активі, які не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні (орендовані необоротні активи, списані активи). Ці рахунки не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється, госп. операції відображаються одинарним записом.