- •Професор а.Рідлер
- •Змістовий модуль 1. Педагогіка вищої школи
- •Тема 1. Педагогіка вищої школи як галузь педагогіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 . Професійна освіта студентів як основна категорія педагогіки вищої школи
- •3. Типи та статуси вищих навчальних закладів, форми навчання у внз.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема 3. Виховання студентської молоді
- •Тема 4. Студент к суб’єкт процесу навчання у вищій школі
- •3. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності
- •Тема 5. Психолого-педагогічні особливості роботи зі студентською групою
- •1.Психологічні особливості та структура студентської групи.
- •Тема 6. Особистість та діяльність викладача вищої школи
- •Український педагог Василь Сухомлинський застерігав, що в жодній справі помилки і невдачі не призводять до таких тяжких наслідків, як у педагогічній.
- •II. Дидактичні здібності:
- •III Організаційно-комунікативні здібності:
- •2.Професійна самосвідомість викладача. Особливості професійного самовизначення та становлення «я-концепції» викладача.
- •3.Наукова організація праці майбутнього викладача як чинник його професійного самовдосконалення
- •Головною проблемою вищої освіти є не стільки передача знань майбутнім фахівцям вищого технічного навчального закладу, скільки формування їхньої творчої особистості.
- •Усвідомлення «я-ідеального професійного» викликає бажання самовдосконалюватися.
- •4.Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Педагогічне спілкування
- •1.Сутність та особливості педагогічного спілкування.
- •У будь-якій педагогічній технології головним є студент
- •3. Бар'єри в спілкуванні «викладач-студент». Моделі спілкування педагога і студентів.
- •4. Стратегії, прийоми, методи вирішення педагогічних конфліктів. Правила педагогічного спілкування.
- •Тема 8. Організація освітнього процесу у вищому навчальному закладі
- •2.Сутність процесу навчання у вищій школі.
- •3. Структура діяльності суб'єктів навчального процессу: викладання і учіння.
- •Питання до самоконтролю
- •Тема 9. Організаційні форми, методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі
- •4. Організація та методика проведення контрольних заходів у внз.
- •1.Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
- •Питання до самоконтролю
- •Тема 10. Методика застосування сучасних технологій навчання у вищому навчальному закладі
- •Питання до самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Список використаних джерел
- •Винославська о.В. Психологія [Електронний ресурс] / о.В. Винославська – Режим доступу: http://www.Ebk.Net.Ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/zmist.Htm
- •Головною проблемою вищої освіти є не стільки передача знань майбутнім фахівцям вищого технічного навчального закладу, скільки формування їхньої творчої особистості.
3. Бар'єри в спілкуванні «викладач-студент». Моделі спілкування педагога і студентів.
Володіння таємницями педагогічного спілкування — завдання досить важке для викладача-початківця. На шляху до досягнення цієї мети він натрапляє на різні перешкоди — бар'єри в спілкуванні викладача зі студентами.
Серед причин виникнення бар’єрів у спілкуванні зі студентами є упереджене ставлення викладача до студента.
Упередженість
неприпустима
у педагогічному спілкуванні. Вона є
наслідком особливої психологічної
установки викладача, учасником якої
часто бував він сам.
Наведемо декілька причин такої установки.
1. Необ’єктивні стереотипи до сприйняття людини за зовнішніми даними. Скажімо, цей — в окулярах, значить розумний, цей — спортсмен з вигляду, значить нерозумний тощо. Установка на зовнішність часто стає причиною помилок, що з рештою відображаються в педагогічних прорахунках.
2. Приписування чеснот чи недоліків людині, виходячи лише з її соціального статусу. У цьому випадку студенти опиняються не в кращому становищі: їх соціальний статус менший від статусу викладача.
3. Суб'єктивізм, штампи, трафарети, попередня інформація, яку викладач отримує про студента. У цьому випадку викладач стає на неправильний шлях педагогічного спілкування або взагалі виявляється за його межами.
Вищезазначені причини можуть породжувати бар'єри у спілкуванні «викладач-студент» і негативно впливати на навчально-виховний процес.
Бар’єри виникають непомітно, і спершу викладач може не усвідомлювати їх. Однак якщо причину, що породжує бар'єри в спілкуванні, не усунуто, то це призводить до формування негативного стилю спілкування. У зв'язку з цим важливо знати, причини комунікативних бар’єрів.
Серед багатьох чинників, котрі впливають на особливості організації взаємодії між викладачем та студентом, особливе значення мають соціальний, психологічний, фізичний і смисловий (когнітивний).
Відповідно до цього у спілкуванні педагога виокремлюють соціальний, психологічний, фізичний і смисловий бар'єри.
Соціальний бар'єр зумовлений домінуванням рольової позиції викладача в системі педагогічної взаємодії. Викладач підноситься над особистістю студента, постійно демонструє свій соціальний статус.
Фізичний бар'єр пов'язаний з організацією фізичного простору взаємодії. Так, неправильно організований простір спілкування спричинює ізольованість викладача. Він неначе віддаляє себе від студентів, намагаючися сховатися за стіл, стілець чи в куток.
Смисловий бар'єр, як правило, пов'язаний з неадаптованим до рівня сприйняття студентів мовленням викладача, яке занадто насичене незрозумілими словами, науковими термінами, що використовуються без коментаря. Це стає причиною зниження інтересу у слухачів, утворює дистанцію у взаємодії.
Найтиповіші з них:
— бар'єр незбігу настанов: викладач приходить на заняття із цікавим задумом, захоплений ним, а студенти байдужі, незібрані, неуважні, внаслідок чого недосвідчений викладач роздратований, нервує;
— бар'єр боязні аудиторії: характерний для викладачів-початківців, вони непогано володіють матеріалом, добре підготувалися до заняття, але сама думка про безпосередній контакт зі студентами лякає їх;
— бар'єр відсутності контакту: викладач входить до аудиторії і замість того, щоб швидко організувати взаємодію зі студентами, починає діяти «автономно» (наприклад, пише пояснення на дошці);
— бар'єр звуження функцій спілкування: педагог враховує тільки інформаційні завдання спілкування, залишаючи поза увагою соціально-перцептивні, комунікативні функції спілкування;
— бар 'єр негативної установки на аудиторію;
— бар 'єр попереднього негативного досвіду: спілкування з аудиторією чи студентом;
— бар'єр боязні педагогічних помилок (запізнитися на заняття, не вкластися в час, неправильно оцінити відповідь студента тощо);
— бар 'єр наслідування: молодий викладач наслідує манери спілкування іншого педагога, не враховуючи власної педагогічної індивідуальності.
Моделі спілкування педагога і студентів. Наявність зазначених бар'єрів спілкування, як правило, породжує малоефективні моделі спілкування викладача і студентів.
1.Першу модель умовно називають «Монблан», тому що педагог підноситься над аудиторією, як гірська вершина. Він відірваний від студентів, мало цікавиться особистістю студента та своїми взаєминами з ним. Спілкування зводиться лише до повідомлення інформації. Подібна модель формалізує всю систему навчально-виховного процесу, формує в студентів пасивну позицію у педагогічній взаємодії.
2. Друга модель — «Китайська стіна». Характеризує таке спілкування педагога зі студентом, коли педагог намагається підкреслити свою зверхність, виявляє зневажливе ставлення до нього.
3. Третя модель — «Локатор». За цієї моделі переважає вибірковість викладача в організації взаємовідносин зі студентами. Він зосереджує свою увагу або на групі слабких або, навпаки, сильних студентів. Внаслідок цього не створюється цілісна й безперервна система спілкування.
4. Модель четверта— «Робот». Вона характеризує поведінку педагога, який цілеспрямовано й послідовно діє на підставі певної програми, незважаючи на обставини, що вимагають змін у спілкуванні.
5. П’ята модель — «Я сам». Сутність цієї моделі організації педагогічної взаємодії полягає в тому, що викладач постає в ролі головної дійової особи, нерідко гальмуючи цим усі вияви ініціативи з боку студентів.
6. Шоста модель — «Гамлет» — характеризує дії викладача, для якого властиві постійні сумніви: чи правильно його зрозуміють, чи адекватно відреагують на те чи те зауваження тощо.
7. Сьома модель — «Друг». Тут викладач може втратити діловий контакт у спілкуванні.
8. Восьма модель — «Глухар» — характеризує педагога, який під час взаємодії зі студентами чує лише себе, не спрямований на студента, не усвідомлює його переживань та потреб у ситуації контакту.
Тому викладачам, особливо викладачам-початківцям, для побудови ефективної моделі спілкування слід дотримуватися таких правил:
Викладачу
технічного ВНЗ необхідно перевірити
будь-яку інформацію і переоцінити
попередні установки, щоб пізнати
студента як реальну людину, її плюси і
мінуси і будувати спілкування, опираючись
на плюси, усвідомлюючи, що кожна людина
у чомусь є кращою за інших.
